Відкрити головне меню

Конкубі́на (лат. concubina), наложниця — жінка, що живе з чоловіком у відкритому, неприхованому і зазвичай тривалому сексуальному зв'язку. На відміну від багатоженства, вона і народжені від такого зв'язку діти не мали права на спадок батька. Друга відмінність — відсутність весільної церемонії і відсутність претензій чоловіка у випадку, якщо жінка-конкубіна піде до іншого.

Зміст

Римське правоРедагувати

У римському праві постійне (не випадкове) дозволене законом співжиття чоловіка і жінки називалося конкубіна́том (лат. concubinatus). Конкубіна не розділяла соціального становища чоловіка. Крім того, чоловік в республіканську епоху міг перебувати і в законному шлюбі, і в конкубінаті (з різними жінками).

Конкубінат у християнствіРедагувати

Шлюб за допомогою договору не є таїнством і може бути названий конкубінатом:

  Конкубінат вважається дозволеним, бо має наложницею чесну жінку і робить це відкрито, очевидно, має її як жінку, а в іншому випадку грішить по відношенню до неї блудом( М. Властар. Синтагма. П. гл.17).  
  той, хто не має дружини, але має за дружину конкубіну, не повинен відлучатися від причастя, а проте, хай буде задовольнятися він союзом з однією жінкою, будь вона дружиною або конкубіною - що його більше влаштовує (Рішення 1-го толедського Собору)  

Василій Великий називає конкубінат блудом:

  Блуд не є шлюб, і навіть не початок шлюбу. Тому тих, що злягаються через блуд, краще розлучати, якщо можливо. Якщо ж всіляко тримаються співжиття (конкубінату), то нехай приймуть епітимію розпусти: але нехай залишаться у співжитті шлюбному, нехай не гірше що буде (26-те правило святителя Василія Великого)  

Конкубінат в ЯпоніїРедагувати

У Японії інститут конкубінату було законодавчо заборонено у середині XX століття.

Відомі конкубіниРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати