Відкрити головне меню

Цивільний шлюб, також громадянський шлюб[1] — шлюб, оформлений в органах державної влади без участі церкви.

Тривалий час існувало дві форми шлюбу — цивільний та церковний, тобто шлюб, що є законним для держави та шлюб, що є законним для церкви.

Батьківщиною цивільного шлюбу ще в XVI столітті стала Голландія. Коли її громадяни, які належали до різних релігійних конфесій, не могли обвінчатися в церкві, влада дозволила оформляти їм свої стосунки в мерії. Саме такий шлюб і почали називати «цивільним».

До перевороту 1917 року в Російській імперії обов'язковою умовою законного шлюбу була його церковна «реєстрація».

На підставі Декрету Раднаркому України, виданого 20 лютого 1919 року, законним визнавався лише шлюб, зареєстрований в державних органах, а церковний шлюб більше ніяких юридичних наслідків не мав.

Сімейні відносини без укладання шлюбуРедагувати

В Україні цивільним шлюбом часто помилково називають вільні сімейно-статеві стосунки, що не оформлені ані церквою, ані державою. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 року містить вираз «жінка та чоловік, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, або в будь-якому іншому шлюбі». Доречнішим терміном щодо подібних стосунків є «фактичні шлюбні відносини»[2].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Громадянський // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Фактичний // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.