Відкрити головне меню

«Різдвяна ніч» — це перша національна українська опера — колядка створена у 1872 році, постановлена українським композитором Миколою Лисенком. Опера складаєтсь з 4 актів. Сюжет взято з повісті «Ніч перед Різдвом» написана видатним письменником Миколою Гоголем в період з 1830—1832 роки. Український письменник Михайло Старицький постановив лібретто на цю оперу.

Різдвяна ніч
The Night Before Christmas (1913 film), still 03.jpg
Кадр з фільму "Ніч перед Різдвом"
Композитор Микола Лисенко
Автор лібрето Старицький Михайло Петрович
Мова лібрето українська
Джерело сюжету за мотивами повісті Миколи Гоголя "Ніч перед різдвом"
Кількість дій 4 Дія (театр)
Рік створення 1872
Перша постановка 25 січня 1874
Місце першої постановки Україна. Київ
Інформація у Вікіданих

Історія створення постановкиРедагувати

 
Федір Вовк. «Хата Солохи» — ескіз сценографії вистави «Різдвяна ніч»

7 березня 1873 року Микола Лисенко писав Григорію Залюбовському:

« Нещодавно отримана від Головного управління у справах друку (М. Старицького) оперети “Різдвяна ніч”, написана для сцени за повістю Гоголя (“Ніч перед Різдвом”). Музика до неї моя. Як дасть Бог, Великодня діждемо, то й на кону великого театру, Київ її побачить. »


Розробляючи сценарій опери «Різдвяна ніч», М.Лисенко та М.Старицький посилили жанрово-побутові елементи, збільшили обрядові сцени. М. Старицький вніс деякі зміни в сюжет повісті М. Гоголя. Старицький відмовився від фантастичної лінії сюжету письменника й надав йому реалістичних рис. У лібрето опери немає персонажа Чорта, а Солоха зображена не відьмою, а спритною жінкою, також ввели нових персонажів (Одарку, Марусю, Катрю, Грицька). За короткий час лібрето було написано, але робота Миколи Лисенка посувалася вкрай повільно — композитор був обтяжений численними приватними уроками і виданням збірників народних пісень. А у декораціях, костюмах і взагалі в обстановці була дотримана етнографічна точність, яку допоміг відтворити Федір Вовк.

Дійові особиРедагувати

 
Кадр з фільму «Ніч перед Різдвом»
  • Корній Чуб-багатий козак. Баритон;
  • Оксана-його дочка. Виконує Ольга Олександрівна Лисенко. Сопрано, арія;
  • Солоха-вдова. Мецо-сопрано;
  • Вакула-син Солохи, коваль і маляр. Виконує Олександр Олександрович Русов. Тенор;
  • Пацюк-старий запорожець. Виконує Станіслав Іванович Габель. Бас;
  • Голова-кум Чуба. Бас;
  • Пантелеймон — дяк. Тенор;
  • Одарка, Катря, Їгва — подруги Оксани. Одарку виконує Надія Булах. Сопрано, альт;
 
Учасники першої вистави «Різдвяна ніч» Миколи Лисенка

Грицько, Тиміш — товариші Вакули. Грицька виконує Орест Іванович Левицький . Тенор;

  • Ткачиха, Шпортуника — сусіди Солохи. Сопрано.;

Про решту виконавців біографічних даних майже не збереглося.

СюжетРедагувати

 
Опера «Різдвяна ніч». На фото зображена Оксана.
 
Робота Миколи Лисенка

Опера складаєтсь з 4 актів.

Акт перший: після короткої речитативної розмови між Головою та Чубом слідує вступна арія Оксани. Вона виконує народну пісню «Ой Гандзю милостива». Після цієї пісні на сцені з'являється хор колядників, що виконує колядку «Славен єси». Пізніше починається дует Оксани та Вакули «Дівчино серденько»… Серед морозної зимової ночі йдуть вулицею парубки з Різдвяною зіркою, а дівчата зустрінувшись співають разом, а Оксана жартує собі з Вакулою, і обіцює стати його жінкою лише тоді, коли він принесе їй черевички від самої цариці.

Акт другий: розпочинається коротким речитативом і арією Солохи, пізніше ще є речитатив Голови, а після цього входить дяк і виступає польонес в арії дяка: «О обраннице Солохо» і в дуетї з Солохою (тенор і меццо-сопран). Наступною подається коротка сцена з Чубом, який виконує гумористичний квартет Солохи з дяком, Чубом і Головою.

Акт третій: на першому плані починається тривалий виступ Пацюка, який виконує басову- драматичну партію.

Акт четвертий: починається хором дівчат і піснею Оксани «Дівчатонька-лебедоньки, жаль ваги не має». В наступній дії розповідається довге і форсовне оповіданє Вакули про пригоди в дорозі до цариці. Закінчується акт веселою хоровою піснею, в честь молодої пари Оксани і Вакули.

Пісні та колядки в оперіРедагувати

 
Ноти з колядки «Добрий вечір тобі»

У цьому творі переважають наскрізні сцени, у яких значне місце займають мелодизовані речитативи, мікроаріозні фрагменти. Значну роль в опері відіграють хорові епізоди та великі хорові сцени.

1."Упустила голубонька, вже не піймаю" — виконує Оксана;

2. Колядка «Ой радуйся земле — син Божій народився»;

3. «Ой Гандзю милостива» — виконує Оксана;

4. Колядка «Славен єси»

5."Ой на дубі листє сїчеся" — виконує Одарка;

6. «Дївчатонька-лебедоньки, жаль ваги не має» — хором співають дівчата;

7."Ой дивноє народження Божого сина";

8."Дівчино серденько" — виконує Вакула;

9."О обраннице Солохо".

Прем'єраРедагувати

 
Виконання колядок

На початку 1874 року київська театральна публіка довідалася про те, що 25 січня відбудеться прем'єра «Різдвяної ночі».

Успіх «Різдвяна ніч» мала величезний, вона перевершила всі сподівання. Публіка з захопленням вітала і сам твір, і його виконання, і артистів. Упродовж кількох днів, відколи вперше на великій сцені було зіграно «Різдвяну ніч», оперу давали ще тричі. Київ був переповнений аріями й хоровими співами колядок з «Різдвяної ночі», хоч Різдво минуло давно.

У захваті від «Різдвяної ночі» були не лише тонкі шанувальники прекрасного сценічного мистецтва, а й пересічні театрали. Але подальша доля її не склалася. Остаточну редакцію «Різдвяної ночі» поставили в Харкові на професійній сцені 1883 року з великим успіхом, але знов — 3—4 рази.

Ще одну постановку здійснили у Києві 1904-го року, з нагоди ювілею Лисенка.

Цікаві фактиРедагувати

  1. Оксану грала Ольга Олександрівна О'Коннор-Лисенко — жінка Миколи Лисенка.
  2. Учасниця вистави, письменниця Олена Пчілка згадувала, що саме таку полтавську дівчину-«чарівниченьку» уявляв собі Гоголь, малюючи постать Оксани в «Ніч перед Різдвом».
  3. Виконані ескізи Федіра Вовка (дуже точні копії) до опери відвідувачі нині можуть побачити в нашій музейній експозиції.
  4. Лисенко сварився через недостатній професійний рівень музичного виконання колядок та інших пісень
  5. По його смерті відбулося кілька постановок, останньою з яких була ефектна вистава Львівської опери з нагоди 150-річчя композитора 1992 року.

ЛітератураРедагувати

  • Архимович Л. Б. Українська класична опера. Історичний нарис /Л.Архимович. [Заг. ред. В.Довженка]. — К.: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури, 1957. — 311 с. 2. Центральний державний архів-музей літератури і мистецтв України.

ПосиланняРедагувати