Відкрити головне меню

Куїнджі Архип Іванович

Архи́п Іва́нович Куї́нджі (рос. Архи́п Ива́нович Куи́нджи, 15 (27) січня 1842(18420127) (за іншою версією — 1841), Маріуполь, Катеринославська губернія, Російська імперія11 (24) липня 1910, Петербург, Російська імперія) — український[1] і російський[2][3][4][5] живописець-пейзажист і педагог грецького походження.

Куїнджі Архип Іванович
Архи́п Ива́нович Куи́нджи
Vasnetsov Kuindzhi.jpg
Портрет пензля В.Васнецова
При народженні Куїнджі Архип Іванович
Народження 15 (27) січня 1842
Маріуполь
Смерть 11 (24) липня 1910 (68 років)
  Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання
Національність грек
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Жанр пейзаж
Навчання Петербурзька Академія мистецтв
Діяльність художник, викладач університету
Напрямок Реалізм
Роки творчості 1865-1908
Вплив на Микола Реріх
Автограф Автограф Куинджи.jpg

CMNS: Arkhip Kuindzhi на Вікісховищі

Зміст

ЖиттєписРедагувати

 
Портрет художника Архипа Івановича Куїнджі. (Ілля Рєпін, 1877)
 
Могила А. І. Куінджі на Тихвинському цвинтарі в Олександро-Невській лаврі (Санкт-Петербург)

Народився в Маріуполі в сім'ї бідного шевця-грека. Рано залишився без батьків і жив при злиднях.

Живопису навчався здебільшого самостійно. Деякий час займався в майстерні Івана Айвазовського.

1868 року навчався в Петербурзькій академії мистецтв.

З 1875 року — член Товариства пересувних художніх виставок. Викладав у Петербурзькій академії мистецтв, з 1882-го — професор, з 1893-го — дійсний член Академії, а з 1894-го — керівник художньої майстерні. 1897 року звільнений за підтримку студентських виступів.

Ініціатор створення Товариства художників (1909 р.; пізніше — Товариство ім. А. Куїнджі), що об'єднувало живописців-пейзажистів. Серед учнів Куїнджі — О. Борисов, К. Богаєвський, А. Рилов, В. Пурвіт та ін. Писав сповнені урочистості й оптимізму картини української природи, розкрив її поезію і красу.

Помер 11 липня 1910 року від важкої серцевої хвороби в Петербурзі, де й похований.

ВпливРедагувати

Колористичні знахідки й ефекти освітлення в картинах Куїнджі дуже поціновував Врубель Михайло Олександрович; вважав його своїм учителем у колориті[6].

Учні Архипа КуїнджіРедагувати

Досить складним було й залишилось питання про учнів Архипа Куїнджі. Загалом через його пейзажний клас в академії пройшло близько двохсот учнів, долі яких склались по різному[7]. Складні політичні умови і розпад Російської імперії, а згодом і Жовтневий переворот 1917 року розкидали колишніх учнів по різним державним утворенням. Частина з них, опинившись за кордонами СРСР, вважалась емігрантами і стосунки з ними в СРСР обривали. Одні досягли незначного успіху в СРСР, придушеному комуністичною ідеологією та соціалістичним реалізмом, інші — у Західній Європі (не визнавались в СРСР).

Відомості про колишніх учнів Куїнджі на новому історичному етапі по крихтам збирає колектив Бібліотеки імені Грушевського[8]. Серед них:

Найвизначніші твориРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Підкова І., Шуст Р. Довідник з історії України: у 3 т. – К.: Генеза, 1993. 
  2. Arkhip Ivanovich Kuindzhi | Russian painter. Encyclopedia Britannica (en). Процитовано 2018-03-20. 
  3. Arkhip Ivanovich Kuindzhi (1842-1910) - Pontos World. 2011-02-26. Процитовано 2018-03-24. 
  4. Arkhip Kuindzhi (Kuinji). Painting - the best pictures | Biography, creativity | Русские художники. Russian Artists. www.tanais.info (en). Процитовано 2018-03-24. 
  5. Куинджи Архип Иванович. rulex.ru. Процитовано 2018-03-24. 
  6. Б. К. Яновский. «Воспоминания о Врубеле», ж «Искусство и печатное дело», 1909, № 1—2, 1910
  7. газета Ильичёвец, 29 августа 2009 г.
  8. газета Ильичёвец, 29 августа 2009 г.

ГалереяРедагувати

ПосиланняРедагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Архип Іванович Куїнджі

ПриміткиРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

Див. такожРедагувати