Воютин

село в Луцькому районі Волинської області України

Вою́тин — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області, адміністративний центр однойменної сільської ради.

село Воютин
Воютин - В'їзд.jpg
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Луцький
Рада Воютинська сільська рада
Код КОАТУУ 0722881501
Основні дані
Засноване 1570
Населення 752
Площа 32,68 км²
Густота населення 23,01 осіб/км²
Поштовий індекс 45645
Телефонний код +380 332
Географічні дані
Географічні координати 50°39′06″ пн. ш. 25°00′22″ сх. д. / 50.65167° пн. ш. 25.00611° сх. д. / 50.65167; 25.00611Координати: 50°39′06″ пн. ш. 25°00′22″ сх. д. / 50.65167° пн. ш. 25.00611° сх. д. / 50.65167; 25.00611
Середня висота
над рівнем моря
227 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Центральна, 1, с. Воютин, Луцький р-н, Волинська обл., 45645
Карта
Воютин. Карта розташування: Україна
Воютин
Воютин
Воютин. Карта розташування: Волинська область
Воютин
Воютин
Мапа

CMNS: Воютин у Вікісховищі

Розташований на березі р. Чорногузки, за 38 км на південний захід від районного центру і за 13 км від залізничної станції Несвіч. Населення становить 752 осіб.

ІсторіяРедагувати

Воютин виник у першій половині XVI століття.

Проте, на території села вченими знайдені численні археологічні пам'ятки :

  • За 1 км на північний схід від села, на північ від тракторної бригади, на видовженому мисі першої надзаплавної тераси правого берега струмка Верболіз висотою 3–4 м над рівнем заплави — багатошарове поселення доби пізнього палеоліту, тшинецько-комарівської культури доби бронзи, лежницької групи ранньоскіфського часу, вельбарської культури та давньоруського періоду ХІ–ХІІІ ст. площею близько 2 га.
  • В північно-східній околиці села, на мисі правого берега потоку Верболіз, на висоті близько 16 м над рівнем заплави — стоянка доби пізнього палеоліту.
  • За 0,5 км на північ від села, на схилі лівого берега струмка Верболіз висотою 3–4 м над рівнем заплави — селище давньоруського часу ХІІ–ХІІІ ст. площею до 1 га.
  • На північно-західній околиці села, на лівому березі названого струмка, на висоті 5–6 м над рівнем заплави — селище ХІІ–ХІІІ ст. Площею близько 1 га.
  • За 0,5 км на південний захід від села, на правому березі безіменного потічка — допливу Верболозу, заплава якого зараз затоплена ставом — селище давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею до 2 га.
  • За 1 км на південний захід від села, на мисі першої надзаплавної тераси лівого берега потічка Верболіз висотою 5–6 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею близько 1, 5 га[1].

У першій половині ХṾІ ст. у Воютині знаходилася резиденція однієї з гілок шляхецької родини Гулевичів — Гулевич-Воютинських — нащадків Федора (в чернецтві — Феодосія) Зброхович-Гулевич-Воютинського.

1595—1596 роки — окремі мешканці Воютина влилися у повстанський козацький загін Северина Наливайка.

7 березня 1596 рік — Під час перебування війська Северина Наливайка в районі Луцьк-Несвіч-Торчин у козацькі загони втік зі школи 12-річний учень Федько Гулевич — син маршалка луцького повітового дворянського кола Деміана Гулевича Воютинського. Він став козацьким джурою, тобто молодшим козаком Серерина Наливайка.

Під час Першої світової війни з 1915 р. село перебувало в австрійській окупації. На 11 день Брусиловського прориву 1 (14) червня 1916 р. 8-й корпус російської армії зайняв Садів і Воютин. Генерал М.Духонін у телеграмі до генерала М.Пустовойтенка зазначає: «Жители деревень по пути следования радостно встречают войска иконами, хлебом-солью, улицы устланы травой, цветами, в одной из деревень вышел крестный ход с пением „спаси господи“»[2].

У період польської окупації Західної України (1921—1939 рр.), за даними польської поліції, в 1928 році в селі діяв осередок КПЗУ. Його активними членами були М. Г. Сачук, В. І. Іщук, М. К. Танчук[3].

Під час Другої Світової війни жителі Воютина активно боролися проти німецько-фашистських та більшовицьких загарбників як у складі Червоної, пізніше — Радянської армії, так і партизанських загонів УПА. З 199 учасників війни 140 нагороджено орденами і медалями[3].

На межі 1960-1970-х рр. населення Воютина становило 589 осіб. У Воютині знаходилася центральна садиба колгоспу «Дружба», який мав 3314 га землі, у тому числі 2661 га орної. Колгосп спеціалізувався на рільництві і м'ясо-молочному тваринництві. В селі було побудовано восьмирічну школу, бібліотеку, клуб[3].

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 687 осіб, з яких 313 чоловіків та 374 жінки.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 740 осіб.[5]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 98,40 %
російська 1,20 %
білоруська 0,27 %
польська 0,13 %

Відомі людиРедагувати

У селі народився святий римо-католицької церкви, архієпископ Варшавський і засновник Згромадження Сестер Францисканок Родини Марії — Зигмунт-Щенсний Фелінський.

 
Зигмунт Фелінський

ПриміткиРедагувати

  1. Кучинко М. М., Златогорський О. Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 192–194. 
  2. Наступление Юго-Западного фронта в мае-июне 1916 года (Сборник документов). — Москва, 1940. — С.304, № 271
  3. а б в Воютин, Луцький район, Волинська область. Історія міст і сіл Української РСР (ru-RU). 2015-04-13. Процитовано 2017-01-28. 
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019. 
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019. 
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019. 

БібліографіяРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Кучинко М. М., Златогорський О.Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 191—192.

Публікації в ЗМІРедагувати

  • Кравчук Наталія. Воютин має свого святого. Газ. «Вісник+К», 24 грудня 2015 р., с. 11.

ПосиланняРедагувати