Піддубецька волость

Піддубецька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Луцького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Піддубці.

Піддубецька волость
Центр Піддубці
Площа 23 000 (1906)
Населення 17 198 осіб (1906)
Густота 68.4 осіб / км²
Попередники Романівська волость та Теременська волость
Наступники ґміна Поддембце

ІсторіяРедагувати

Утворена на межі ХІХ-ХХ ст. шляхом ліквідації Романівської та Теременської волостей і утворення на їх основі нової укрупненої волості. За межами нової волості залишилися лише 2 поселення колишніх волостей — Жидичин та Кульчин.

Станом на 1906 рік складалася з 77 поселень. Населення — 17198 осіб обох статей, 2117 дворів[1].

Найбільші поселенняРедагувати

Під владою ПольщіРедагувати

Гміна Поддембце
1921-1939
Воєводство Волинське
Повіт Луцький
Адмінцентр гміни Піддубці
Тип гміни Сільська
Площа 38 км²

18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. Волості було перетворено на ґміни, відповідно, адміністративна одиниця отримала назву ґміна Поддембце. Волость входила до Луцького повіту Волинського воєводства. Межі та склад колишньої волості зберігся, що й за Російської імперії та Української держави.

1 квітня 1930 р. з ґміни Піддубці до новоутвореної ґміни Ківерці передані селище Ківерці, села: Ківерці, Вишків, Ліпляни і Теремно та колонії: Попівка, Хіойка, Болоха, Юзефин, Гуща, Колишанка, Ліпляни, Вишнів, Діброва і Вертепи[2].

Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 38 громад[3]:

  1. Олександрія — колонія: Олександрія та надлісництво: Йоанів;
  2. Арматнів — прихисток: Арматнів;
  3. Баляркак — колонія: Балярка;
  4. Бельведер — прихисток: Бельведер та фільварок: Сеняків;
  5. Борухів — село: Борохів та фільварок: Борохів;
  6. Ботин — село: Ботин;
  7. Броніславівка — колонія: Броніславівка;
  8. Цезарин — колонія: Цезарин;
  9. Дерманка — село: Дерманка;
  10. Добра — колонія: Добра, лісничівка: Діброва та гаївка: Гінин;
  11. Гаразджа — село: Гаразджа;
  12. Гаразджа — колонія: Гаразджа;
  13. Клечани — село: Клечани;
  14. Корчі Руські — село: Корчі Руські;
  15. Корчі Чеські — село: Корчі Чеські;
  16. Котів — село: Котів;
  17. Крупа — село: Крупа;
  18. Крупа Границя — село: Крупа Границя;
  19. Лище — село: Лище та гаївка: Лище;
  20. Липини — колонія: Липини;
  21. Мар'янівка — колонія: Мар'янівка;
  22. Нова Земня — колонія: Нова Земня, Адамів I і Адамів II;
  23. Нові Підгайці — колонія: Нові Підгайці;
  24. Піддубці — село: Піддубці, колонії: Березина і Томашівка та фільварок: Затишшя;
  25. Підгайці — села: Підгайці Малі й Підгайці Великі;
  26. Підгайці — колонія: Підгайці;
  27. Романів — село: Романів;
  28. Рожанка — колонії: Рожанка, Липник і Зимник;
  29. Ставок — село: Ставок;
  30. Старе Теремно — село: Старе Теремно;
  31. Верхівка — село: Верхівка;
  32. Вишнів — село: Вишнів;
  33. Воротнів — село: Воротнів;
  34. Вілька Котівська — село: Вілька Котівська;
  35. Вигаданка — село: Вигаданка;
  36. Звірів — село: Звірів.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Піддубцівського району.

ДжерелаРедагувати

  • Список населенных мест Волынской губернии. Издание Волынского губернского статистического комитета. Житомир, 1906

ПосиланняРедагувати

  1. Список населенных мест Волынской губернии. Издание Волынского губернского статистического комитета. Житомир, 1906
  2. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 5 marca 1930 r. o utworzeniu gmin wiejskich Kiwerce i Kniahininek w powiecie łuckim, województwie wołyńskiem. Dz.U. 1930 nr 21 poz. 181 (пол.)
  3. Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 58-59 [Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)