Вікіпедія

Осова (Сарненський район)

село в Україні, в Дубровицькому районі Рівненської області

Осова́ — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області[2]. До 2020 підпорядковувалося Осівській сільській раді[2]. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади[3]Населення становить 1037 осіб (2011)[1].

село Осова
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Сарненський район
Громада Дубровицька міська громада
Облікова картка с Осова 
Основні дані
Засноване 1581[2]
Населення 1037 (01.01.2011)[1]
Площа 1,12 км²[2]
Густота населення 1004,46[2] осіб/км²
Поштовий індекс 34153[2]
Телефонний код +380 3658[2]
Географічні дані
Географічні координати 51°28′19″ пн. ш. 26°21′18″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		154[джерело?] м
Водойми річка Бережанка[2], притока річка — Зуленька[джерело?]
Місцева влада
Адреса ради 34100, Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Дубровиця, вул. Воробинська, буд. 16
Карта
Осова. Карта розташування: Україна
Осова
Осова
Осова. Карта розташування: Рівненська область
Осова
Осова
Мапа
Мапа

CMNS: Осова у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Осова.

Назва ред.

У минулому також згадується як Осів[4]. Польською мовою згадується як Osowa[5], російською — як Осова[6].

Географія ред.

Осова — до 2020 року центр сільської ради, розташоване за 18 км від центру громади, за 20 км від залізничної станції Дубровиця, за 20 км від Володимирця[4]. Через село проходить автошлях[7], який сполучає села Нивецьк, Підлісне.

Село з усіх сторін оточене мішаними та хвойними лісами. Також біля села є кілька боліт з унікальною флорою та фауною. Тваринний світ лісів різноманітний. Тут трапляються лосі, козулі, вовки та лисиці. Серед птахів можна побачити занесених до Червоної книги України чорного лелеку та сірого журавля.[джерело?]

Площа села — 1,12 км²[2]. Поблизу села протікає річка Бережанка[2][7]. Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «катастрофічна»[8].

Корисні копалини ред.

Осова відома покладами поліського самоцвіту — бурштину. Цей камінь, утворений із смоли прадавніх дерев мільйони років тому, є неабиякою цінністю. Адже для регіону важливе, як його промислове використання, так і історичне значення (у бурштині часто трапляються «законсервовані» рештки тваринного і рослинного світу тих далеких часів). Водночас, висока вартість камення призводить до його масового розкрадання населенням, що завдає шкоду навколишньому середовищу.[джерело?]

Клімат ред.

Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена)[9]. Опадів 605 мм на рік[9]. Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм[9]. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 86 мм[9]. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 58 мм[9]. Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,6 °C[9]. Річна амплітуда температур становить 24,2 °C[9]

Клімат Осови
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,6 −1,4 3,4 12,3 19,2 22,9 23,9 23,0 18,3 11,8 4,8 0,0 11,3
Середня температура, °C −5,6 −4,6 −0,3 7,4 13,7 17,5 18,6 17,5 13,3 7,8 2,3 −2,5 7,1
Середній мінімум, °C −8,5 −7,7 −3,9 2,6 8,2 12,1 13,3 12,1 8,3 3,8 −0,2 −5 2,9
Норма опадів, мм 36 30 28 41 57 86 80 64 57 44 41 41 605
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Історія ред.

Осова на мапах
 
Село Осова[ком. 1] на російській спеціальній мапі Шуберта 1826—1840 років (рос. дореф.)
 
Осова[ком. 2] на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)
 
Осова[ком. 3] на німецькій карті 1917 року (нім.)
 
Осова[ком. 4] на російській топографічній карті 1915 року (рос.)

Село вперше згадується 1581 року[2][7]. Під час повстання під проводом Богдана Хмельницького жителі Осової долучалися до знищення панських осель[7] Село було відоме своїми бобровими гонами[4]. До великої земельної власности Вишневецьких належало 1,455 десятин в Осовій[4].

До 1917 року село входило до складу Володимирецької волості Луцького повіту Російської імперії[4]. Наприкінці XIX століття в Осовій налічувався 31 дім, проживало 212 осіб, містилася дерев'яна церква[4]. У 1906 році село входило до складу Бережницької волості Луцького повіту Волинської губернії Російської імперії[6]. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки[10][11].

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі[12]. У 1921 році село входило до складу гміни Бережниця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки[5]. 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства[13]. У 1936 році входило до однойменної громади, до якої також належали колонія Острів та хутір Павлівка[14]. З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР.

У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до української національно-визвольної боротьби[15]. Загалом встановлено 47 жителів Осови, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 21 загинув, 19 було репресовано[16]. До радянської армії було мобілізовано і відправлено на фронт 121 жителя села[7].

Під час радянської мобілізації, яка проходила в три етапи, було відправлено на фронт 87 чоловік. 45 з них загинуло на фронтах німецько-радянської війни. 52 учасника німецько-радянської війни нагороджено орденами і медалями. На честь загиблих встановлено обеліск. У серпні 1944 року село зайняте військами Першого Українського фронту.[джерело?]

У 1947 році село Осова разом з хутором Острів підпорядковувалося Осівській сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР[17]. Рішенням Дубровицької райради депутатів трудящих від 17 червня 1950 року 16 господарств колгоспу ім. Будьонного села Осова були занесені у список «бандпособницьких» і підлягали вивозу за межі УРСР[18].

До 1965 року до Осови приєднано сусіднє село Зульня[19]. За «Історією міст і сіл Української РСР» станом на 1973 рік у селі діяла восьмирічна школа, будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, містилася садиба колгоспу «Дружба»[7].

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога[20]. Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 5][22]. На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,17 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 1,9 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,37 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 75 мбер, з якої: зовнішнього — 15 мбер, загальна від радіонуклідів — 60 мбер (з них Cs — 49 мбер)[23].

Населення ред.

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1897[24] 724 —
1906[6] 762 +5.2%
1921[5] 872 +14.4%
1989[25] 1095 +25.6%
1993[23] 1126 +2.8%
2001[26] 1098 −2.5%
2011[1] 1037 −5.6%
2017[27] 1023 −1.4%
Динаміка населення

Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 1037 осіб[1]. Густота населення — 1004,46 особи/км²[2].

За переписом населення Російської імперії 1897 року в слободі мешкало 724 особи, з них: 334 чоловіки та 390 жінок; 617 православних та 107 юдеїв[24] Станом на 1906 рік у селі було 114 дворів та мешкало 762 особи[6].

Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 133 будинки та 872 мешканці, з них: 444 чоловіки та 428 жінок; 849 православних та 23 юдеї; 849 українців та 23 євреї[5].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1095 осіб, з яких 524 чоловіки та 571 жінка[25]. На кінець 1993 року в селі мешкало 1126 жителів, з них 286 — дітей[23].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1098 осіб[26].

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[28]:

Мова Відсоток
українська 99,91 %
російська 0,09 %

Вікова і статева структура ред.

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік)[29]:

Статевий склад серед основних вікових груп
Вік Чоловіків Жінок Разом
0-17 132 130 262
18-39 146 132 278
40-59 107 97 204
60+ 115 178 293
Разом 500 537 1037

Соціально-економічні показники ред.

Працездатність (станом на 2011 рік)[30]
Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 1037
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
220 22 119 11 339 33 198 20 234 22 432 42
Зайнятість (станом на 2011 рік)[31]
Зайняті Безробітні Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 1037
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
92 9 55 5 147 14 112 11 80 7 192 18
Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік)[32]
Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері
766 283 375 3 4 65 20 7 10 45 175 4 - 2

Політика ред.

Органи влади ред.

До 2020 місцеві органи влади були представлені Осівською сільською радою[2].

Вибори ред.

Село входить до виборчого округу № 155[33]. У селі розташована виборча дільниця № 560280[33]. Станом на 2011 рік кількість виборців становила 757 осіб[1].

Культура ред.

У селі працює Осівський сільський будинок культури на 313 місць[34]. Діє Осовська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 16 170 книг та яка має 25 місць для читання, 1 особу персоналу, кількість читачів — 507 осіб[35].

Релігія ред.

Список конфесійних громад станом на 2011 рік:

Назва громади Релігійна організація Дата реєстрації Орієнтовна кількість парафіян Тип ритуальної будівлі Джерела
Релігійна громада УПЦ КП ПЦУ 1 лютого 1993 200 Церква [36]
Релігійна громада УПЦ (Свято-Михайлівської) УПЦ (МП) 25 вересня 1991 - - [36]
Релігійна громада ХВЄ ХВЄ 18 травня 1998 80 Молитовний будинок [36]
     — православні,      — протестантські.

Освіта ред.

Файл:Osova-shkola.jpg
Осівський НВК [1]

У селі діє Осівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів[37]. У 2011 році в ній навчалося 187 учнів (із 220 розрахованих) та викладало 21 учитель[37].

У 1946 році була заснована Осівська школа як початкова. З 2010 року в школі працює група з короткотривалим перебуванням дітей 5-ти річного віку. Навчально-виховний процес для 186 учнів здійснюється в одну зміну в двоповерховому типовому приміщенні. У приміщенні школи розміщено 11 класних кімнат, комп'ютерний клас, їдальня, комбінована майстерня, спортивний зал, бібліотека, кімната медичної сестри. Навчально-виховний процес забезпечує 21 вчитель. Сайт школи http://osova.dubredu.rv.ua/. У центрі села височить обеліск загиблим односельчанам в роки німецько-радянської війни. На охороні здоров'я громади стоять медичні працівники: Легкого Віталія Володимировича, Ляшко Ольга Володимирівна, Легка Антоніна Йосипівна[38].

Осівську школу закінчив голова рівненського обласного осередку Всеукраїнського товариства охорони птахів, орнітолог, публіцист, фотограф Василь Ільчук.[джерело?]

Інфраструктура ред.

Наявне відділення поштового зв'язку[39].

Особистості ред.

Народилися ред.

  • Ляшко Віктор Кирилович (нар. 1980) — український лікар, заступник міністра охорони здоров'я і головний державний санітарний лікар України (11.03.2020-20.05.2021). Міністр охорони здоров'я (з 20.05.2021 р.)

Місцеву школу закінчив письменник, журналіст, автор книги "Між двома вогнями" Віктор Ільчук

Примітки ред.

Коментарі ред.

  1. ↑ рос. [село] Осова, 23 двори, з церквою.
  2. ↑ рос. Осовъ, 68 дворів.
  3. ↑ нім. Osowa, 129 дворів.
  4. ↑ рос. Осова, 129 дворів.
  5. ↑ «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[21]

Джерела ред.

  1. ↑ а б в г д Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п с Осова // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
  3. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 30 вересня 2021.
  4. ↑ а б в г д е Цинкаловський О. Осів або Осова // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — С. 291.
  5. ↑ а б в г Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 58. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка) (пол.)
  6. ↑ а б в г Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 124. (рос. дореф.)
  7. ↑ а б в г д е ІМіС УРСР, 1973, с. 291.
  8. ↑ Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). Інтегральна оцінка антропогенної трансформації лісових ландшафтів Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину. Науковий вісник НЛТУ України (укр.). 27 (9): 52—55. doi:10.15421/40270911. ISSN 2519-2477. Процитовано 16 жовтня 2019.
  9. ↑ а б в г д е ж Osova climate: Average Temperature, weather by month, Osova weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  10. ↑ ІАУ, 1980, с. 55.
  11. ↑ Ukrainia. The London Geographic Institute. 1919.
  12. ↑ ІАУ, 1980, с. 57.
  13. ↑ Dz.U. 1930 nr 82 poz. 649[недоступне посилання] (пол.)
  14. ↑ Wołyński Dziennik Wojewódzki. 1936, nr 1. — Łuck : Urząd Wojewódzki Wołyński, 1936.01.04. — С. 77-78. (пол.)
  15. ↑ Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Процитовано 29 жовтня 2019.
  16. ↑ Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 199. — ISBN 978-966-8424-79-3.
  17. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 446.
  18. ↑ Із криниці печалі. — Рівне : Азалія, 1996. — Т. 3. — С. 38-39. — (Реабілітовані історією)
  19. ↑ Ровенська область: Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1965 р / Викон. ком. Ровен. обл. Ради депутатів трудящих; [упорядник: О. Сєромолот]. — Львів : Каменяр, 1966. — С. 78.
  20. ↑ Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  21. ↑ Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Процитовано 16 жовтня 2019.
  22. ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  23. ↑ а б в Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
  24. ↑ а б Населённые места Российской империи в 500 и более жителей, 1905, с. 25.
  25. ↑ а б Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  26. ↑ а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  27. ↑ КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  28. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  29. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
  30. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
  31. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
  32. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
  33. ↑ а б Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
  34. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
  35. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 58.
  36. ↑ а б в Паспорт Дубровицького району, 2011.
  37. ↑ а б Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51.
  38. ↑ Осівська публічно-шкільна бібліотека
  39. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 71.

Книги ред.

Офіційні дані та нормативно-правові акти ред.

Мапи ред.

  • Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.

Література ред.

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Осова (Сарненський район)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Осова_(Сарненський_район)&oldid=42202639