Сирота
Сирота́ — як основне значення вживається для позначення дитини, що не досягла повноліття і що росте без одного чи обох батьків (відповідно напів- або повний сирота). В переносному значенні ж так часто називають кожного, хто поніс важку втрату.
Соціальне сирітство
ред.Соціальне сирітство — соціальне явище, спричинене ухиленням або відстороненням батьків від виконання батьківських обов'язків по відношенню до неповнолітньої дитини.
Соціальні сироти — це особлива соціально-демографічна група дітей, які внаслідок соціальних, економічних та морально-психологічних причин зостались сиротами при живих батьках.
Найпоширенішою причиною поширення соціального сирітства визначають злочинну діяльність батьків, залучення дітей до кримінальних та протиправних дій. Засудження батьків, перебування їх у місцях позбавлення волі призводить до того, що дитина потребує влаштування, стає сиротою при живих батьках. Також фактором ризику позбавлення дитини піклування батьків є агресивна поведінка батьків, брутальне та жорстоке поводження з дітьми, що становить загрозу життю і здоров'ю дитини, психічні захворювання.
Розглядаючи фактори, які впливають на поширення соціального сирітства, їх можна згрупувати у дві категорії: внутрішньосімейні та загальнодержавні.
До внутрішньосімейних можна віднести такі:
- безвідповідальне ставлення батьків до виконання своїх обов'язків,
- вживання батьками алкоголю, наркотичних засобів,
- злочинна діяльність та агресивна поведінка батьків.
До причин, що мають загальнодержавний характер, можна віднести:
- бідність сімей, які виховують неповнолітніх дітей,
- відсутність дієвих соціальних програм підтримки сімей з дітьми,
- зниження морального рівня населення країни,
- підвищення рівня смертності та психічної захворюваності населення.
Проблема сирітства в Україні та перспективи їх вирішення
ред.Статистичні дані
ред.Динаміка сирітства в Україні до 2008 р. щороку зростала: десять років тому сиріт було понад 80 тисяч, а на 1 червня 2007 року — уже понад 103.[2]
Починаючи з 2009 року в Україні кількість дітей-сиріт має тенденцію зменшуватись. Проте, на жаль, зменшується також і кількість усиновлених дітей.
Рік | Чисельність дітей, усиновлених протягом року | Загальна чисельність дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування на кінець року |
---|---|---|
2003 | 6 345 | 96 112 |
2004 | 5 596 | 97 590 |
2005 | 5 241 | 97 829 |
2006 | 4 318 | 102 912 |
2007 | 5 229 | 102 924 |
2008 | 5 261 | 103 542 |
2009 | 5 274 | 100 787 |
2010 | 4 865 | 98 119 |
За даними Держкомстату України[3]
Якщо в західних регіонах сиріт 0,5% від загальної кількості дітей, то в східних — 1,8-2%. Рекордсменом у цій сумній статистиці є Миколаївська область — 2,2% (4,5 тисячі дітей).[2] Несприятлива ситуація також у Дніпропетровській та Донецькій областях. Практично немає дітей-сиріт у Тернопільській, Чернівецькій та Львівській областях.
2008-й рік глава держави оголосив Роком усиновлення.
Благодійні фонди, що турбуються проблемами сирітства
ред.- Міжнародний благодійний фонд "Центр філантропії і фандрайзингу"
Створений у грудні 2013 року колишнім вихованцем школи-інтернату, автором книги спогадів про дитинство в інтернаті «Путівка 3507. Мозаїка пам'яті та путівника для випускників інтернатів "З інтернату - до успіху" Ростиславом Галелюком.
- Фонд Ріната Ахметова «Розвиток України»
Детальніше у статті Фонд Ріната Ахметова "Розвиток України"
У 2008 р. був заснований проект «Розвиток сімейних форм виховання». Фонд сприяє національному усиновленню, надає підтримку прийомним сім'ям та дитячим будинкам сімейного типу, взаємодіє з дитячими інтернатними установами.
У грудні 2009 року за підтримки Фонду почав роботу Всеукраїнський Інтернет-портал з усиновлення дітей-сиріт Сирітству-Ні!.
Метою діяльності фонду є допомога дітям-сиротам в адаптації до самостійного життя у відкритому соціумі, влаштуванні у прийомні сім'ї, сприяння сирітській молоді в отриманні якісної освіти.
Фонд є ініціатором та спонсором проекту, за яким сиріт та позбавлених батьківського піклування, що проживають у сільських школах-інтернатах Тернопільської області навчатимуть основам самостійного життя.[4]
Заходи запобігання сирітству на державному рівні
ред.Закон[5] визначає такі пріоритетні заходи щодо запобігання ранньому соціальному сирітству:
- Внесення змін до положення про консультативний пункт центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді у пологових стаціонарах та будинках дитини, з метою визначення механізму взаємодії консультативних пунктів та закладів соціального спрямування. Доповнення переліку категорій клієнтів консультативних пунктів категорією «Жінки, які народили дитину з функціональними обмеженнями».
- Розвиток мережі консультативних пунктів центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді при пологових будинках, пологових відділеннях до 700, жіночих консультаціях та будинках дитини у залежності від потреби.
- Відкриття закладів соціального спрямування — соціальних центрів матері та дитини в АР Крим, Київській, Львівській, Сумській, Хмельницькій, Чернігівській та інших областях.
- Проведення семінарів з метою підготовки регіональних тренерів з питань соціальної роботи, спрямованої на попередження раннього соціального сирітства за участю медичних працівників.
- Підготовка та видання методичного посібника для соціальних та медичних працівників з питань попередження раннього соціального сирітства.
- Розробка та розміщення соціальної реклами з питань попередження раннього соціального сирітства.
Проблеми сирітства у світі та перспективи їх вирішення
ред.За даними доповіді ЮНІСЕФ за 2001—2002 рік регіонами, де спостерігається найбільша кількість дітей-сиріт, є такі країни:[6]
Країни | Кількість дітей-сиріт | Кількість сиріт у відсотках від всіх дітей |
---|---|---|
Країни Африки | 34 294 000 | 11,9% |
Країни Азії | 65 504 000 | 6,5% |
Країни Латинської Америки і Карибського басейну | 8 166 000 | 7,4% |
У 2006 р. у Білорусі налічувалося 30 тис.[7] дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків. З них 50% виховується в опікунських, прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу. Понад 32% дітей-сиріт перебувають під державною опікою в дитячих інтернатних установах.
За підтримки ЮНІСЕФ у державі починає розвиватися нова сімейна форма устрою сиріт — прийомна сім'я.
Ці тенденції стимулювали закриття інтернатних закладів для дітей-сиріт у країні. Якщо в 1998 р. в інтернатних закладах виховувалося 9673[7] дітей-сиріт, то в 2006 р. — 8693.[7]
На повному державному забезпеченні в 2005 р. перебувало 16 тис. дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків. Порівняно з 1999 р. у 2005 р. кількість дітей збільшилася вдвічі. За статистикою Комітету з охорони прав дітей Міністерства освіти і науки Казахстану у прийомних родинах виховуються 1531 дитина.
За підтримки фонду «Євразія», ЮНІСЕФ у Казахстані розроблено комплексну державну програму, що гарантує соціальні пільги прийомним родинам й усиновителям. Патронатним батькам виплачується надаються встановлені пільги, вихованці забезпечуються предметами побуту. Виплати здійснюються за рахунок місцевого бюджету із розрахунку віку дитини.
Позитивна практика влаштування дітей-сиріт у прийомні родини стала поширюватися в Грузії. Прийомним родинам, що приймають дитину, виплачується щомісячна дотація.
На 2006 р. тут 326[7] дітей виховуються в прийомних родинах, 532 — повернулися до своїх біологічних батьків.
Реформа державних установ утримання дітей-сиріт та позбавлених батьківської опіки з метою посилення форм сімейної опіки визначена як стратегічне завдання в Посланні Президента РФ до Федеральних Зборів 2006 р.
На 2006 р. показники усиновлення в Росії засвідчують домінування негативних тенденцій. Із 270 тис. сиріт, що перебувають на вихованні у державних установах, показник усиновлення становить лише 7 тис.[7] дітей у рамках національного усиновлення та понад 6 тис. — міжнародне усиновлення.
Проте, наприклад, у Республіці Комі кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування переданих на виховання в прийомні сім'ї за період з 2004 по 2007 рр. збільшилася вдвічі.[7]
У Польщі реалізовується нова модель установ для дітей-сиріт, що з різних причин не можуть бути повернуті в біологічні родини чи влаштовані в сімейні форми виховання. У такому будинку одночасно проживають не більше 12-14 дітей, з якими працюють 4-5 вихователів.[7] Установа відіграє роль місця тимчасового перебування дітей на той період, поки не буде проведено роботу з їхньою біологічною родиною, чи знайдена нова родина для таких дітей (прийомна родина, родина опікунів, усиновлення).
Образ сироти в літературі
ред.Образ сироти надзвичайно поширений в дитячій літературі. Відсутність батьків у фентезі-літературі символізує втілення в життя цікавіших пригод, це звільняє дітей від сімейних зобов'язань та контролю. Ці характеристики роблять сиріт привабливими персонажами для письменників.
Сироти часто зустрічаються в казках, наприклад, більшість варіантів Попелюшки.
Ряд відомих авторів написали книги за участю дітей-сиріт. Приклади з класичної літератури включає Шарлотту Бронте, Чарльза Діккенса, Марка Твена (Пригоди Тома Сойєра, Енн Л. М. Монтгомері із зелених дахів книги)тощо.
Серед останніх авторів — А. Кронін, Лемоні Снікет, Роальд Даль, Джоан Роулінг (Гаррі Поттер) тощо.
В Україні спогади про своє життя в інтернаті для сиріт написав випускник Перечинської школи-інтернату Ростислав Галелюк ( «Путівка 3507. Мозаїка пам'яті»).
Образ сироти в релігії
ред.Багато релігійних текстів, включаючи Біблію і Коран, містять думку, що допомога і захист дітей-сиріт є дуже важливим і богоугодним питанням. Кілька цитат:
«Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем така: зглянутися над сиротами та вдовами в утисках, себе берегти чистим від світу» (Послання апостола Якова, 27[8]) |
« До батьків - благодіяння, і до родичів, і сиріт, і бідняків. Говоріть людям хороше, вистоюйте молитву, приносьте очищення». (Коран. Корова 77(83))[9] |
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Інформованість громадян України щодо причин та наслідків соціального сирітства (І. В. Пєша, Н. М. Комарова) // Український соціум. — 2004. — № 2 (4). — C.40-51
- ↑ а б в В Украине представили карту сиротства(рос.)
- ↑ http://ukrstat.gov.ua/
- ↑ http://www.orphansfuture.org/news/currnews.php?news=2012-01-05&lang=ua[недоступне посилання]
- ↑ Про затвердження Заходів щодо запобігання ранньому соціальному сирітству на 2006-2007 роки - база нормативно-директивних документів МОЗ України
- ↑ TvT Associates/The Synergy Project (July 2002). Children on the Brink 2002: A Joint Report on Orphan Estimates and Program Strategies (PDF). UNAIDS and UNICEF. Архів оригіналу (PDF) за 23 грудня 2003. Процитовано 5 січня 2012.
- ↑ а б в г д е ж Упровадження ефективних форм виховання в системі державної та сімейної опіки. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 5 січня 2012.
- ↑ Біблія (переклад Огієнка)
- ↑ Коран[недоступне посилання]
Джерела
ред.- Брич В. Я., Миколюк С. М., Соціальний захист сиріт в Україні: монографія / В. Я. Брич, С. М. Миколюк. – Тернопіль: ТНЕУ, 2019. – 200 с.
Посилання
ред.- Сироти // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
- Сирота // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1737. — 1000 екз.
- Історії українських дітей-сиріт, прийомних батьків та прийомних сімей