Фа́вст Льво́вич Лопати́нський (29 травня 1899, Львів — 31 жовтня 1937, Київ) — український режисер, сценарист, актор.

Лопатинський Фавст Львович
Народився29 травня 1899(1899-05-29)
Львів, Австро-Угорщина
Помер31 жовтня 1937(1937-10-31) (38 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-Угорщина УНР
Національністьукраїнець
Діяльністьрежисер, сценарист, актор
Знання мовукраїнська і польська
ЗакладБерезіль[1]
БатькоЛопатинський Лев Васильович
МатиЛопатинська Філомена Миколаївна
У шлюбі зПігулович Зінаїда Олександрівна
IMDbID 0519801

Біографічні відомості

ред.

Мати Лопатинська Філомена Миколаївна, батько Лопатинський Лев Васильович.

  • 1914—1915 — актор театру товариства «Руська бесіда» у Львові.
  • 1915—1916 — актор трупи театру «Тернопільські театральні вечори».
  • 1916—1920 — актор «Молодого театру» у Києві.
  • 1920—1922 — актор театру ім. Шевченка.
  • 1922—1926 — актор і режисер театру «Березіль», один з його засновників. Соратник Леся Курбаса. Стояв на чолі другої експериментальної робочої трупи.
  • 1926—1933 — режисер кінофабрики ВУФКУ у Одесі, «Українфільму» (Київ та Одеса).

Брав участь у виставах «Гайдамаки» за твором Т. Г. Шевченка (Ярема), «Горе брехуну» за комедією Франца Грільпарцера (Леон). Він ставить у «Березолі» вистави «Нові йдуть» за твором О. Зозулі, «Машинобрці» за твором Ернеста Толлера «Люди-роботи» (Die Maschinenstürmer) та «Пошились у дурні» за М. Кропивницьким.

Заарештований у червні 1937. Розстріляний 1937 у Києві.

 
Стоять (справа наліво): Януарій Бортник (перший), Бабіївна Ганна (друга). Сидять (зліва направо): Лесь Курбас (другий), Валентина Чистякова (третя), Фавст Лопатинський (четвертий), З. Пігулович (п'ята) серед студійців театру «Березіль» 1922 р.
 
Режисерська лабораторія театру «Березіль», 1925 р. Сидять (зліва направо): Я. Бортник, В. Василько, Борис Тягно, З. Пігулович, Л. Курбас, Ф. Лопатинський, Ю. Лішанський. Стоять: Павло Береза-Кудрицький, І. Крига, А. Авраменко-Ирій
  • 1923 — «Нові ідуть» по Зозулі;
  • 1924 — «Машиноборці» Толлера, «Залишились в дураках» Кропивницького;
  • 1927 — «Сава Чалий» Карпенко-Карого.

Фільмографія

ред.

Примітки

ред.

Джерела

ред.

Посилання

ред.