Крамський Іва́н Микола́йович (рос. Крамской Иван Николаевич, 27 травня (8 червня) 1837(18370608), Нова Сотня біля Острогозька, Воронезька губернія, Російська імперія — 24 березня (5 квітня) 1887, Санкт-Петербург, Російська імперія) — художник-портретист українського походження[4], теоретик образотворчого мистецтва, засновник Артілі художників (1865), один з організаторів та керівник Товариства пересувних виставок (1870), академік живопису.

Крамський Іван Миколайович
рос. Иван Крамской
Народився 27 травня (8 червня) 1837
Острогозьк, Воронезька губернія, Російська імперія
Помер 24 березня (5 квітня) 1887 (49 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Поховання Смоленське православне кладовище і Тихвінське кладовищеd
Громадянство Російська імперія
Національність українець
Діяльність художник, художній критик, рисувальник
Галузь малярство і образотворче мистецтво[2]
Alma mater Петербурзька академія мистецтв
Вчителі Alexey Tarasovich Markovd і Mikhail Borisovich Tulinovd
Знання мов російська[2]
Роки активності 1855[3]1887[3]
Напрямок реалізм
Жанр портрет і жанрове малярство
Magnum opus Невідома (картина) і Автопортрет[d]
Діти Sofya Junker-Kramskayad
Автограф

Ранні роки

ред.

Народився в козацькій слободі Нова Сотня, яка знаходилася тоді на околицях міста Острогозька Воронезької губернії (Східна Слобожанщина). Дитинство майбутнього художника промайнуло на українській Східній Слобожанщині, і жила родина Крамських в звичайній хатці-мазанці з очеретяним дахом на типовій українській вуличці неподалік від річки Тихої Сосни[5].

Дід його за словами самого митця був так званий військовий житель і служив волосним писарем десь в Україні. Дідусь і батько Івана служили писарями в Острогозькій міській управі, мати Настасія Іванівна Бреусова належала до старовинного козацького роду, а він сам навчався наук у місцевому повітовому училищі. Але у віці 12 років у нього помер батько і, аби заробляти гроші для родини та продовжувати навчання, хлопчик змушений був стати писарчуком в Острогозькій думі. Вже з малих літ він самоуком оволодів мистецтвом малювання і за допомогою одного місцевого аматора навчився малювати акварельними фарбами. Півроку він навчався в майстерні острогозького іконописця. 1853 року до Острогозька приїхав мандрівний харківський фотограф Яків Данилевський, який заробляв на життя, пересуваючись з міста до міста. Світлини того часу були не дуже доброї якості, і фотографічні портрети вельми часто доводилося підрисовувати олівцем, тож Данилевський бере до себе 16-річного Крамського ретушером. Три роки Крамський із Данилевським мандрують різними містами Росії та України, а 1856 року Іван потрапляє до Петербурга. Тут талановитого юнака помічають, і наступного року він стає студентом Петербурзької академії мистецтв.

 

Подальше життя й творчість

ред.

За свої студентські роботи Іван Крамський одержує малу золоту медаль Академії, але бунтівний, незалежний характер не дає Крамському миритися з офіціозною рутиною академічного мистецтва, яке пропагувало в суспільстві імперські цінності і зовсім не звертало уваги на насущні інтереси того самого суспільства.

У 1863 очолює так званий «бунт чотирнадцятьох», коли 14 випускників Академії відмовилися малювати дипломну роботу на задану тему — «Бенкет у Валгаллі» — за право отримання великої золотої медалі та пенсіонерської поїздки до Італії. Молоді художники на чолі з Крамським вимагали права вільного вибору тем. Консервативно налаштоване керівництво Академії відмовило їм у цьому. Тоді вони покинули стіни Академії, що було розцінено як бунт.

У 1865 організує Артіль художників. Метою організації, згідно з її Статутом, було об'єднання творчих зусиль для забезпечення свого матеріального становища та надання можливості реалізовувати свої твори публіці на комерційних засадах.

На прохання професора Маркова Крамський у 1865 приїздив для розмальовування куполу храму Христа Спасителя у Москві. Ця робота тривала 4 роки. З 16 000 карбованців, отриманих за працю в храмі, Іван Миколайович собі взяв 4 000, а решту розділив поміж товаришами.

Але незабаром стали очевидні коливання в Артілі. Художники почали «вставати на ноги» і вимагати незалежності. Тому Крамський першим вийшов з артілі. 2 листопада 1870 він вступив до Товариства пересувних художніх виставок, став одним з його організаторів та керівників.

На першій пересувній виставці Крамський представив картину «Русалки. Травнева ніч» (1871), яку він намалював під впливом твору Миколи Гоголя. Ця картина вийшла дещо слабкою. Але вже чергова картина — «Христос у пустелі» — стала в 1872 подією другої пересувної виставки. Продовженням ідеї цієї картини стало полотно «Регіт» (1877).

Пише все більше портретів на замовлення, стає визнаним майстром цього жанру. Для Павла Третьякова та його галереї створив значну кількість портретів діячів культури, мистецтва та науки Російської імперії. Всього у художньому доробку більш ніж 430 портретів сучасників.

Родина

ред.
 
З дружиною

Дружина — Софія Миколаївна

Діти: донька, четверо синів (двоє з них померли у ранньому віці)

Звання та нагороди

ред.
  • Срібна медаль за картину «Смертельно поранений Ленський» (1860 рік)
  • Золоті медалі за картини «Похід Олега на Царьград» та «Мойсей добуває воду зі скелі» (1861)

Вибрані роботи

ред.

Галерея

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Зведений список імен діячів мистецтва — 2011.
  2. а б Czech National Authority Database
  3. а б RKDartists
  4. 5 українських художників, яких ви мусите знати!
  5. Цомакион А. И. Иван Крамской. Его жизнь и художественная деятельность. — СПб.: Флорентия Павленкова, 1891. — 104 с. — (Жизнь замечательных людей). Архів оригіналу за 1 листопада 2012. Процитовано 3 листопада 2015.

Джерела та література

ред.

Посилання

ред.