Рижанівка

Рижа́нівка — село в Україні, у Водяницькій сільській громаді Звенигородського району Черкаської області. Населення — 950 чоловік (станом на 2009 рік).

село Рижанівка
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Звенигородський район
Тер. громада	Водяницька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA71020090070016994
Облікова картка	Село на сайті ВРУ
Основні дані
Засноване	кінець 17 століття.
Населення	950 чоловік (2009)
Територія	32,755 км²
Поштовий індекс	20233
Телефонний код	+380 4740
Географічні дані
Географічні координати	49°5′51″ пн. ш. 30°42′55″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	207 м
Відстань до обласного центру	103,8 (фізична) км
Відстань до районного центру	22 км
Найближча залізнична станція	Звенигородка
Відстань до залізничної станції	33 км
Місцева влада
Адреса ради	с.Рижанівка,
Карта
Рижанівка
Рижанівка
Мапа

Село розташоване за 22 км на захід від районного центру — міста Звенигородка.

Історія

Село вперше згадується в кінці 17 століття. Воно лежить у низині, де протікає невеличка річечка Нікуди. Цей потік бере свій початок на півночі села та живить на своєму шляху шість ставків. Потім за селом зникає в нікуди. Ґрунти переважно чорноземні, хоч місцями — глинисті, рудого (рижого) кольору. Від забарвлення ґрунту нібито й походить назва села. Коли чумаки проїжджали через село, вони зупинялися на Рижанівському базарі, який славився у самому Києві та за межами України. Подорожуючи далі вони розповідали про цей мальовничий край у інших містах і селах. Коли їх запитували, як зветься село, вони відповідали: «Рижа нивка». Так і село назвали Рижанівкою^{[джерело?]}.

У 60-х роках XIX століття Рижанівка була містечком. Тут проживало 1846 православних селян, 21 римський католик і 1611 євреїв.

У 1900 року село входило у Чижівську волость. Тоді у селі проживало 4814 осіб. У селі п'ять поміщиків, вони і церква мали понад 3000 га землі, у селян — лише 1,5 тисяч га. Безкінні селяни працювали наймитами у багатіїв, євреї займалися переважно ремеслом і торгівлею.

Під час першої російської революції селяни спалили садибу поміщика Тишковського.

У 1918 році жителі села були серед вільних козаків, у червні цього ж року брали участь у розгромі німецьких військ під час Звенигородсько-Таращанського повстання. У 1919—1920 роки тут діяли партизанські загони Макара Дем'яновського та Устима Казенка. У листопаді 1920 року у селі російські окупанти-більшовики організували комуну, згодом тут створили три колгоспи. З 1923 до 1926 рік існував Рижанівський район.

Село постраждало від голодомору 1932—1933 років, жертвам голодомору на сільському кладовищі у 1991 році встановлено пам'ятний знак.

Понад 400 мешканців села брали участь у боях радянсько-німецької війни, 235 з них загинули, 135 нагороджені орденами й медалями. Воїнам-односельцям, що загинули, встановлено пам'ятник.

Станом на початок 70-х років ХХ століття в селі розміщувалась центральна садиба колгоспу «Україна», за яким було закріплено 4,7 тисяч га сільськогосподарських угідь, в тому числі 4,1 тисячі га орної землі. Виробничими напрямками господарства були рільництво і тваринництво. З допоміжних підприємств працювали — млин, олійня, пилорама, дільнича ветлікарня.

Також на той час працювали середня школа, клуб, бібліотека з фондом 8,4 тисяч книг, дільнича лікарня на 30 ліжок, аптека, майстерня пошиття одягу та взуття.

На околицях Рижанівки виявлено кургани доби міді і бронзи, скіфсько-сарматського часу та поселення черняхівської культури. В історію науки ввійшов Великий Рижанівський курган, розташований за 6 км на південь від села, який є визначною пам'яткою скіфської доби.

Сучасність

На території села функціонують Рижанівський НВК І-ІІІ ступенів, Будинок культури та амбулаторія, сільська бібліотека (фонд — 10 тисяч книг), відділення зв'язку, чотири магазини, релігійна громада Української православної церкви Московського патріархату.

В сільському господарстві працюють ТОВ Науково-виробнича фірма «Урожай» («Миронівський хлібопродукт», ТМ «Наша Ряба»), шість фермерських господарств.

На території села розташований Барабашківський заказник, а також Графський заказник і Попівський заказник.

Відомі люди

• Якимчук Микола — 1-й командир Воєнної Округи УПА «Турів».
• Каюк Яків Федорович— доктор фізико-математичних наук, професор;
• В. І. Коміренко — доктор економічних наук;
• А. П. Семенченко — генерал-лейтенант Служби безпеки України.

Примітки

Література

• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.

Посилання

• Інформація про село на who-is-who.com.ua^{[недоступне посилання з квітня 2019]}