Рожиська волость
Рожиська волость (рос. Рожищенская волость) — історична адміністративно-територіальна одиниця Луцького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Рожище.
| Рожиська волость | ||||
| Центр | Рожище | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 31 232 (1885) | |||
| Населення | 12 004 осіб (1885) | |||
| Густота | 35.2 осіб / км² | |||
| Наступники | ґміна Рожище | |||
Історія ред.
Наприкінці ХІХ ст. до складу волості увійшли поселення Навіз і Сокуль ліквідованої Годомицької волості, Жидичин та Кульчин ліквідованої Милушівської волості, натомість село Любче відійшло до складу Щуринської волості.[джерело?]
Станом на 1885 рік складалася з 23 поселень об'єднаних у 7 сільських громад. Населення — 12004 осіб (6064 чоловічої статі та 5950 — жіночої), 436 дворових господарства[1].
Основні поселення волості:
- Рожище — колишнє власницьке містечко при річці Стир за 20 версти від повітового міста; волосне правління; 100 осіб (приватних осіб 2597), 9 дворів, православна церква, католицька каплиця, синагога, єврейський молитовний будинок, поштова станція, цегельний, смоляний, пивоварний та винокурний заводи. За 1/4 версти — станція залізниці. За 2 версти — цегельний завод. За 5 верст — чиншеве село Копачівка із єврейським молитовним будинком, постоялим будинком, лавкою. За 7 верст — колонія Слободарка із лютеранським молитовним будинком, постоялим будинком. За 10 верст — полустанок залізниці. За 12 версти — садиба Гулевичі із молитовним будинком, школою.
- Вишеньки — колишнє власницьке село при річці Стир, 112 осіб, 10 дворів, костел, єврейський молитовний будинок, постоялий будинок, шкіряний завод.
- Козинська Рудка — колишнє власницьке село, 350 осіб, 34 двори, православна церква, постоялий будинок.
- Любче — колишнє власницьке село, 280 осіб, 44 двори, православна церква, постоялий будинок, вітряк.
- Переспа — колишнє власницьке село, при болоті, 235 осіб, 26 дворів, лавка, паровий млин, сукновальня.
- Пожарки — колишнє власницьке село, 230 осіб, 26 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Порськ — колишнє власницьке село, при річці Стохід, 280 осіб, 24 двори, православна церква.
- Топульне (Топільне) — колишнє власницьке село, при річці Стир, 412 осіб, 37 дворів, каплиця, постоялий будинок, водяний млин.
Під владою Польщі ред.
| Гміна Рожище | |
| 1921-1939 | |
| Воєводство | Волинське |
|---|---|
| Повіт | Луцький |
| Адмінцентр гміни | Рожище |
| Тип гміни | Сільська |
| Громади | 50 |
18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. Волость продовжувала існувати як ґміна Рожище Луцького повіту Волинського воєводства в тих же межах, що й за Російської імперії та Української держави.
1 квітня 1930 р. з ґміни Рожище до новоутвореної ґміни Ківерці передані села: Озерця, Небіжка, Дубовичі, Жабка, Клепачів, Кульчин, Жидичин, Сапогове і Солтиси та колонії: Липовець, Железниця і Смолярня, до новоутвореної ґміни Княгининок — села: Тростянка, Буків, Іванчиці Старі, колонії: Озерце, Дмитрівка Нова, Брищі I, Брищі II, Рокині Старі, Рокині Нові, Гірка Вільшанська й Іванчиці Нові[2].
Розпорядженням міністра внутрішніх справ 23 січня 1934 р. територія міста Рожище розширена шляхом вилучення з сільської ґміни Рожище Луцького повіту та включення до міста сіл Юридика і Жалобове та колонії Нове Жалобове і частини земель з фільварком маєтку Рожище[3].
Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 50 громад[4]:
- Олександрівка Нова — колонії: Олександрівка Нова і Долини;
- Олександрівка Стара — колонія: Олександрівка Стара;
- Олександрове — колонії: Олександрове, Корчівка і Магазин;
- Антонівка — колонії: Антонівка, Лисуха і Перчуха;
- Башова — колонії: Башова і Маніве;
- Чебені — колонії: Чебені, Чебені Нові й Геленівка Нова;
- Дмитрівка — колонії: Дмитрівка, Марянівка і Зубрівщина;
- Дубище — село: Дубище та колонія: Дубище Нове:
- Духче — село: Духче та фільварок: Думка;
- Ельжбетин — колонії: Ельжбетин, Василівка і Зелене-Багно;
- Французи — колонія: Французи;
- Фридрихівка — колонія: Фридрихівка;
- Глинище — колонія: Глинище;
- Юридика — село: Юридика;
- Кирилюха — колонія: Кирилюха;
- Шпанів — колонія: Шпанів та село: Коняків;
- Копачівка — колонії: Копачівка і Копачівка-Нова та село: Бейнарівка;
- Копачовскі-Посьолек — колонія: Копачовскі-Посьолек;
- Копче — село: Копче;
- Козин — село: Козин;
- Кременець — колонія: Кременець;
- Линівка — село: Линівка та колонії: Емілін-Старий, Емілін-Новий і Нова-Линівка;
- Михалин — колонія: Михалин;
- Мирославка — колонія: Мирославка та фільварок: Соловин;
- Мильськ — колонії: Мильськ, Мильськ-Новий, Каролівка і Ракова Гора;
- Навіз — село: Навіз;
- Олешковичі — колонія: Олешковичі;
- Ольганівка — колонії: Ольганівка-Стара, Ольганівка-Нова, Катеринівка і Ретове;
- Падалівка — село: Падалівка та колонія: Вознянка;
- Переспа — село: Переспа;
- Підліски — колонія: Підліски;
- Пожарки — село: Пожарки;
- Рефівка — колонія: Рефівка;
- Рудка-Козинська — село: Рудка-Козинська та колонія: Михайлівка;
- Рудня — село: Рудня та колонія: Рудня-Нова;
- Сітарівка — село: Сітарівка;
- Слободарка — село: Слободарка та колонії: Геленівка-Стара і Янівка;
- Сокіл — місто: Сокіл та колонія: Кудрин;
- Терноволя — колонії: Терноволя і Дебище-Старе;
- Топільне — село: Топільне;
- Ужова — колонії: Ужова і Каролінівка;
- Валерянівка — колонії: Валерянівка, Нова-Валерянівка і Серхів;
- Вахівка — колонії: Вахівка і Володимирівка;
- Вовонянка — колонія: Вовонянка;
- Вишеньки — колонія: Вишеньки;
- Володківщина — село: Володківщина;
- Забара — колонія: Забара;
- Залісці — село: Залісці;
- Запуст-Старий — колонії: Запуст-Старий і Франівка та хутір: Мяківка;
- Жолобове — село: Жолобове та колонія: Жолобове-Нове.
Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Рожищенського району.
Посилання ред.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 5 marca 1930 r. o utworzeniu gmin wiejskich Kiwerce i Kniahininek w powiecie łuckim, województwie wołyńskiem. Dz.U. 1930 nr 21 poz. 181 (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 23 stycznia 1934 r. o zmianie granic miasta Rożyszcz w powiecie łuckim, województwie wołyńskiem. Dz.U. 1934 nr 7 poz. 52 (пол.)
- ↑ Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 60-62 [Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерела ред.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |