Торчинська волость
Торчинська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Луцького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Торчин. Наприкінці ХІХ ст. до складу волості увійшли ряд поселень (Боголюби, Забороль, Милуши, Сириники) ліквідованої Милушівської волості.
Торчинська волость | ||||
Центр | Торчин | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 23 435 (1885) | |||
Населення | 11 951 осіб (1885) | |||
Густота | 46.7 осіб / км² | |||
Наступники | ґміна Торчин | |||
Станом на 1885 рік складалася з 30 поселень об'єднаних у 21 сільську громаду. Населення — 11951 осіб (6065 чоловічої статі та 5886 — жіночої), 642 дворових господарства[1].
Основні поселення волості:
- Торчин — колишнє державне містечко за 24 версти від повітового міста; волосне правління; 101 особа (приватних осіб 3700), 15 дворів, православна церква, єврейський молитовний будинок, поштова станція, пивоварний та винокурний заводи. За 3 версти — німецька колонія Олександрів із лютеранським молитовним будинком. За 4 версти — німецька колонія із молитовним будинком. За 4 версти — німецька колонія Павлів із молитовним будинком. За 4 версти — німецька колонія Юліанів із молитовним будинком.
- Білосток — колишнє державне село, 380 осіб, 50 дворів, православна церква, постоялий будинок, лавка, 2 ярмарки, 2 водяні млини.
- Буяни — колишнє державне село, 240 осіб, 39 дворів, православна церква, постоялий будинок, 2 водяні млини.
- Ватин — колишнє власницьке село, 264 особи, 37 дворів, православна церква.
- Великий Окорськ — колишнє власницьке село, при озері, 140 осіб, 15 дворів, католицька каплиця, постоялий будинок.
- Воютин — колишнє власницьке село, 452 особи, 59 дворів, православна церква, 2 постоялі будинки, водяний млин, вітряк.
- Жуковець — колишнє власницьке село, при болоті, 211 осіб, 21 двір, православна церква, постоялий будинок.
- Літва — колишнє державне село, при болоті, 193 особи, 27 дворів, постоялий будинок, цегельний завод.
- Садів — колишнє державне село, 1120 осіб, 96 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 2 водяні млини.
- Седмярки — колишнє державне село, 928 осіб, 101 двір, 2 православні церкви.
- Усичі — колишнє державне село, 269 осіб, 32 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Шепель — колишнє власницьке село, 492 особи, 46 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, кузня, винокурний завод.
Під владою Польщі
ред.Гміна Торчин | |
1921-1939 | |
Воєводство | Волинське |
---|---|
Повіт | Луцький |
Адмінцентр гміни | Торчин |
Тип гміни | Сільська |
Громади | 35 |
18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. Волость продовжувала існувати як ґміна Торчин Луцького повіту Волинського воєводства в тих же межах, що й за Російської імперії та Української держави.
1 квітня 1930 р. з ґміни Торчин до новоутвореної ґміни Княгининок передані села: Княгининок, Немецьке, Милуші, Забороль, Антонівка Шепельська, Вільшани, Серники, Боголюби і Богушівка та колонії: Княгининок, Фальків, Милуші, Олександрівка, Антонівка Стара, Іванівка, Маташівка і Григорівка[2].
Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 35 громад[3]:
- Білисток — село: Білосток;
- Богумилів — колонії: Богумилів, Окорськ-Малий і Дмитрівка та фільварок: Богумилів;
- Боратин — село: Боратин та фільварок: Романівка;
- Буяни — село: Буяни;
- Чорний-Ліс — колонії: Чорний-Ліс і Селисько;
- Чехівщина — колонія: Чехівщина;
- Гать — село: Гать та фільварок: Гать;
- Горзвин — село: Горзвин;
- Ямки — колонія: Ямки;
- Янівка — колонія: Янівка;
- Юліянів — колонії: Юліянів, Чорні-Лози, Марк Мелерщина, Мечиславів Боратинський і Заболотці;
- Каролінівка — колонії: Каролінівка і Пожарниця;
- Кашів — село: Кашів;
- Кургани — колонія: Кургани;
- Літва — село: Літва;
- Людвиків — колонії: Людвиків і Олика;
- Людвишин — село: Людвишин;
- Нова-Раківщина — колонії: Нова-Раківщина і Мечиславів Литовський;
- Охотин — колонії: Охотин і Усицький-Запуст;
- Окорськ-Малий — село: Окорськ-Малий і Квасівниця та фільварок: Квасівниця;
- Окорськ-Великий — село: Окорськ-Великий, фільварок: Окорськ-Великий та хутір: Окорськ-Великий;
- Прогонів — колонії: Прогонів і Маївка та фільварок: Маїівка;
- Пугачівка — колонії: Пугачівка і Садівський-Виселок;
- Садів — село: Садів;
- Смолигів — село: Смолигів;
- Шепель — село: Шепель та фільварок: Шепель;
- Торчин — містечко: Торчин, фільварок: Торчин та хутір: Торчин;
- Усицькі-Будки — колонія: Усицькі-Будки;
- Усичі — село: Усичі та фільварок: Усичі;
- Ватин — село: Ватин, фільварок: Ватин та хутір: Ватин;
- Верхи — колонії: Нові-Верхи і Старі-Верхи;
- Воютин — село: Воютин, фільварок: Воютин та хутір: Воютин;
- Заболотці — село: Заболотці;
- Запуст-Боратинський — колонія: Запуст-Боратинський;
- Жуковець — село: Жуковець.
Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Торчинського району.
Джерела
ред.- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
ред.- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 5 marca 1930 r. o utworzeniu gmin wiejskich Kiwerce i Kniahininek w powiecie łuckim, województwie wołyńskiem. Dz.U. 1930 nr 21 poz. 181 (пол.)
- ↑ Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 64-65 [Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |