Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства

Запроваджує зобов'язання країни щодо криміналізації сексуального насильства та експлуатації дітей

Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (англ. Council of Europe Convention on the Protection of Children against Sexual Exploitation and Sexual Abuse) — це багатосторонній міжнародний договір Ради Європи, яким країни погоджуються кримінально переслідувати певні форми сексуального насильства над дітьми. Це перша міжнародна угода, яка торкається питання сексуального насильства над дітьми, яке відбувається вдома чи в сім'ї.

Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства
Тип договір Ради Європиd
Підписано 25 жовтня 2007
Місце Лансароте, Канарські острови, Іспанія
Чинність 1 липня 2010
Умови п'ять ратифікацій, з них три - країнами Ради Європи
Підписанти 47
Сторони 36
Зберігається Генеральний секретар Ради Європи
Мова англійська та французька
Сайт Текст на сайті Ради Європи (англ.)

ЗмістРедагувати

Держави, які ратифікували Конвенцію, погоджуються кримінально переслідувати сексуальну активність з дітьми, молодшими за вік сексуальної згоди, незалежно від контексту, в якому відбувається така поведінка; угода також вимагає кримінального переслідування дитячої проституція та порнографії. Конвенція встановлює декілька заходів запобігання сексуальній експлуатації дітей та сексуальному насильству над ними, включно з відповідними інформуванням та освітою дітей, нагляд за порушниками та скринінг і тренування дорослих, які працюють офіційно або на волонтерських засадах у роботі з дітьми.

Укладення та вступ в діюРедагувати

Конвенція була укладена та підписана 25 жовтня 2007 на Лансароте, Іспанія. Її підписали всі держави — членкині Ради Європи. Останньою з підписанток була Чехія в липні 2014 року.[1] Конвенція набула чинності 1 липня 2010 після того, які її ратифікували п'ять країн.

Україна підписала Конвенцію 14 листопада 2007 року у Страсбурзі, але Верховна Рада ратифікувала її лише в червні 2012 року[2].

Країни, які приєдналисяРедагувати

Станом на лютий 2015 року Конвенцію ратифікували 36 таких країн:

Хоча Конвенція була спеціально розроблена для Ради Європи, вона відкрита для приєднання будь-якої країни світу; однак на цей час жодна країна поза Радою Європи її не підписала чи ратифікувала.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати