Ґун Лі

китайська авторка, популяризаторка китайського кіно

Ґун Лі (кит. 巩俐; *31 грудня 1965(19651231), Шеньян) — китайська акторка, популяризаторка китайського кіно в Європі та Америці.

Гун Лі
трад. китайська: 鞏俐
спрощ. кит.: 巩俐
Народилася31 грудня 1965(1965-12-31) (58 років)
Шеньян
ГромадянствоСингапур
Національністькитаянка
Діяльністьакторка, кіноакторка
Alma materCentral Academy of Dramad
Знання мовкитайська[1] і французька
Роки активності1987 — тепер. час
Magnum opusЧервоний гаолян, Raise the Red Lanternd, Мемуари гейші, Прощавай, моя наложнице і The Story of Qiu Jud
Посадачлен комітету Народної політичної консультативної ради КНРd
БатькоГун Ліцзе
МатиЧжао Ін
У шлюбі зОоі Хоесен
Зріст1,6 м
Волоссячорне
Очікарі[d]
Нагороди
Командор ордена Почесного легіону
Командор ордена Почесного легіону
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
IMDbID 0000084

Життєпис

ред.

Народилася у 1965 році у м.Шеньян (провінція Ляонін). Була донькою Ґун Ліцзе, професора економіки, та Чжао Ін, матеріалознавиці. Виросла в Цзінані, центрі провінції Шаньдун. З дитячих років полюбила музику і деякий час мріяла про кар'єру співачки. Але, провалившись на вступних іспитах у музичну школу, вступила до Пекінської театральної академії. У 1985 році була прийнята в престижну Академію драми в Пекіні, яку закінчила у 1989 році і де познайомилася з режисером Чжаном Їмоу і виконала головну роль у його першому фільмі «Червоний гаолян» (1987 рік).

Після успішного дебюту акторка завоювала популярність як в Китаї, так і в усьому світі, знімаючись у фільмах Чжана Їмоу: «Цзюй Доу» (1990 рік), «Запали червоний ліхтар», за роль в якому Ґун Лі була номінована на «Оскар»; «Цю Цзю звертається до суду», після чого була номінована як «Найкраща акторка» на Венеційському кінофестивалі 1992 року.

Першою серйозною роллю в іншого режисера стала головна роль у фільмі Ченя Кайге «Прощавай, моя наложнице» (1993 рік). У червні 1998 року Ґун Лі отримала французький Орден літератури і мистецтва, а через два роки увійшла до складу журі на ювілейному 50-му Берлінському фестивалі. У 2006 році за результатами голосування в Китаї вона була визнана найкрасивішою жінкою. Останньою великою роботою Ґун Лі була роль імператорки в комедії «Чого хочуть жінки» (2011 рік). Нагороджена також двома нагороди «Золотий півень», премією Національної ради кінокритиків США, Берлінського, Каннського, Венеційського кінофестивалів. Володарка почесного звання «Артист Світу». З 2005 року стала частіше з'являтися в голлівудських постановках, зокрема, «Мемуари гейші» та «Поліція Маямі».

Родина

ред.

Ґун Лі пов'язували тривалі відносини з Чжаном Імоу, які настільки широко висвітлювалися в пресі, що Гун Лі помилково називали його дружиною. У 1995 році їх роман закінчився скандалом, який поклав край і творчій співпраці. У 1996 році з'явилися чутки про те, що Ґун Лі одужилася з Ооі Хоесеном, тютюновим магнатом із Сінгапуру. Акторка заперечувала їх, поки сінгапурська газета не опублікувала копію їх шлюбного свідоцтва. Вони одружилися в листопаді 1996 року в Гонконзі, а в 2008 році Ґун Лі змінила китайське громадянство на сінгапурське. У 2010 році шлюб розпався.

Джерела

ред.
  • Louie, Elaine (29 October 1996), «Chronicle:Gong Li». New York Times. 146 (50595):B16
  • Gong Li was exposed to be divorced from Huang Hexiang 7 July 2010. Retrieved 7 July 2010.

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.