Відкрити головне меню
Вікіпедія

Павленко Юрій Олексійович

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Павленко.

Ю́рій Олексі́йович Павле́нко (нар. 20 березня 1975, Київ, УРСР) — український державний діяч, політик, Уповноважений Президента України з прав дитини (з 11 серпня 2011 до 24 лютого 2014)[1], колишній Міністр України у справах сім'ї, молоді та спорту (з 18 грудня 2007 до 3 березня 2010); член Ради НС «Наша Україна» (з березня 2005); член президії Ради НС «Наша Україна» (з грудня 2006); член Ради національної безпеки і оборони України (з 25 травня 2007). Народний депутат України IV, V, VI, VIII, IX скликань.

Юрій Олексійович Павленко
Юрій Олексійович Павленко
Юрій Павленко
Час на посаді:
11 серпня 2011 — 24 лютого 2014
Президент  Віктор Янукович
Прем'єр-міністр  Микола Азаров
НаступникМикола Кулеба
Час на посаді:
20 грудня 2007 — 11 березня 2010
ПрезидентВіктор Ющенко
Прем'єр-міністр  Юлія Тимошенко
ПопередникВіктор Корж
НаступникРавіль Сафіуллін
Час на посаді:
26 грудня 2006 — 23 жовтня 2007
ПрезидентВіктор Ющенко
Прем'єр-міністр  Віктор Янукович
ПопередникЮрій Андрійчук
НаступникЮрій Забела
Час на посаді:
7 лютого 2005 — 29 листопада 2006
ПрезидентВіктор Ющенко
Прем'єр-міністр  Юлія Тимошенко
Юрій Єхануров
Віктор Янукович
ПопередникВалентина Довженко
НаступникВіктор Корж
Народився20 березня 1975(1975-03-20) (44 роки)
Київ
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Політична партія«Опозиційний блок»
Релігіяправославний
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Кавалер ордена Честі (Грузія)
Заслужений працівник фізичної культури і спорту України
Юрій Олексійович Павленко на сайті Верховної Ради

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Україна Народний депутат України
4-го скликання
Молодіжна партія України (Наша Україна) 31 березня 2002 — - 2006
5-го скликання
Народний Союз «Наша Україна» 26 березня 2006 — 2 квітня 2007
6-го скликання
Народний Союз «Наша Україна» 23 листопада 2007 — 12 грудня 2012
8-го скликання
«Опозиційний блок» 27 листопада 2014 — -- --

Картка на сайті Верховної Ради України

На виборах до ВРУ 2014 року обраний депутатом від Опозиційного блоку[2][3], 24-й за списком партії.

ЖиттєписРедагувати

Українець[4]. Мати родом із Житомирської області, а батько — із Чернігівської, познайомилися під час навчання у Прилуцькому меліоративному технікумі.

Одружений, дружина — Юлія Вікторівна Євсеєва, 1978 р.н. Удвох мають 2 синів. Є молодшим двоюрідним братом української співачки Марії Бурмаки.

ОсвітаРедагувати

Кар'єраРедагувати

Державний службовець 1-го рангу (12.2006).

Народний депутат України 6-го скликання з листопада по грудень 2007 від блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 7 в списку. На час виборів: голова Житомирської обласної державної адміністрації, член НСНУ, член фракції Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (11.-12.2007). Склав депутатські повноваження 19 грудня 2007.

Народний депутат України 5-го скликання з травня по вересень 2006 від Блоку «Наша Україна», № 22-й в списку. На час виборів: Міністр України у справах сім'ї, молоді та спорту, молоді та спорту, член НСНУ. Член Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту і туризму (з 07.2006), член фракції Блоку «Наша Україна» (з 04.2006). Склав депутатські повноваження 12.09.2006.

Народний депутат України 4-го скликання з травня 2002 по березень 2005 від блоку «Наша Україна», № 40 в списку. На час виборів: голова Молодіжної партії України, член Молодіжної партії України, член фракції «Наша Україна» (з 05.2002), секретар Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму (з 06.2002). Склав депутатські повноваження 3 березня 2005.

Громадська діяльністьРедагувати

  • Віце-президент Міжнародної асоціації зовнішньої політики (1996–97 рр.).
  • Голова Спілки християнсько-демократичної молоді України (1995–99 рр.).
  • Голова Організації політичного розвитку — Молодіжна партія України (з 2000 — Молодіжна партія України) (04.1999–03.2005 рр.). 
  • 2002 Молодіжна партія України була серед засновників Блоку Віктора Ющенка «Наша Україна» (за результатами виборів до ВРУ Блок Віктора Ющенка набрав 23,57 % голосів).
  • Член президії Ради НС «Наша Україна» (03.–11.2005 рр.).
  • Голова Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Молодіжний Союз Наша Україна» (10.2005–11.2006 рр.);
  • Представник України у Виконавчій раді Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) (з 06.2005–08 рр.);
  • Голова спостережної ради Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву (2006–10 рр.).

Професійна діяльністьРедагувати

Народний депутатРедагувати

06.06.2017 голосував «Проти» ключового законопроекту медреформи № 6327.[5]

Ініціював до подання у Верховній раді України законопроекти з забезпечення працевлаштування молоді, умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, державної підтримки Міжнародного дитячого центру «Артек».

Виступив із законодавчими ініціативами щодо прийняття Національної програми забезпечення молоді житлом на 2002—2012 роки[6], започаткування Премії Верховної Ради України за внесок молоді у становлення демократичної, соціальної, правової держави[7]. Став ініціатором законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування)» та "Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (щодо розміру допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням).

18 січня 2018 року був одним з 36 депутатів, що голосували проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей.[8]

Міністр у справах сім'ї, молоді та спортуРедагувати

У березні 2005 року призначений Міністром сім'ї, дітей та молоді. Згодом, після реорганізації відомства, у вересні 2005-го призначений на посаду Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту. На цю ж посаду був обраний у грудні 2007-го, обіймав її до березня 2010 року.

Започаткував реформи інтернатних закладів (дитячих будинків та інших, які згідно Конвенції ООН про права дитини визначені місцями несвободи) та розвитку [[сімейних форм виховання для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]][9]; подолання дитячої безпритульності і бездоглядності[10][11][12]; створення європейської моделі захисту прав дитини, запровадження відповідного правового поля[13]; проведення у 2006 — «Року захисту прав дитини»[14], у 2008-му — «Року підтримки національного усиновлення та інших форм сімейного виховання»[15], у 2009-му — «Року молоді»[16][17][18].

Голова обласної державної адміністраціїРедагувати

Протягом 2007 року, під час керівництва Житомирською обласною державною адміністрацією, були створені основні умови для успішного розвитку регіону: за темпами соціально-економічного розвитку Житомирська область протягом вказаного періоду з 20 місця серед регіонів України піднялася на 8 позицію.

Уповноважений Президента з прав дитиниРедагувати

11 серпня 2011 року призначений на новостворену в Україні посаду Уповноваженого Президента України з прав дитини[1].

Попередник:

Павленко Юрій Олексійович
 		 
Уповноважений Президента України з прав дитини
Кулеба Микола Миколайович
  		Наступник:
—


Державні нагородиРедагувати

Публікації в ЗМІРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ а б Указ Президента України № 812/2011 від 11 серпня 2011 року «Про Уповноваженого Президента України з прав дитини»
  2. ↑ Юрий Павленко: Против «Оппозиционного блока» развернута широкомасштабная кампания[недоступне посилання з вересня 2019] (рос.)
  3. ↑ В список «Оппозиционного блока» попали люди Ахметова и Медведчука (рос.)
  4. ↑ Довідка: Павленко Юрій Олексійович
  5. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 2017-06-09. Процитовано 2017-06-06. 
  6. ↑ Про затвердження Державної програми забезпечення молоді житлом на 2002—2012 роки
  7. ↑ Виступ Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту Юрія Павленка на засіданні Національної ради з питань становлення та розвитку молоді
  8. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 2018-01-21. Процитовано 2018-01-21. 
  9. ↑ Павленко: «Впровадження нових підходів до захисту прав дитини — це пріоритет комплексної державної політики з охорони дитинства в Україні»
  10. ↑ Про затвердження Державної програми подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006—2010 роки[недоступне посилання з липень 2019]
  11. ↑ Стан дитячої безпритульності та бездоглядності в Україні
  12. ↑ Юрій Павленко: "2009 рік підтвердив стійку тенденцію до зниження кількості безпритульних та бездоглядних дітей в Україні
  13. ↑ Юрій Павленко: «Конвенція ООН про права дитини з 1991 року є в Україні базовим і головним законом в галузі охорони дитинства»
  14. ↑ Указ Президента України від 29.11.2005 № 1673/2005 «Про проведення в Україні у 2006 році Року захисту прав дитини»
  15. ↑ Указ Президента України від 11.12.2007 № 1205/2007 "Про проведення в Україні у 2008 році Року підтримки національного усиновлення та інших форм сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування "
  16. ↑ Указ Президента України від 03.07.2008 № 616/2008 «Про проведення у 2009 році в Україні Року молоді»
  17. ↑ Юрій Павленко: «Цього року Міністерство України у справах, сім'ї молоді та спорту поставило собі на меті сформувати цілісну і системну державну політику, яка б охопила всі сфери молодіжного життя»
  18. ↑ Інформація щодо реалізації Указу Президента України від 3.07.2008 № 616 «Про проведення у 2009 році в Україні Року молоді»
  19. ↑ Указ Президента України № 584/2008 від 26 червня 2008 року «Про відзначення державними нагородами України»
  20. ↑ Указ Президента України № 924/2008 від 13 жовтня 2008 року «Про присвоєння Ю. Павленку почесного звання „Заслужений працівник фізичної культури і спорту України“»

ПосиланняРедагувати

Див. такожРедагувати

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Павленко_Юрій_Олексійович&oldid=26550883