Великий Рижанівський курган
Великий Рижа́нівський курган — археологічна пам'ятка, скіфський курган початку III століття до н. е., один з найпізніших курганів скіфської еліти.
Великий Рижанівський курган | |
---|---|
Розташування | |
Координати | 49°03′22″ пн. ш. 30°42′41″ сх. д. / 49.05611° пн. ш. 30.71139° сх. д. |
Країна | Україна |
Регіон | Черкаська область |
Найближче місто | місто Звенигородка, село Рижанівка |
Історія | |
Культура | скіфська |
Період | поч. III ст. до н. е. |
Розташування
ред.Курган знаходиться за 6 км на південь від села Рижанівки Звенигородського району Черкаської області.[1]
Історія дослідження
ред.У 1884 році за дорученням власника Рижанівського маєтку Ю. Грінцевич розкопав частину Рижанівського кургану, нічого не знайшов і розкопки на цьому припинив. У полишеній траншеї в 1887 році провалився ґрунт над невиявленою дослідником катакомбою. Селянин Андрій Маслюк знайшов тут золоті та інші речі. Наляканий знахідкою людського черепа, який розсипався в його руках, він припинив розкопки, а знайдені речі передав в Рижанівський маєток. Після цього польський археолог Г. Осовський дослідив випадково відкрите поховання. Більша частина кургану так і залишилася нерозкопаною, і його дослідження були завершені тільки в наш час. У 1995–98 роках спільна українсько-польська експедиція під керівництвом С. Скорого (Ін-т археології НАН України, Київ) та Я. Хохоровського (Ін-т археології Яґеллон. ун-ту, Краків).
Слід зазначити, що на поміщицьких землях у лісостепу грабіжницькі розкопки не набували широкого розвитку. Наприклад, Центральне поховання цього самого Рижанівського кургану так і залишилося непограбованим, що взагалі є винятковим випадком для скіфської археології[2].
Опис кургану та знахідок
ред.Під насипом кургану, який у 1880-ті роки був висотою близько 8 м при діаметрі більш ніж 30 м, відкрито дві могили у вигляді глибоких споруд (катакомб) з входами та підземними камерами. В них знаходились останки чоловіка 45–50 років, ймовірно вождя, у супроводі поховання озброєного кінного слуги (центральна могила) та молодої жінки, ймовірно жриці, яку також супроводжувала слуга — дівчинка 12–14 років (бокова гробниця). Могили виявилися не пограбованими, що є великою рідкістю стосовно поховань пам'яток скіфської еліти, і містили особисті прикраси, виконані з коштовних металів; велику кількість посуду, зокрема грецькі амфори, столовий глиняний та металевий посуд, скіфські казани, срібні келихи, виконані у скіфському звіриному стилі та прикрашені сценами боротьби тварин; значну кількість зброї тощо.
Джерела
ред.- G. Ossowski. Wielki Kurhan Ryzanowski wedug bada dokonanych w latach 1884 і 1887. Krakw, 1888
- J. Chochorowski, S. Skoryj. Prince of the Great Kurgan // Archeology. 1997, Sept.-Oct.
- Нейман Ц. Г. Разграбление большого кургана «Огюз» близ с. Нижние Серогозы Мелитопольского уезда // Киевская старина. — 1902. — № 4. — С. 169
- Самоквасов Д. Могилы русской земли. — М., 1908. — С. 72
- Chochorowski J., Skoryj S. The «collateral» (female) Burial at the Greate Ryzhanowka Barrow // Studies in ancient art and civilization. — Krakow, 1997. — T. 8. — P. 71-92.
Примітки
ред.- ↑ Стародавня Україна – Google Мої карти. Google My Maps. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 27 вересня 2019.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 25 лютого 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання
ред.- Енциклопедія сучасної України [Архівовано 25 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- «ПРО ПОГРАБУВАННЯ СКІФСЬКИХ КУРГАНІВ В РАЙОНІ ЧОРТОМЛИКА» С. В. Полін [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.]
- «Курган скарбів, скандалів і… злого духа». Газета «Прес-Центр»
- «СКІФСЬКИЙ КУРГАН З РОЗМАЛЬОВАНИМ САРКОФАГОМ» К. П. Бунятян, О. Є. Фіалко [Архівовано 25 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з археології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |