Зміїна яма

фільм 1948 року

«Зміїна яма» (англ. The Snake Pit) — кінофільм режисера Анатоля Литвака, який вийшов на екрани в 1948 році. Екранізація однойменного роману Мері Джейн Ворд.

Зміїна яма
англ. The Snake Pit
Жанрдрама
РежисерАнатоль Літвак
ПродюсерРоберт Басслер
Анатоль Литвак
СценаристФрэнк Партос
Мілен Бренд
У головних
ролях
Олівія де Гевілленд, Mark Stevensd, Leo Gennd, Селеста Голм, Leif Ericksond, Б'юла Бонді, Ann Dorand, Celia Lovskyd, Frank Conroyd, Glenn Langand, Говард Фрімен, Jacqueline deWitd, Lee Patrickd, Мінна Ґомбеллd, Наталі Шафер, Queenie Smithd, Тамара Шейнd, Victoria Horned, Virginia Brissacd, Helen Craigd, June Storeyd, Кетрін Локк, Angela Clarked, Louise Lorimerd, Belle Mitchelld і Mary Treend
ОператорЛео Товер
КомпозиторАльфред Ньюман
ХудожникLyle R. Wheelerd
Кінокомпанія20th Century Fox
Дистриб'ютор20th Century Fox і Netflix
Тривалість108 хв.
Моваанглійська
Країна США
Рік1948
IMDbID 0040806
CMNS: Зміїна яма у Вікісховищі

Сюжет

ред.

Молода жінка, на ім'я Вірджинія Каннінгем опиняється в психіатричній лікарні й не пам'ятає, як вона тут опинилася. Не пам'ятає вона і власного чоловіка Роберта, який ось уже кілька місяців справно відвідує її. Що привело перспективну письменницю і люблячу дружину до цього сумного місця, заповнене дивними жінками? Лікар Кік твердо налаштований знайти відповідь на це питання, а поки вмовляє містера Каннінгема розповісти про поведінку його дружини з моменту їхнього знайомства…

У ролях

ред.
  • Олівія де Гевілленд — Вірджинія Стюарт Каннінгем
  • Марк Стівенс — Роберт Каннінгем
  • Лео Генн — лікар Марк Кік
  • Селеста Голм — Грейс
  • Гленн Ленган — лікар Террі
  • Хелен Крейг — сестра Девіс
  • Лейф Еріксон — Гордон
  • Б'юлі Бонді — місис Грір
  • Наталі Шафер — місис Стюарт
  • Рут Доннеллі — Рут
  • Селія Ловський — Гертруда
  • Бетсі Блер — Хестер
  • Тамара Шейн — ув'язнена камери № 33
  • Мінна Гомбелл — міс Гарт
  • Джен Клейтон — співачка
  • Рут Кліффорд — медсестра (в титрах не вказано)
  • Кетрін Локк — Маргарет

Науковим консультантом картини виступив завідувач департаменту психіатрії нью-йоркській лікарні «Маунт-Синай» Мозес Ральф Кауфман.[1][2]

Нагороди та номінації

ред.
  • 1948 — премія Національної ради кінокритиків США за найкращу жіночу роль (Олівія де Гевілленд).
  • 1949 — премія «Оскар» за найкращий запис звуку (Томас Мултон), а також 5 номінацій: найкращий фільм, режисер (Анатоль Литвак), жіноча роль (Олівія де Хевілленд), сценарій (Френк Партос, Міллен Бренд), музика (Альфред Ньюман).
  • 1949 — міжнародний приз Венеційського кінофестивалю.
  • 1949 — премія Гільдії сценаристів США за найкращу американську драму (Френк Партос, Міллен Бренд), а також премія імені Роберта Мельцера за сценарій, в якому найбільш талановито представлені проблеми американського життя.
  • 1949 — номінація на премію Гільдії режисерів США за найкращу режисуру художнього фільму (Анатоль Литвак).
  • 1950 — премія «Боділ» за найкращий американський фільм (Анатоль Литвак).
  • 1950 — премія «Срібна стрічка» Італійського національного синдикату кіножурналістів у категорії «Найкраща іноземна актриса» (Олівія де Гевілленд).

Примітки

ред.
  1. Paul Kaufman «A bittersweet look back». Архів оригіналу за 5 травня 2014. Процитовано 5 липня 2021.
  2. TCMDb Archive Materials. Архів оригіналу за 5 травня 2014. Процитовано 5 липня 2021.