Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль
Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль (італ. Coppa Volpi per la miglior interpretazione femminile) — одна з головних нагород Венеційського міжнародного кінофестивалю, що присуджується акторці за найкраще виконання жіночої ролі. Перше вручення нагороди відбулося у 1935 році. З часу її введення назва та кількість нагород були змінені кілька разів. Кількість присуджуваних нагород коливалася від двох до чотирьох на окремих фестивалях, а іноді Кубок присуджувався як за найкраще виконання головної, так і другорядних кіноролей.
Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль  | |
|---|---|
| Coppa Volpi per la miglior interpretazione femminile | |
.jpg) | |
| Засновник(и) | Венеційський МКФ |
| Країна |
 Італія |
| Вручення | Венеція |
| Рік заснування | 1935 |
| Поточний лауреат | Кейт Бланшетт |
Переможці та номінанти ред.
* У 1932 та 1934 роках до заснування Кубка Вольпі вручалася Велика золота медаль Національної фашистської асоціації для найкращого актора (Grande medaglia d'oro dell'Associazione Nazionale Fascista dello Spettacolo per il migliore attore).
| Рік | Актор | Фільм | Оригінальна назва |
|---|---|---|---|
| 1932 |  Гелен Гейс * |
Гріх Мадлон Клоде | The Sin of Madelon Claudet |
| 1934 | Кетрін Хепберн * |
Маленькі жінки | Little Women |
| 1935 |  Паула Весселі |
Епізод | Episode |
| 1936 |  Аннабелла |
Ніч перед битвою | Veille D'armes |
| 1937 | Бетті Девіс |
Кід Гелехед та Мічена жінка | Kid Galahad / Marked Woman |
| 1938 | Норма Ширер |
Марія-Антуанетта | Marie Antoinette |
| 1941 | .svg){kind=small} Луїза Ульріх |
Аннелі | Annelie |
| 1942 |  Крістіна Зедербаум |
Золоте місто | Marie Antoinette |
1947—1968 ред.
Після чотирирічної перерви, викликаної війною, фестиваль знову став конкурсним у 1947 році. Діюча нагорода в найближчому післявоєнному періоді отримала назву Premio Internazionale per il migliore attore (Міжнародна премія найкращому акторові)[1][2][3][4].
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
1983—1987 ред.
Фестиваль знову став конкурсним у 1980 році, але діючі до цього нагороди, присуджувані журі конкурсу, не були відновлені до 1983 року: призи більше не називали Coppa Volpi (Кубок Вольпі), а вручалися під назвою Premio per il migliore attore (Премія найкращому акторові). Переможці отримували нагороди не у вигляді чаш, а прямокутних бляшок.
| Рік | Актор | Фільм | Оригінальна назва |
|---|---|---|---|
| 1983 | Дарлінг Лежитімус |
Вулиця Кас-Негр | Rue cases nègres |
| 1984 | Паскаль Ож'є |
Ночі повнолуння | Les nuits de la pleine lune |
| 1985 | |||
| 1986 | Валерія Голіно |
Історія кохання | Storia d’amore |
| 1987 |  Кан Су-Йон |
Мати за контрактом | Sibaji |
1988-наш час ред.
У 1988 році вперше за 20 років були відновлені найвідоміші призи фестивалю. Дві діючі донині нагороди були офіційно названі Coppa Volpi per la migliore interpretazione maschile (Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль) та Coppa Volpi per la miglior interpretazione femminile (Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль)[5].
.svg){kind=small}
Рекорди ред.
П'ять акторок були відзначені Кубком двічі, а Анна Маньяні — тричі:
- Анна Маньяні (1947, 1956, 1962)
- Ширлі Маклейн (1960, 1988)
- Валерія Голіно (1986, 2015)
- Ізабель Юппер (1988, 1995)
- Джуліанн Мур (1993, 2002)
- Кейт Бланшетт (2007, 2022)
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ La Magnani premiata come miglior attrice. La Stampa. 16 вересня 1947. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 8.08.2017.
- ↑ Il Gran Premio ad "Amleto" di Olivier. La Stampa. 5 вересня 1948. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 8.08.2017.
- ↑ L'assegnazione dei diciassette premi. L'Unità. 2 вересня 1949. Архів оригіналу за 07.10.2013. Процитовано 8.08.2017.
- ↑ L'assegnazione dei premi. La Stampa. 11 вересня 1950. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 8.08.2017.
- ↑ Tutti i premiati. La Stampa. 10 вересня 1988. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 8.08.2017.
Посилання ред.
- Венеційський міжнародний кінофестиваль на сайті «IMDb» (англ.)