Відкрити головне меню

Лопатинська Філомена Миколаївна

українська оперна співачка (сопрано) й акторка.

Філоме́на (Филимона) Микола́ївна Лопати́нська (з дому — Кравчук; сценічне до 1893 — Кравчуківна) (15 жовтня 1873, Чернівці — 26 березня 1940, Одеса) — українська оперна співачка (сопрано) й акторка.

Філомена Миколаївна Лопатинська
Зображення
Філомена Лопатинська — Чіо-Чіо-Сан в опері «Мадам Баттерфляй» Джакомо Пуччіні
Основна інформація
Повне ім'я Филимона Миколаївна Лопатинська
Дата народження 15 жовтня 1873(1873-10-15)
Місце народження м. Чернівці (Буковина)
Дата смерті 26 березня 1940(1940-03-26) (66 років)
Місце смерті м. Одеса
Професії актриса
Співацький голос сопрано
Жанри сопрано
Файли у Вікісховищі?

Дружина Лопатинського Льва Васильовича, мати Лопатинського Фавста Львовича.

ЖиттєписРедагувати

Народилась Філомена Лопатинська 15 жовтня 1873 року[1] в Чернівцях у сім'ї дрібного урядовця, де і пройшло її дитинство. У 18881890 роках співала в чернівецькому студентському хорі під керівництвом С. Смаль-Стоцького, у якого брала перші уроки співу[2]. Першими вчителями сцени Лопатинської Філомени були Кость Підвисоцький і Степан Янович, батько Леся Курбаса. Над постановкою її голосу працював диригент театру Франц Доліста, також упродовж трьох років вона брала уроки співу в актора, директора Львівського театру Володислава Баронча, який створив тип акторського конферансьє[3]. У 1890 вступила до мандрівного українського Театру товариства «Руська бесіда», дебютувала в ролі Оксани («Різдвяна ніч» М. В. Лисенка), грала в драмах та оперетах.

У 1904 році закінчила Львівську консерваторію, де співу вчилася у класах професора В. Баронча і В. Висоцького. Згодом стажувалася у Віденській консерваторії задля вдосконалення співу німецькою мовою. Від 1896 до 1914 рр.(з перервами) співала на сценах польських та німецьких опер у Львові та Чернівцях.

У 1898 році співачка разом зі своїм чоловіком Л. Лопатинським покидає трупу. Філомену Миколаївну запросили у Львів до польської оперети. Як солістка вона там виступала впродовж 15 років[4] .

У 1912 році Лопатинська полишає польську оперу у Львові й переходить до української трупи Й. Стадника.

В 19151916 роках вона перебуває в складі трупи «Тернопільські Театральні Вечори» під керівництвомЛеся Курбаса. Філомена грає в «Циганці Азі» Старицького, «Наталці Полтавці» І. Котляревського. Виконує вокальні твори на слова І. Франка, арії з опер «Кармен», «Галька», «Запорожець за Дунаєм», польські народні пісні[5].

У 19161918 роках співачка працювала в Києві в «Товаристві Українських Акторів» з П. Саксаганським та М. Заньковецькою, з якими виступала в Києві, Одесі, Миколаїві, Херсоні, Олександрівську (нині Запоріжжя), Кременчуці (нині Полтав. обл.), Полтаві.

Від 1919 по 1923 рр. працювала у мандрівній трупі В. Коссака, Українському театрі К. Рубчакової (Чернівці) та в інших західноукраїнських мистецьких колективах в галицьких і буковинських українських трупах. Грала в драмах, комедіях, оперетах.

У 19211922 рр. працювала в Українському пересувному драматичному театрі у Східній Галичині під керівництвом І. Когутяка. Востаннє Ф. Лопатинська виступала для чернівчан на Шевченківському концерті, який влаштувало товариство «Буковинський кобзар». Виконувала: «Вечір», «Ой одна я, одна» та «Фінал» Д. Січинського[5]. Через прогресуючу глухоту вона назавжди залишила сцену в 1924 році. У середині 20-х років співачка виїхала у Харків до свого сина Фауста Лопатинського, який працював режисером театрів (з 1922 р. театру «Березіль») та кіно (з 1926 року)[5].

Після страти сина (за «контрреволюційну діяльність») вона повернулася до Одеси. Померла в будинку для старих інтелігентів в Одесі. Була похована на Одеському кладовищі, але могила співачки не збереглася.

ТворчістьРедагувати

До репертуару Філомени Миколаївни входило понад 40 партій світової та української оперної класики, української та польської народної пісні солоспіви М. Лисенка, С. П. Людкевича, Я. Ярославенка, В. Заремби, А. Вахнянина, С. Гулака-Артемовського та ін. На оперній сцені вона виконувала десятки головних партій у видатних творах європейської класики:

Найкращі ролі й партії[6]. : Оксана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Наталка, Оксана, Ганна («Наталка Полтавка І. Котляревського — М. Лисенка)», «Різдвяна ніч», «Утоплена» Миколи Лисенка), Катерина («Катерина» Миколи Аркаса), Роксолана («Роксоляна» Дениса Січинського). Дідона («Еней на мандрівці» Я. Лопатинського), Марта («Бабинська республіка» М. Солтиса), Тетяна («Євгеній Онєгін» П. Чайковського, українською мовою), Рахиль («Жидівка» Ф. Галеві, німецькою та українською мовами), Аїда, Віолетта, Амелія («Аїда», «Травіата», «Бал-маскарад» Дж. Верді), Марійка, Анулька («Продана наречена», «Поцілунок» Б. Сметани), Марґарита («Фауст» Ш. Ґуно, нім. і укр. мовами), Мікаела («Кармен» Ж. Бізе), Тоска, Мімі, Баттерфляй («Тоска», «Богема», «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні), Стелла («Паяци» Р. Леонкавалло), Сантуцца («Сільська честь» П. Масканьї), Суламіт («Цариця Савська» К. Ґольдмарка).

Ф. Лопатинська відома як камерна співачка, зокрема виконувала романси М. В. Лисенка на слова Т. Г. Шевченка.

ПресаРедагувати

Преса завжди високо цінила талант співачки та гарно відгукувалася про її виступи.

« До свого чистого і сильного сопрано, що напрочуд мило звучить у високих позиціях, артистка має добру техніку і виразну дикцію. Але що особливо подобається, так це її гра: вистудійована в кожній подробиці, вся повна руху і життя.

Газета «Буковина» від 23 квітня 1908 р.[7].

»

Записи на грамплатівкахРедагувати

Ф. Лопатинська мала записи на грамплатівках. У 1907 у Львові, а в наступні роки у Варшаві на фірмі «Зонофон» були записані на платівки виступи співачки (зокрема, фрагменти із «Запорожця за Дунаєм» та дует зі своїм чоловіком — Л.Лопатинським — у творі М.Лисенка «Коли розлучаються двоє»)[8].

ПриміткиРедагувати

  1. Часопис «Слово і час». Випуски 7-12. — К.: Наукова думка, 1998. — с. 8.
  2. ЛОПАТИ́НСЬКА Філомена Миколаївна. http://esu.com.ua. Процитовано 9 жовтня 2019 року. 
  3. Співачка Філомена Лопатинська і Чернівці. http://www.dobrabiblioteka.cv.ua. Процитовано 9 жовтня 2019 року. 
  4. Діячі науки в культури України: нариси життя та діяльності / За заг ред. А.П. Коцура, Н.В. Терес. — Київ : Книги-ХХІ, 2007. — 464 с. — ISBN 978-966-8653-95-7.
  5. а б в Діячі науки в культури України: нариси життя та діяльності / За заг ред. А.П. Коцура, Н.В. Терес. — Київ : Книги-ХХІ, 2007. — С. 252. — ISBN 978-966-8653-95-7.
  6. ЛОПАТИ́НСЬКА Філомена Миколаївна. http://esu.com.ua. Процитовано 9 жовтня 2019 року. 
  7. Діячі науки в культури України: нариси життя та діяльності / За заг ред. А.П. Коцура, Н.В. Терес. — Київ : Книги-ХХІ, 2007. — С. 251. — ISBN 978-966-8653-95-7.
  8. ЛОПАТИ́НСЬКА Філомена Миколаївна. http://resource.history.org.ua. Процитовано 9 жовтня 2019 року. 

Джерела та літератураРедагувати