Відкрити головне меню

«Опозиційний блок», або «Опоблок» — проросійська політична партія в Україні. Утворилася у 2014 році шляхом ребрендингу «Партії регіонів» та об'єднання уламків ПР під одним політичним брендом.[3]

Опозиційний блок
логотип
Заснована / зареєстрована 23.04.2010 [1]
Штаб-квартира Київ
Політична ідеологія соціал-лібералізм
русофільство[2]
євроскептицизм


Очільник партії Колесніков Борис Вікторович
Кольори синій, білий
Кількість членів
Кількість депутатів у ВР
41 / 450
. Обласні ради
201 / 1804
Веб-сторінка opposition.org.ua
Політика України
Політичні партії
Вибори

У ході Революції гідності 2014 року, кульмінацією якої стало відсторонення тодішнього президента Віктора Януковича від влади, Партія регіонів втратила значну частину свого політичного впливу, й до кінця 2014 року фактично припинивши свою діяльність. 2014 року партія зробила частковий ребрендинг, змінивши назву на «Опозиційний блок», але зареєструвавши її як офіційно нову політичну партію. До новоствореної партії «Опозиційний блок» перейшла більшість колишніх народних депутатів Партії регіонів.[4][5][6][7][8]. Один з ключових радників Партії регіонів Пол Манафорт, найнятий ще у 2005 році на гроші головного спонсора регіоналів — Ріната Ахмєтова, зіграв ключову роль у реорганізації проросійської «Партії регіонів» в «Опозиційний блок».[9][10] Зокрема, саме Манафорт особисто вигадав назву «Опозиційний блок», був автором концепція виборчої кампанії Опоблоку на виборах до ВР 2014 та був автором ідеї просувати Опозиційний блок, як «голос росіян» на сході України.[10][9]

Вперше Оппоблок брав участь у виброрах до ВРУ під час позачергових виборів до Верховної ради України 2014 року.

Зміст

Засновники партіїРедагувати

Після втрати електоральної підтримки після Революції гідності 2014 року, Партія регіонів розпалася і її колишні лідери створили декілька недовговічних партій які згодом реорганізувалися у Опоблок. Серед партій що об'єдналися в Опоблок зокрема були «Партія розвитку України» (керівник колишній регіонал Юрій Мірошниченко), партія «Центр» (керівник — Вадим Рабінович), «Нова політика» (керівник — колишній регіонал Володимир Семиноженко), «Партія державного нейтралітету України» (керівник — колишній регіонал Ігор Мартинюк), «Україна — Вперед!» (керівник — Наталія Королевська) та «Трудова Україна» (керівник — колишній регіонал Сергій Тігіпко).[11][3]

Спонсори партіїРедагувати

ЗМІ звинувачують «Опозиційний блок» в фінансуванні від фіктивних фірму 2016—2017 роках. Основними спонсорами «Опоблоку» серед українських олігархів вважаються Віктор Медведчук, Дмитро Фірташ та Рінат Ахметов.[12][13]

Ідеологія партіїРедагувати

Проросійська ідеологія партіїРедагувати

Згідно з аналізом аналітичного центру "Центр східних досліджень", передвиборна програма 2014 року партії була соціал-ліберальною та проросійською.[14][15][16]

Платформа партії передбачає захист статусу російської мови як регіональної мови.[17] Станом на 2018 рік партія вважалася однією з найбільших партій з проросійською ідеологією.[18]

ІсторіяРедагувати

9 вересня 2014 року у Києві відбувся круглий стіл «Мир. Стабільність. Відродження» в якому взяли участь більше 50 учасників: представники політичних партій, громадських та профспілкових організацій.[19][20]

За підсумками круглого столу прийнятий меморандум, в якому учасники закликали усіх до об'єднання в єдиний політичний рух для участі у парламентських виборах 2014 року, заради збереження єдиної України.

14 вересня у Києві відбувся форум, під назвою «Мир. Стабільність. Відрождення», в якому взяли участь шість політичних партій: Партія розвитку України, партія «Центр» (керівник Вадим Рабінович), «Нова політика», «Державний нейтралітет», «Україна — Вперед!», «Трудова Україна» та близько 50 громадських організацій.[21]

Учасники форуму прийняли програмну платформу, в якій зазначено, що Опозиційний блок виступає за нейтралітет і збереження позаблокового статусу України та резолюцію, в якій вони вимагають від Президента миру та припинення кровопролиття, відставки уряду, розпуску та заборони незаконних збройних формувань, притягнення до відповідальності винних у обстрілах населених пунктів на Сході країни.[22][23]

21 вересня 2014 року стало відомо, що партію «Опозиційний блок» очолив колишній міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Бойко.[24]

У 2018 році у партії відбувся розкол. Фракція складається з двох великих груп. Одна частина орієнтується на олігарха Ріната Ахметова, інша — на олігарха Дмитра Фірташа та екс-главу АП Сергія Льовочкіна.[25][26] 20 листопада 2018 року Юрія Бойка та Сергія Льовочкіна виключили зі складу фракції «Опозиційний блок». Новим очільником фракції став Вадим Новинський.[27]

Участь у виборахРедагувати

Позачергові вибори до ВР 2014Редагувати

 
Результати виборів до Верховної Ради 2014 року за регіонами.
 
Результати виборів до Верховної Ради 2014 року за округами

21 вересня 2014 року партія оприлюднила першу десятку виборчого списку, до якої увійшли колишні та діючі члени Партії регіонів. Проте голова партії Юрій Бойко, у своїй заяві, підкреслив, що учасники блоку — це не партії, а окремі політики.[28]

Виборчий список партії «Опозиційний блок»:
  1. Юрій Бойко — колишній Віце-прем'єр-міністр України, більш відомий як Міністр палива та енергетики України у 2010—2012 рр.
  2. Олександр Вілкул — колишній Віце-прем'єр-міністр України, колишній голова Дніпропетровської ОДА.
  3. Михайло Добкін — колишній голова Харківської ОДА.
  4. Вадим Рабінович — голова партії ВО «Центр», Президент Всеукраїнського єврейського конгресу.
  5. Олексій Білий — колишній генеральний директор ВАТ "Металургійний комбінат «Азовсталь».
  6. Сергій Ларін — голова Виконавчого комітету Партії розвитку України.
  7. Нестор Шуфрич — Народний депутат України, член фракції Партії регіонів.
  8. Наталія Королевська — голова партії «Україна — Вперед!». Міністр соціальної політики у 2012—2014 рр.
  9. Тетяна Бахтеєва — доктор медичних наук. Народний депутат України 4, 5, 6-го скликань від Партії регіонів.
  10. Микола Скорик — колишній голова Одеської ОДА.
  11. Вадим Новинський — олігарх, Народний депутат України 7-го скликання від Партії регіонів.
  12. Сергій Льовочкін — колишній голова адміністрації Президента України Віктора Януковича.
  13. Юрій Воропаєв — Народний депутат України від Партії регіонів.
  14. Тарас Козак — член координаційної ради всеукраїнського громадського руху «Український вибір» Віктора Медведчука, депутат Львівської обласної ради.
  15. Володимир Гусак — директор із закупівель компанії «Метінвест Холдинг», яка належить олігарху Рінату Ахметову.
  16. Юлія Льовочкіна — Народний депутат України від Партії регіонів, сестра Сергія Льовочкіна.[29][30]

На позачергових виборах до Верховної ради 2014 року Опозиційний блок посів четверте місце за кількістю голосів виборців (1 486 203 голосів — 9,43 %), що дозволило йому у Верховній Раді України VIII скликання отримати 27 мандатів за партійними списками[31].

Фракція Політичної партії «Опозиційний блок» нараховує 42 депутати.[32]

Склад Опоблоку у ВР VIII скликанняРедагувати

Депутат[33] Функція у фракції
Бакулін Євген Миколайович Член депутатської фракції
Балицький Євген Віталійович Член депутатської фракції
Бахтеєва Тетяна Дмитрівна Член депутатської фракції
Білий Олексій Петрович Член депутатської фракції
Бойко Юрій Анатолійович Співголова депутатської фракції
Вілкул Олександр Юрійович Співголова депутатської фракції
Воропаєв Юрій Миколайович Заступник голови депутатської фракції
Гальченко Андрій Володимирович Член депутатської фракції
Гусак Володимир Георгійович Член депутатської фракції
Добкін Михайло Маркович Член депутатської фракції
Добкін Дмитро Маркович Член депутатської фракції
Долженков Олександр Валерійович Член депутатської фракції
Дунаєв Сергій Володимирович Член депутатської фракції
Звягільський Юхим Леонідович Член депутатської фракції
Іоффе Юлій Якович Член депутатської фракції
Ківалов Сергій Васильович Член депутатської фракції
Кісельов Андрій Миколайович Член депутатської фракції
Козак Тарас Романович Член депутатської фракції
Колєсніков Дмитро Валерійович Член депутатської фракції
Королевська Наталія Юріївна Член депутатської фракції
Ларін Сергій Миколайович Член депутатської фракції
Льовочкін Сергій Володимирович Заступник голови депутатської фракції
Льовочкіна Юлія Володимирівна Член депутатської фракції
Мартовицький Артур Володимирович Член депутатської фракції
Матвієнков Сергій Анатолійович Член депутатської фракції
Мирний Іван Миколайович Член депутатської фракції
Мірошниченко Юрій Романович Член депутатської фракції
Мороко Юрій Миколайович Член депутатської фракції
Нечаєв Олександр Ігоревич Член депутатської фракції
Німченко Василь Іванович Член депутатської фракції
Новинський Вадим Владиславович Член депутатської фракції
Омельянович Денис Сергійович Член депутатської фракції
Павленко Юрій Олексійович Член депутатської фракції
Павлов Костянтин Юрійович Член депутатської фракції
Папієв Михайло Миколайович Член депутатської фракції
Рабінович Вадим Зіновійович Член депутатської фракції
Сажко Сергій Миколайович Член депутатської фракції
Скорик Микола Леонідович Член депутатської фракції
Солод Юрій Васильович Член депутатської фракції
Шенцев Дмитро Олексійович Член депутатської фракції
Шпенов Дмитро Юрійович Член депутатської фракції
Шурма Ігор Михайлович Член депутатської фракції
Шуфрич Нестор Іванович Член депутатської фракції

Місцеві вибори 2015Редагувати

 
% у обл. раді депутатів партії «Опозиційний блок»

16 вересня 2015 року в Києві відбувся з'їзд політичної партії «Опозиційний блок». У ньому взяли участь делегати з усієї України. На з'їзді прийнято рішення, що політична партія «Опозиційний блок» братиме участь у місцевих виборах 25 жовтня 2015 року. Крім того, делегати вирішили провести з'їзд у два етапи[34]. За підсумками виборів загалом по країні партія набрала 11,5 % голосів[35].

Критика, скандали та інцидентиРедагувати

Поширені антиукраїнської пропаганди ОпоблокомРедагувати

У 2018 році партію звинуватили в поширені антиукраїнської пропаганди в російських та українських ЗМІ.[36]

Люстрація Нестора Шуфрича через «сміттєвий бак»Редагувати

30 вересня 2014 року активісти Правого сектору, Автомайдану, Євромайдану й Самооборони привезли сміттєвий бак «для люстрації» Нестора Шуфрича, який приїхав в Одесу на засідання партії Опозиційний блок, однак Шуфрич намагався втекти, за що активісти його побили.[37] Спікер партії Правий сектор Борислав Береза заявив, що побиття інсценовано самим Нестором Шуфричем.[38] Працівники МВС установили 14 осіб причетних до інциденту, один з учасників Микола Доценко безслідно зник.[39] Проте, згодом стало відомо, що Микола Доценко вирушив у зону АТО, не попередивши нікого.[40]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Держреєстр. Архів оригіналу за 24 вересень 2014. Процитовано 19 вересень 2014. 
  2. Ukraine’s political parties at the start of the election campaign. OSW—Centre for Eastern Studies
  3. а б Україна, Віталій Червоненко ВВС. Чим відрізняється "Опозиційний блок" від Партії регіонів?. BBC News Україна (uk). Процитовано 2018-11-25. 
  4. Віталій Червоненко. Чим відрізняється "Опозиційний блок" від Партії регіонів? - ВВС Україна, 22 вересня 2014]
  5. І. Рудь. «Опозиційний блок»: виборчий список, програма і виборчі перспективи - Центр Досліджень соціальних комунікацій НБУВ, 9 вересня 2014
  6. Розкол в Опоблоці: як Ахметов і Льовочкін ділять партію "Опозиційний блок" може розділитися на дві політсили - Апостроф, 18 січня 2017
  7. Союз Льовочкіна та Ахметова. Як колишні регіонали готуються до реваншу - УП, 1 квітня 2015
  8. «Опозиційний блок»: торжество брехні й популізму - Вголос, 18 12 2014
  9. а б Винен. Як Манафорт зробив Януковича президентом і потрапив у тюрму // Тексти, 28/08/2018
  10. а б Коли Янукович утік, Манафорт розкрутив "Опоблок" як "голос росіян в Україні" - ЗМІ // Голос Америки, 20 листопада 2017
  11. Шість політичних партій увійшли до складу партії «Опозиційний блок». Інтерфакс-Україна. 15.09.2014
  12. Джокери: Хто фінансує Опозиційний блок? - Джокери. zik.ua (ua). Процитовано 2018-11-25. 
  13. Zaxid.net. «Опозиційний блок» фінансують через фіктивні фірми, – ЗМІ. ZAXID.NET. Процитовано 2018-11-25. 
  14. Ukraine's political parties at the start of the election campaign. OSW—Centre for Eastern Studies
  15. Forbes.ua. Партійний мінімум «Опозиційного блоку»: економічний націоналізм російського зразка. Forbes.ua (ru). Процитовано 2018-11-25. 
  16. Опозиційний блок | Дивись.info. golos.dyvys.info (uk). Процитовано 2018-11-25. 
  17. Opposition Bloc boosts rating by distancing itself from Yanukovych era, Kyiv Post
  18. Проросійські сили й Путін прагнуть реваншу, однак не зможуть його реалізувати. Тексти, 11/10/2018
  19. У Києві відбувся «круглий стіл» «Мир. Стабільність. Відродження»
  20. Партія регіонів і Партія розвитку мають намір об'єднатися
  21. «Немайданні» партії об'єднуються в «Опозиційний блок»
  22. «Опозиційний блок» виступає за нейтралітет і збереження позаблокового статусу України
  23. Опозиція вимагає відставки Кабміну
  24. «Опозиційний блок» очолив колишній віце-прем'єр Юрій Бойко
  25. Ахметов, Льовочкін і Медведчук, або Троє в партії, не рахуючи Рабіновича. Українська правда (uk). Процитовано 2018-11-25. 
  26. Розкол в "Опозиційному блоці" заперечують, тертя визнають: як депутати пояснюють скандал дня. ukr.segodnya.ua (uk). Процитовано 2018-11-25. 
  27. Бойка і Льовочкіна виключили з Опоблоку. Українська правда (uk). Процитовано 2018-11-25. 
  28. «Опозиційний блок» оприлюднив список кандидатів до парламенту.
  29. Список Опозиційного блоку: Новинський, Льовочкін і його сестра
  30. Новинський та сестра Льовочкіна йдуть на вибори з «Опозиційним блоком»
  31. Позачергові вибори народних депутатів україни 26 жовтня 2014 року. Протокол Центральної виборчої комісії про результати виборів народних депутатів україни у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. «10» листопада 2014 року
  32. Останніми до фракції «Опозиційного блоку» увійшли Є. Балицький та Д. Шенцев 15 травня 2015 року http://opposition.org.ua/news/frakciya-opozicijnogo-bloku-popovnilasya-dvoma-novimi-deputatami.html
  33. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2018-11-01. 
  34. У Києві пройшов з'їзд Опозиційного блоку. ukranews.com. Українські Новини. 16.09.2015. 
  35. На місцевих виборах покращили результат тільки критики влади / УП, 9 листопада 2015, 13:31
  36. Опозиційний блок і Віктор Медведчук виступили рупорами Кремля. ms.detector.media. Процитовано 2018-11-25. 
  37. Одессе избили Нестора Шуфрича (рос.)
  38. Борислав Береза: Шуфрич сам организовал свое избиение (рос.)
  39. Після побиття Шуфрича зник активіст «Правого сектора»
  40. Зниклий після побиття Шуфрича Микола Доценко знаходиться в зоні АТО, — «Правий сектор»