Відкрити головне меню

Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль (італ. Coppa Volpi per la miglior interpretazione femminile) — одна з головних нагород Венеційського міжнародного кінофестивалю, що присуджується акторці за найкраще виконання жіночої ролі. Перше вручення нагороди відбулося у 1935 році. З часу її введення назва та кількість нагород були змінені кілька разів. Кількість присуджуваних нагород коливалася від двох до чотирьох на окремих фестивалях, а іноді Кубок присуджувався як за найкраще виконання головної, так і другорядних кіноролей.

Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль M:
Coppa Volpi per la miglior interpretazione femminile
Засновник(и) Венеційський МКФ
Країна Італія Італія
Вручення Венеція
Рік заснування 1935
Теперішній лауреат Олівія Колман

Чотири акторки були відзначені Кубком двічі, а Анна Маньяні — тричі:

Зміст

Переможці та номінантиРедагувати

* У 1932 та 1934 роках до заснування Кубка Вольпі вручалася Велика золота медаль Національної фашистської асоціації для найкращого актора (Grande medaglia d'oro dell'Associazione Nazionale Fascista dello Spettacolo per il migliore attore).

Рік Актор Фільм Оригінальна назва
1932   Гелен Гейс * Гріх Мадлон Клоде The Sin of Madelon Claudet
1934   Кетрін Хепберн * Маленькі жінки Little Women
1935   Паула Весселі Епізод Episode
1936   Аннабелла Ніч перед битвою Veille D'armes
1937   Бетті Девіс Кід Гелехед та Мічена жінка Kid Galahad / Marked Woman
1938   Норма Ширер Марія-Антуанетта Marie Antoinette
1941     Луїза Ульріх Аннелі Annelie
1942     Крістіна Зедербаум Золоте місто Marie Antoinette

1947—1968Редагувати

Після чотирирічної перерви, викликаної війною, фестиваль знову став конкурсним у 1947 році. Діюча нагорода в найближчому післявоєнному періоді отримала назву Premio Internazionale per il migliore attore (Міжнародна премія найкращому акторові)[1][2][3][4].

Рік Актор Фільм Оригінальна назва
1947   Анна Маньяні Депутатка Анджеліна L'onorevole Angelina
1948   Джин Сіммонс Гамлет Hamlet
1949   Олівія де Гевіленд Зміїна яма The Snake Pit
1950   Елеанор Паркер У клітці Caged
1951   Вів'єн Лі Трамвай «Бажання» A Streetcar Named Desire
1952   Інгрід Бергман Європа '51 A Streetcar Named Desire
1953   Ліллі Палмер Ліжко The Four Poster
1956   Mарія Шелл Жервеза Gervaise
  Анна Маньяні (Спеціальна нагорода) Сестра Летиція Suor Letizia
1957   Дзідра Рітенберга Мальва Malva
  Ева Мері Сейнт (Спеціальна нагорода) Капелюх, повний дощу A Hatful of Rain
1958   Софі Лорен Чорна орхідея The Black Orchid
  Жанна Моро (Спеціальна нагорода) Коханці Les amants
1959   Мадлен Робінсон На подвійний поворот ключа À Double Tour
  Карла Гравіна (Спеціальна нагорода) Естерина Esterina
  Люцина Вінницька (Спеціальна нагорода) Загадковий пасажир -
1960   Ширлі Маклейн Квартира The Apartment
1961   Сюзанна Флон Не убий Tu ne Tueras Point
  Джеральдін Пейдж Літо і дим Summer and Smoke
1962   Еммануель Ріва Тереза Дескейру Thérèse Desqueyroux
  Анна Маньяні Мама Рома Mamma Roma
1963   Дельфін Сейріг Мюріель Muriel
1964   Гаррієт Андерсон Кохати Att älska
1965   Анні Жирардо Три кімнати на Манхеттені Trois chambres à Manhattan
1966   Наталія Аринбасарова Перший учитель Первы учитель
1967   Ширлі Найт Голландець Dutchman
1968   Лаура Бетті Теорема Teorema

1983—1987Редагувати

Фестиваль знову став конкурсним у 1980 році, але діючі до цього нагороди, присуджувані журі конкурсу, не були відновлені до 1983 року: призи більше не називали Coppa Volpi (Кубок Вольпі), а вручалися під назвою Premio per il migliore attore (Премія найкращому акторові). Переможці отримували нагороди не у вигляді чаш, а прямокутних бляшок.

Рік Актор Фільм Оригінальна назва
1983   Дарлінг Лежитімус Вулиця Кас-Негр Rue cases nègres
1984   Паскаль Ож'є Ночі повнолуння Les nuits de la pleine lune
1985
Не присуджувався
1986   Валерія Голіно Історія кохання Storia d’amore
1987   Кан Су-Йон Мати за контрактом Sibaji

1988-наш часРедагувати

У 1988 році вперше за 20 років були відновлені найвідоміші призи фестивалю. Дві діючі донині нагороди були офіційно названі Coppa Volpi per la migliore interpretazione maschile (Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль) та Coppa Volpi per la miglior interpretazione femminile (Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль)[5].

Рік Актор Фільм Оригінальна назва
1988   Ширлі Маклейн Мадам Сузацка Madame Sousatzka
  Ізабель Юппер Жіноча справа Une affaire de femmes
1989   Пеггі Ешкрофт
  Джеральдін Джеймс
Вона зникла геть She's Been Away
1990   Глорія Мюнгмайєр Місяць у дзеркалі La luna en el espejo
1991   Тільда Свінтон Едуард II Edward II
1992   Ґун Лі Цю Цзю звертається до суду Qiu Ju da guan si
1993   Жульєт Бінош Три кольори. Синій Trois Coleurs: Bleu
  Анна Бонаюто (Акторка другого плану) Де ти? Я тут Dove siete? Io sono qui
1994   Марія де Медейруш Три брати Três Irmãos
  Ванесса Редґрейв (Акторка другого плану) Маленька Одеса Little Odessa
1995   Сандрін Боннер
  Ізабель Юппер
Церемонія La Cérémonie
  Ізабелла Феррарі (Акторка другого плану) Роман бідного юнака Romanzo di un giovane povero
1996   Віктуар Тівісоль Ponette Ponette
1997   Робін Танні Ніагара, Ніагара Niagara, Niagara
1998   Катрін Денев Вандомська площа Place Vendôme
1999   Наталі Бай Порнографічний зв‘язок Une liaison pornographique
2000   Роз Бірн Богиня-1967 The Goddess of 1967
2001   Сандра Чекареллі Світло очей моїх Luce dei miei occhi
2002   Джуліанн Мур Далеко від раю Far From Heaven
2003   Катя Ріманн Розенштрассе Rosenstrasse
2004   Імельда Стаунтон Віра Дрейк Vera Drake
2005   Джованна Меццоджорно Звіряче серце La bestia nel cuore
2006   Гелен Міррен Королева The Queen
2007   Кейт Бланшетт Мене там немає I'm Not There
2008   Домінік Блан Інша L’Autre
2009   Ксенія Раппопорт Подвійний час Двойное время
2010   Аріана Лабед Аттенберг Attenberg
2011   Дінні Їп Просте життя Tao jie
2012   Хадас Ярон Заповнити пустоту למלא את החלל/Lemale et ha'halal
2013   Елена Котта Вулиця в Палермо Via Castellana Bandiera
2014   Альба Рорвахер Голодні серця Hungry Hearts
2015   Валерія Голіно Заради тебе Per amor vostro
2016   Емма Стоун Ла-Ла Ленд La La Land
2017   Шарлотта Ремплінг Ханна Hannah
2018   Олівія Колман Фаворитка The Favourite

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. La Magnani premiata come miglior attrice. La Stampa. 16 вересня 1947. Процитовано 8.08.2017. 
  2. Il Gran Premio ad "Amleto" di Olivier. La Stampa. 5 вересня 1948. Процитовано 8.08.2017. 
  3. L'assegnazione dei diciassette premi. L'Unità. 2 вересня 1949. Архів оригіналу за 07.10.2013. Процитовано 8.08.2017. 
  4. L'assegnazione dei premi. La Stampa. 11 веренся 1950. Процитовано 8.08.2017. 
  5. Tutti i premiati. La Stampa. 10 вересня 1988. Процитовано 8.08.2017. 

ПосиланняРедагувати