Павленко Юрій Олексійович
Ю́рій Олексі́йович Павле́нко (нар. 20 березня 1975, Київ, УРСР) — український державний діяч, політик, Уповноважений Президента України з прав дитини (з 11 серпня 2011 до 24 лютого 2014)[1], колишній Міністр України у справах сім'ї, молоді та спорту (з 18 грудня 2007 до 3 березня 2010); член Ради НС «Наша Україна» (з березня 2005); член президії Ради НС «Наша Україна» (з грудня 2006); член Ради національної безпеки і оборони України (з 25 травня 2007). Народний депутат України IV, V, VI, VIII, IX скликань.
Юрій Олексійович Павленко | ||||
---|---|---|---|---|
![]() Юрій Павленко | ||||
Час на посаді: | ||||
11 серпня 2011 — 24 лютого 2014 | ||||
Президент | Віктор Янукович | |||
Прем'єр-міністр | Микола Азаров | |||
Наступник | Микола Кулеба | |||
Час на посаді: | ||||
20 грудня 2007 — 11 березня 2010 | ||||
Президент | Віктор Ющенко | |||
Прем'єр-міністр | Юлія Тимошенко | |||
Попередник | Віктор Корж | |||
Наступник | Равіль Сафіуллін | |||
Час на посаді: | ||||
26 грудня 2006 — 23 жовтня 2007 | ||||
Президент | Віктор Ющенко | |||
Прем'єр-міністр | Віктор Янукович | |||
Попередник | Юрій Андрійчук | |||
Наступник | Юрій Забела | |||
Час на посаді: | ||||
7 лютого 2005 — 29 листопада 2006 | ||||
Президент | Віктор Ющенко | |||
Прем'єр-міністр | Юлія Тимошенко Юрій Єхануров Віктор Янукович | |||
Попередник | Валентина Довженко | |||
Наступник | Віктор Корж | |||
Народився | 20 березня 1975 (44 роки) Київ | |||
Громадянство | ![]() | |||
Національність | українець | |||
Політична партія | «Опозиційний блок» | |||
Релігія | православний | |||
Нагороди |
| |||
Юрій Олексійович Павленко на сайті Верховної Ради | ||||
|
На виборах до ВРУ 2014 року обраний депутатом від Опозиційного блоку[2][3], 24-й за списком партії.
ЖиттєписРедагувати
Українець[4]. Мати родом із Житомирської області, а батько — із Чернігівської, познайомилися під час навчання у Прилуцькому меліоративному технікумі.
Одружений, дружина — Юлія Вікторівна Євсеєва, 1978 р.н. Удвох мають 2 синів. Є молодшим двоюрідним братом української співачки Марії Бурмаки.
ОсвітаРедагувати
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет (1992–1997), історик, викладач історії;
- Українська академія державного управління при Президентові України (1997–1999), маґістр державного управління.
- кандидат філософських наук (2010 рік).
Володіє англійською мовою.
Кар'єраРедагувати
- 1991—1994 рр. — участь в молодіжних громадських організаціях та об'єднаннях;
- 1994—1996 рр. — кореспондент інформаційного відділу Української республіканської партії.
- в червні 1994 р. — обраний депутатом Харківської райради народних депутатів м. Києва.
- 1995—1997 рр. — журналіст, коментатор, ведучий на студії «TV-Табачук».
- березень 1998 р. — кандидат у народні депутати України, виборчий округ № 144, Полтавської обл. З'яв. 67,4 %, за 1,6 %, 9 місце з 27 претендентів. На час виборів: слухач Академії державного управління при Президентові України, член Християнсько-демократичної партії України.
- березень 1998 р. — кандидат у народні депутати України від Християнсько-демократичної партії України, № 25 в списку.
- 1998—2001 рр. — директор ТОВ «Євро віжн плюс»; спеціаліст зі зв'язків з громадськістю, ВАТ "ПБК «Славутич».
- 1999—2002 рр. — голова політичної партії «Організації політичного розвитку — Молодіжна партія України».
- 14 травня 2002 — 3 березня 2005 рр. — народний депутат України IV скликання.
- 7 лютого 2005 — 29 листопада 2006 рр. — Міністр України у справах сім'ї, молоді та спорту (у 2005 році Ю.Павленко був призначений на посаду Міністра сім'ї, дітей та молоді, але того ж року відомство було реорганізоване спочатку у Міністерство молоді та спорту, згодом, через шість місяців, у Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту).
- 25 травня — 12 вересня 2006 р. — народний депутат України V скликання.
- грудень 2006 — радник Президента України Віктора Ющенка.
- 27 грудня 2006 — 23 жовтня 2007 рр. — голова Житомирської обласної державної адміністрації (17–25 жовтня 2007 — в.о.).
- 23 листопада 2007 — 19 грудня 2007 рр. — народний депутат України VI скликання.
- 20 грудня 2007 — 11 березня 2010 рр. — міністр України у справах сім'ї, молоді та спорту.
- 2 серпня 2010 — 10 серпня 2011 рр. — Голова Ради експертів з розвитку місцевого самоврядування, ГО «Інститут соціально-економічного розвитку».
- 11 серпня 2011 р. — 24 лютого 2014 р. — Уповноважений Президента України з прав дитини.
Державний службовець 1-го рангу (12.2006).
Народний депутат України 6-го скликання з листопада по грудень 2007 від блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 7 в списку. На час виборів: голова Житомирської обласної державної адміністрації, член НСНУ, член фракції Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (11.-12.2007). Склав депутатські повноваження 19 грудня 2007.
Народний депутат України 5-го скликання з травня по вересень 2006 від Блоку «Наша Україна», № 22-й в списку. На час виборів: Міністр України у справах сім'ї, молоді та спорту, молоді та спорту, член НСНУ. Член Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту і туризму (з 07.2006), член фракції Блоку «Наша Україна» (з 04.2006). Склав депутатські повноваження 12.09.2006.
Народний депутат України 4-го скликання з травня 2002 по березень 2005 від блоку «Наша Україна», № 40 в списку. На час виборів: голова Молодіжної партії України, член Молодіжної партії України, член фракції «Наша Україна» (з 05.2002), секретар Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму (з 06.2002). Склав депутатські повноваження 3 березня 2005.
Громадська діяльністьРедагувати
- Віце-президент Міжнародної асоціації зовнішньої політики (1996–97 рр.).
- Голова Спілки християнсько-демократичної молоді України (1995–99 рр.).
- Голова Організації політичного розвитку — Молодіжна партія України (з 2000 — Молодіжна партія України) (04.1999–03.2005 рр.).
- 2002 Молодіжна партія України була серед засновників Блоку Віктора Ющенка «Наша Україна» (за результатами виборів до ВРУ Блок Віктора Ющенка набрав 23,57 % голосів).
- Член президії Ради НС «Наша Україна» (03.–11.2005 рр.).
- Голова Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Молодіжний Союз Наша Україна» (10.2005–11.2006 рр.);
- Представник України у Виконавчій раді Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) (з 06.2005–08 рр.);
- Голова спостережної ради Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву (2006–10 рр.).
Професійна діяльністьРедагувати
Народний депутатРедагувати
06.06.2017 голосував «Проти» ключового законопроекту медреформи № 6327.[5]
Ініціював до подання у Верховній раді України законопроекти з забезпечення працевлаштування молоді, умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, державної підтримки Міжнародного дитячого центру «Артек».
Виступив із законодавчими ініціативами щодо прийняття Національної програми забезпечення молоді житлом на 2002—2012 роки[6], започаткування Премії Верховної Ради України за внесок молоді у становлення демократичної, соціальної, правової держави[7]. Став ініціатором законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування)» та "Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (щодо розміру допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням).
18 січня 2018 року був одним з 36 депутатів, що голосували проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей.[8]
Міністр у справах сім'ї, молоді та спортуРедагувати
У березні 2005 року призначений Міністром сім'ї, дітей та молоді. Згодом, після реорганізації відомства, у вересні 2005-го призначений на посаду Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту. На цю ж посаду був обраний у грудні 2007-го, обіймав її до березня 2010 року.
Започаткував реформи інтернатних закладів (дитячих будинків та інших, які згідно Конвенції ООН про права дитини визначені місцями несвободи) та розвитку [[сімейних форм виховання для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]][9]; подолання дитячої безпритульності і бездоглядності[10][11][12]; створення європейської моделі захисту прав дитини, запровадження відповідного правового поля[13]; проведення у 2006 — «Року захисту прав дитини»[14], у 2008-му — «Року підтримки національного усиновлення та інших форм сімейного виховання»[15], у 2009-му — «Року молоді»[16][17][18].
Голова обласної державної адміністраціїРедагувати
Протягом 2007 року, під час керівництва Житомирською обласною державною адміністрацією, були створені основні умови для успішного розвитку регіону: за темпами соціально-економічного розвитку Житомирська область протягом вказаного періоду з 20 місця серед регіонів України піднялася на 8 позицію.
Уповноважений Президента з прав дитиниРедагувати
11 серпня 2011 року призначений на новостворену в Україні посаду Уповноваженого Президента України з прав дитини[1].
Державні нагородиРедагувати
- Орден «За заслуги» III ст. (26 червня 2008)[19]
- Заслужений працівник фізичної культури і спорту України (13 жовтня 2008) — за забезпечення високих спортивних результатів та успішний виступ національних збірних команд України на XXIX літніх Олімпійських іграх і XIII літніх Паралімпійських іграх у Пекіні[20]
- Нагороджений Орденом Честі у квітні 2006 р. (Грузія).
Публікації в ЗМІРедагувати
- Юрий Павленко: «Уйти в оппозицию меня заставило бездействие власти», Газета «2000», № 38(788) 23 — 29 / 09 / 2016
- «З безправного не виросте вільний», стаття Юрія Павленка, Газета «Дзеркало тижня», 18 січня 2013 року
- Юрий Павленко: 2013 год будет знаковым для детей, Юлія Артамощенко, інтерв'ю для ІА «ForUm», 24 січня 2013 року
- «Злочин дитини і кара, або Що таке ювенальна юстиція?», стаття Юрій Павленко, «Українська правда. Життя» 14 грудня, 2012 року
- «Юрій Павленко: Дитина має знати і вміти користуватися своїми правами. Роль учителя тут — ключова», інтерв'ю для Газети «Освіта», 19 листопада, 2012 року
- Юрий Павленко: Любое насилие над детьми — запрещено, Юлія Артамощенко, інтерв'ю для ІА «ForUm», 1 червня 2012 року
- «Ювенальна юстиція: нечіткі визначення призводять до міфів», Алла Котляр, інтерв'ю для Газети «Дзеркало тижня», 25 травня 2012 року
- Юрий Павленко: «Я счастлив, что это произошло в 2009 году», підсумки року в прес-цетнрі «Главреда», 25 грудня 2009 року
- Юрій Павленко: «Фінал Євро-2012 буде в Києві», інтерв'ю для Інтернет видання «Спортобоз», 12 червня 2009 року
- «Молодь потребує підтримки держави», стаття Юрія Павленка, Газета «Дзеркало тижня», 3 липня 2009 року
- Юрий Павленко: «Евро-2012 — это спортивное и политическое событие», Газета «Еврофутбол», 13 січня 2009 року
- Юрій Павленко: «Рік не минув марно…», Алла Котляр, інтерв'ю для Газети «Дзеркало тижня», 18 січня 2008 року
- «Гроші ходять за дитиною, або Про деякі гарантії дитячого благополуччя», стаття Юрія Павленка, Газета «Дзеркало тижня», 30 травня 2008 року
- Нове обличчя «молодіжного бренду», Сергій Махун, Газета «Дзеркало тижня»,4 лютого 2005 року
- «Прийоми та механізми впливу впливу на вибори з боку влади відпрацьовуються», стаття Юрія Павленка для тижневика «Дзеркало тижня»,11 червня 2004 року
- «Адміністративно-територіальна реформа. Далі буде…», стаття Юрія Павленка для тижневика «Дзеркало тижня», 16 квітня 2004 року
- «Як будемо виходити з клінчу», стаття Юрія Павленка для тижневика «Дзеркало тижня», 30 січня 2004 року
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б Указ Президента України № 812/2011 від 11 серпня 2011 року «Про Уповноваженого Президента України з прав дитини»
- ↑ Юрий Павленко: Против «Оппозиционного блока» развернута широкомасштабная кампания[недоступне посилання з вересня 2019] (рос.)
- ↑ В список «Оппозиционного блока» попали люди Ахметова и Медведчука (рос.)
- ↑ Довідка: Павленко Юрій Олексійович
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 2017-06-09. Процитовано 2017-06-06.
- ↑ Про затвердження Державної програми забезпечення молоді житлом на 2002—2012 роки
- ↑ Виступ Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту Юрія Павленка на засіданні Національної ради з питань становлення та розвитку молоді
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 2018-01-21. Процитовано 2018-01-21.
- ↑ Павленко: «Впровадження нових підходів до захисту прав дитини — це пріоритет комплексної державної політики з охорони дитинства в Україні»
- ↑ Про затвердження Державної програми подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006—2010 роки[недоступне посилання з липень 2019]
- ↑ Стан дитячої безпритульності та бездоглядності в Україні
- ↑ Юрій Павленко: "2009 рік підтвердив стійку тенденцію до зниження кількості безпритульних та бездоглядних дітей в Україні
- ↑ Юрій Павленко: «Конвенція ООН про права дитини з 1991 року є в Україні базовим і головним законом в галузі охорони дитинства»
- ↑ Указ Президента України від 29.11.2005 № 1673/2005 «Про проведення в Україні у 2006 році Року захисту прав дитини»
- ↑ Указ Президента України від 11.12.2007 № 1205/2007 "Про проведення в Україні у 2008 році Року підтримки національного усиновлення та інших форм сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування "
- ↑ Указ Президента України від 03.07.2008 № 616/2008 «Про проведення у 2009 році в Україні Року молоді»
- ↑ Юрій Павленко: «Цього року Міністерство України у справах, сім'ї молоді та спорту поставило собі на меті сформувати цілісну і системну державну політику, яка б охопила всі сфери молодіжного життя»
- ↑ Інформація щодо реалізації Указу Президента України від 3.07.2008 № 616 «Про проведення у 2009 році в Україні Року молоді»
- ↑ Указ Президента України № 584/2008 від 26 червня 2008 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України № 924/2008 від 13 жовтня 2008 року «Про присвоєння Ю. Павленку почесного звання „Заслужений працівник фізичної культури і спорту України“»
ПосиланняРедагувати
Див. такожРедагувати
- Уповноважений Президента України з прав дитини
- Омбудсмен
- Перший уряд Юлії Тимошенко
- Другий уряд Юлії Тимошенко
- Уряд Юрія Єханурова
- Другий уряд Віктора Януковича
Попередник: | Міністр України у справах сім'ї, молоді та спорту (18 грудня 2007 — 11 березня 2010) |
Наступник: |
Віктор Корж | Равіль Сафіуллін |
Попередник: | Голова Житомирської обласної державної адміністрації (26 грудня 2006 — 17 жовтня 2007) |
Наступник: |
Юрій Андрійчук | Юрій Забела |