Тарновський Василь Васильович (молодший)

Васи́ль Васи́льович Тарно́вський (молодший) (20 березня (1 квітня) 1838(18380401), Антонівка — 13 (25) червня 1899 Качанівка) — український громадський і культурний діяч, аматор української старовини, меценат.

Василь Васильович Тарновський
А. Горонович. Портрет В. В. Тарновського (молодшого). 1860-ті роки
ПрізвиськоГетьман
Народився20 березня (1 квітня) 1838(1838-04-01)
с. Антонівка,
Полтавська губернія,
Російська імперія
Помер13 липня 1899(1899-07-13) (62 роки)
ПохованняЗвіринецьке кладовище
ГромадянствоРосійська імперія
Діяльністьгромадський активіст
Відомий завдякигромадський і культурний діяч, аматор української старовини, меценат
Alma materІсторико-філологічний факультет Київського університету Святого Володимира
ВчителіВолосков Олексій Якович
РідТарновські
БатькоТарновський Василь

Життєпис

ред.

Василь Тарновський (молодший) народився 20 березня (1 квітня) 1838(18380401) року у селі Антонівка Пирятинського повіту Полтавської Губернії в родині Василя Тарновського (старшого).

 
Василь Тарновський у національному вбранні, 1860 р.

Закінчив Інженерне училище в Петербурзі, потім — історико-філологічний факультет Київського університету святого Володимира. Шість разів його обирали повітовим провідником дворянства.

Став маршалом Ніжинського повіту (18751887). Глибоко шанував Тараса Шевченка й допомагав йому, був щедрим меценатом українських культурних починів, зокрема допомагав «Київській Старовині» у 1890-их роках, Київському історичному музею, дбав про упорядкування могили Шевченка в Каневі тощо.

Зібрав велику колекцію козацько-гетьманської музейної й архівної старовини і створив унікальну збірку Шевченкіани. Видав альбом з фотографіями Шевченкових офортів і каталог своїх музейних колекцій, а також альбом гетьманів («Исторические деятели Юго-Западной России». В. Антоновича й В. Беца).

Фундатор Музею Українських старожитностей (нині Чернігівський державний історичний музей), який він записав 1897 Чернігівському Земству.

В його маєтку — Качанівці — збиралися визначні діячі української культури (М. Костомаров, П. Куліш, Марко Вовчок, О. Лазаревський, В. Горленко та інші), а також Ілля Рєпін, М. Ґе та інші, у колі яких Тарновський мав дружнє прізвисько «Гетьман».[1]

Помер 13 (25) червня 1899 року. Похований в Києві на Звіринецькому кладовищі.

Див. також

ред.

Посилання

ред.
  1. ТАРНОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ. resource.history.org.ua. Процитовано 15 грудня 2022.

Література

ред.