Депортації українців у часи СРСР

Депорта́ція украї́нців у Радя́нському Сою́зі — інструмент радянської національної політики сталінських часів. Депортація українців являла собою насильницьке переселення останніх у віддалені місцевості СРСР, де вони розміщалися у спецпоселеннях.

Хронологія ред.

У 1925—1928 роках провадила роботу так звана тристороння комісія УРСР, БРСР та РРФСР щодо перерозподілу кордонів, і як наслідок роботи тієї комісії та розподілу кордонів з українських земель Стародубщині, Білгородщини, Орловщини, Дону були депортовані на Зелений, Малиновий та Сірий Клин сотні тисяч українців.

1930 року СРСР розпочав зачистку західних кордонів — і знову депортації українців.
Так звана «куркульська» висилка 1930—36 років забрала знову десятки тисяч українців.

Із захопленням Радянським Союзом Західної України, Західної Білорусі та країн Балтії у 1939—1940 роках, депортації торкнулись і народів, що мешкали на цих землях.

Докладніше: Червнева депортація

Уже восени 1939 року перша хвиля депортації охопила польських осадників, які виселялися разом із сім'ями. Протягом грудня 1939 — березня 1940 роках із Західної України та Західної Білорусі було депортовано понад 137 тисяч осіб. Їх виселяли в північно-східні області РРФСР, Комі АРСР і Казахстану.

Друга хвиля депортації прокотилась у квітні 1940 року, коли було вивезено заможних селян — «куркулів» (до 6 тисяч сімей із Західної України та Західної Білорусі). Всього із Західної України в 1939—1940 роках було вислано до Сибіру, Поволжя, Казахстану та на Північ, за різними підрахунками, від 10 до 20 % населення. Чимало невинних людей, яких німецько-радянська війна застала в місцевих тюрмах, було знищено^[1].

28 листопада 1947 міністр внутрішніх справ СРСР С.Круглов направив заступнику голови Ради міністрів СРСР Л. Берії повідомлення про переселення з західних областей України 26460 сімей (76268 осіб) «активних націоналістів і бандитів». 21197 сімей (61066 осіб) на роботу у вугільній промисловості східних районів СРСР, інші 5264 сім'ї (15202 особи) в Омську область.

Докладніше: Операція "Захід"

Див. також ред.

Примітки ред.

↑ Лановик Б. Д., Матисякевич 3. М., Матейко Р. М. Економічна історія України і світу: Підручник / За ред. Б. Д. Лановика. — К.: Вікар, 1999. ISBN 966-7131-20-3 — 737 с. Архів оригіналу за 17 лютого 2009. Процитовано 5 листопада 2011.

Посилання ред.

Павел Полян «Не по своей воле … История и география принудительных миграций в СССР». Монография. [Архівовано 13 лютого 2009 у Wayback Machine.]
Депортация балкарцев, кабардинцев и других народов СССР [Архівовано 28 червня 2008 у Wayback Machine.]
Эдиев Д. М. Демографические потери депортированных народов СССР. Ставрополь, 2003 [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
Николай Бугай «Депортация народов» [Архівовано 16 січня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
Репресії в Україні (1917—1990 рр.): Науково-допоміжний бібліографічний покажчик / Авт.-упор. Є. К. Бабич, В. В. Патока; авт. Вступ. Статті С. І. Білокінь. — К.: Смолоскип, 2007. — 519 с.
Мусієнко І. В. Депортації членів сімей учасників і пособників ОУН з території Чернівецької області в 1944—1950 рр. // Матеріали V Буковинської Міжнародної історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 130-річчю заснування Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. У двох томах. Том 1: Історія України. Краєзнавство. — Чернівці: Книги XXI, 2005. — С 431—435. [Архівовано 10 червня 2016 у Wayback Machine.]
Мусієнко І. Депортації населення з території Північної Буковини та Хотинщини в 1941—1951 рр. // Український альманах 2010. — Warszawa Варшава: Об'єднання українців в Польщі, 2010. — С. 187—201. [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Мусієнко І. Політичні репресії на Північній Буковині та Хотинщині у 1940—1941 рр. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — Київ, 2000. — № 2–4. — С. 472—485. [Архівовано 14 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи. Том 1. Дослідження / Юрій Макар, Михайло Горний, Віталій Макар, Анатолій Салюк. — Чернівці: Букрек, 2011. — 880 с. : іл.
Антонюк Я. Протидія підпілля ОУН(б) депортаціям на території Волині та Полісся в післявоєнний період // Історичні студії Волинського національного університету імені Лесі Українки. Луцьк, 2011. Вип. 6. С. 100–105.
Антонюк Я. Неизвестная страница депортаций в Казахстан: Лебяжинское подполье (апрель 1941 г. – ноябрь 1942 г.) // Оралдың ғылым жаршысы. Научно-теоретический и практический журнал. Уральск. № 1(172) 2019. С. 46-53.

[1] Лановик Б. Д., Матисякевич 3. М., Матейко Р. М. Економічна історія України і світу: Підручник / За ред. Б. Д. Лановика. — К.: Вікар, 1999. ISBN 966-7131-20-3 — 737 с. Архів оригіналу за 17 лютого 2009. Процитовано 5 листопада 2011.

[1]