Відкрити головне меню

Луцький повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця на українських землях, що входили до складу Російської імперії, Української Держави, Польщі та СРСР. Повітовий центр — місто Луцьк.

Луцький повіт
Lutsk COA (Volyn Governorate) (1911).png
Герб повітового центру
Volin gub (1863) luck.png
Губернія Волинська губернія
Центр Луцьк
Площа 7 540 км²
Населення 252 550 чоловік (на 1897 рік) осіб 

Царські часиРедагувати

Утворений у 1795 році у складі Волинського намісництва, з 1796 — у складі Волинської губернії.

На заході повіт межував з Володимир-Волинським і Ковельським, на півдні з Дубенським, на сході з Рівненським повітами Волинської губернії. Північна межа знаходилась на кордоні з Мінською губернією. Площа повіту становила 6 625,9 верст² (7 540 км²).

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 252 550 чоловік. З них 56,98 % — українці, 14,14 % — євреї, 9,7 % — поляки, 11,98 % — німці, 5,09 % — росіяни, 1,51 % — чехи, 0,38% — татари, 0,12% — білоруси[1].

Повіт поділявся на 16 волостей, мав 13 містечок, 357 колоній, 412 сільських поселень. Єдиним містом повіту був власне повітовий центр. Власної волості місто не мало.

Період Української ДержавиРедагувати

Польські часиРедагувати

Луцький повіт

пол. Powiat lucki

 
Герб
Місто Луцьк
Найбільше місто Луцьк
Країна   Російська імперія
Регіон Волинське воєводство (1921—1939)
Гміни 13 сільських і 3 міські
Офіційна мова польська
Населення
 - повне 290 800 (1931)
 - густота 61,0 осіб на 1 км2
Площа
 - повна 4 767 км2 км²
Дата заснування 12 грудня 1920

 
Луцький повіт

19 лютого 1921 р. ввійшов до складу новоутвореного в 1921 році Волинського воєводства другої Речі Посполитої. У складі повіту було 1 місто, 4 містечка і 10 сільських ґмін (до яких входило 715 сільських поселень, з них 27 — знищених війною і незаселених)[2].

1 січня 1925 р. приєднано до Луцького повіту вилучену з Дубенського ґміну Олика[3], а село Малий Порськ вилучено з ґміни Щурин Луцького повіту і передано до ґміни Голоби Ковельського повіту[4].

1 квітня 1929 р. колонію Воля Риканська вилучили з ґміни Ярославичі Дубенського повіту і приєднали до ґміни Полонка Луцького повіту[5].

1 квітня 1930 р. з частин ґмін Піддубці, Рожище і Тростянець Луцького повіту утворено ґміну Ківерці, а з частин ґмін Торчин, Полонка, Рожище і Щурин утворено ґміну Княгининок[6].

11 квітня 1930 р. з повіту вилучено і приєднано до Луцька ряд довколишніх сіл[7].

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 23 січня 1934 р. територія міста Рожище розширена шляхом вилучення з сільської ґміни Рожище Луцького повіту та включення до міста сіл Юридика і Жалобове та колонії Нове Жалобове і частини земель з фільварком маєтку Рожище[8].

1 січня 1934 р. орні землі сіл Горянівка, Залісоче і Завороття вилучені з території міської ґміни Олика і включені до сільської ґміни Олика Луцького повіту[9].

Адміністративний поділРедагувати

Міські ґміни:

  1. м. Луцьк
  2. містечко Колки - до 1926. Статус понижено до містечка сільської ґміни
  3. містечко Рожище
  4. містечко Торчин - до 1926. Статус понижено до містечка сільської ґміни
  5. містечко Чарторийськ - до 1926. Статус понижено до містечка сільської ґміни

Сільські ґміни:

  1. Ґміна Ківерце
  2. Ґміна Княгінінек
  3. Ґміна Колкі
  4. Ґміна Нови Чарториск
  5. Ґміна Олика - від 1925
  6. Ґміна Поддембце
  7. Ґміна Полонка
  8. Ґміна Рожище
  9. Ґміна Сільно
  10. Ґміна Торчин
  11. Ґміна Тросцянєц
  12. Ґміна Чарукув
  13. Ґміна Щужин

Радянський періодРедагувати

27 листопада 1939 р. включений до новоутвореної Волинської області[10]. 17 січня 1940 р. повіт ліквідований у зв'язку з переформатуванням на Березолупський, Ківерцівський, Колківський, Луцький, Олицький, Піддубцівський, Рожищенський, Торчинський, Чаруківський і Цуманський райони.

ПосиланняРедагувати

  1. Дані перепису населення 1897 року по Волинській губернії. Архів оригіналу за 19 листопад 2008. Процитовано 17 квітень 2009. 
  2. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej: Т. IX: Województwo Wołyńskie / Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. — Warszawa, 1923. — 100 s. (пол.)
  3. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 16 lipca 1924 r. w sprawie podziału powiatu rówieńskiego na dwie jednostki administracyjne i kreowania powiatu kostopolskiego tudzież regulacji granic powiatów: rówieńskiego, dubnowskiego, łuckiego, ostrogskiego, krzemienieckiego i horochowskiego. Dz.U. 1924 nr 68 poz. 655
  4. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 1 października 1924 r. o wyłączeniu wsi Mały-Porsk z gminy Szczuryn powiatu łuckiego i włączeniu jej do gminy Hołoby w powiecie kowelskim. Dz.U. 1924 nr 88 poz. 839
  5. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 20 lutego 1929 r. w sprawie zmiany granic powiatów: dubieńskiego i łuckiego w województwie wołyńskiem. Dz.U. 1929 nr 14 poz. 120 (пол.)
  6. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 5 marca 1930 r. o utworzeniu gmin wiejskich Kiwerce i Kniahininek w powiecie łuckim, województwie wołyńskiem. Dz.U. 1930 nr 21 poz. 181 (пол.)
  7. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 kwietnia 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Łucka w powiecie łuckim, województwie wołyńskiem. Dz.U. 1930 nr 35 poz. 287 (пол.)
  8. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 23 stycznia 1934 r. o zmianie granic miasta Rożyszcz w powiecie łuckim, województwie wołyńskiem. Dz.U. 1934 nr 7 poz. 52 (пол.)
  9. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 23 stycznia 1934 r. o zmianie granic miasta Ołyki w powiecie łuckim, województwie wołyńskiem. Dz.U. 1934 nr 16 poz. 127 (пол.)
  10. Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР»

ДжерелаРедагувати