Відкрити головне меню

«Теорема» (італ. Teorema) — драматичний фільм італійського режисера та сценариста П'єра Паоло Пазоліні, знятий у 1968 році. Світова прем'єра стрічки відбулася 4 вересня 1968 року на Міжнародному кінофестивалі у Венеції[1].

ТеоремаPicto infobox cinema.png
Teorema
Teorema (film).jpg
Жанр Драма
Детектив
Режисер П'єр Паоло Пазоліні
Продюсери Маноло Болоньїні
Франко Росселліні
Сценарист П'єр Паоло Пазоліні
У головних
ролях
Сільвана Мангано
Теренс Стемп
Массімо Джиротті
Оператор Джузеппе Руццоліні
Композитори Енніо Морріконе
Тед Карсон
(у тритрах відсутній)
Монтаж Ніно Баральї
Тривалість 105 хв.
Мова італійська
англійська(кілька слів)
Країна Італія Італія
Рік 1968
Дата виходу 4 вересня 1968 (Венеційський МКФ)
IMDb ID 0063678
Попередній «Каприз по-італійськи»
Наступний «Кохання і лють»
Теорема у Вікісховищі?

Кінофільм можливо інтерпретувати як марксистську притчу, релігійну алегорію (єретичну переробку христологічних мотивів), урок психоаналізу та спроби сучасної міфотворчості[2]. Як і однойменний роман Пазоліні, фільм ілюструє його улюблену тезу (теорему) про тотожність християнського віровчення, революційно-антибуржуазної проповіді та сексуального потягу.

У березні 2016 року фільм увійшов до рейтингу 30-ти найвидатніших ЛГБТ-фільмів усіх часів, складеному Британським кіноінститутом (BFI) за результатами опитування понад 100 кіноекспертів, проведеного до 30-річного ювілею Лондонського ЛГБТ-кінофестивалю BFI Flare[3][4].

СюжетРедагувати

У багатому міланському будинку з'являється гість. Він по черзі вступає у сексуальні відносини з усіма членами сім'ї — з сином, дочкою, матір'ю, батьком і зі служницею. Гість їде, а звичний уклад буржуазного сімейства руйнується вщент[5].

У роляхРедагувати

НагородиРедагувати

Загалом стрічка отримала 1 нагороду, зокрема:

НомінаціїРедагувати

Стрічка отримала 4 номінації[6], зокрема:

Цікаві фактиРедагувати

  • У фільмі вимовляється лише 923 слова. Батько сімейства за весь фільм виголошує кілька уривчастих реплік, так само як і Гість.
  • Процес за звинуваченням фільму в непристойності закінчився виправдувальним вердиктом. Суддя обґрунтував своє рішення так:

«Хвилювання, яке я випробував при перегляді, носило не сексуальний, а виключно ідеологічний і містичний характер. Оскільки мова, безперечно, йде про твір мистецтва, воно не може бути непристойним»[7]

ПосиланняРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. http://www.kinopoisk.ru/level/80/film/31806/
  2. Yosefa Loshitzky. The Radical Faces of Godard and Bertolucci. Wayne State University Press, 1995. ISBN 0-8143-2446-0. Page 98.
  3. The 30 Best LGBT Films of All Time. BFI (англ). 15.06.2016. Процитовано 16.03.2016. 
  4. Daniel Megarry. BFI Flare names the top 30 LGBT films of all time. Gay Times (англ). 15.03.2016. Процитовано 16.03.2016. 
  5. http://www.kinopoisk.ru/level/1/film/31806/
  6. http://www.imdb.com/title/tt0063678/awards
  7. Михаил Трофименков. «Теорема»