Кассіопея (сузір'я)
Кассіопе́я[1] або Касіопе́я[2] (лат. Cassiopeia) — сузір'я північної півкулі неба. Містить близько 150 зір, видимих неозброєним оком. Кассіопея лежить у смузі Чумацького Шляху.
| Кассіопея | |
|---|---|
 | |
| Латинська назва | Cassiopeia |
| Род. відмінок | Cassiopeiae |
| Скорочення | Cas |
| Пряме піднесення | 01год хв |
| межі | від 22год 52хв до 3год 25хв |
| Схилення | 60° ' |
| межі | від 46° ' до 77° ' |
| Площа | 598 кв.град.(25) |
| Зорі | 4 яскравіших від 3m 44 яскравіших від 5,5m |
| Найяскравіша зоря | Наві (γ Cas) 2,15m |
| Суміжні сузір'я | |
| Спостерігається в широтах між +90° i −13° Увечері найкраще спостерігати протягом листопада-грудня | |
| Існує з античності. Запропоноване | |
Відоме зі стародавніх часів і включене до каталогу зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест».
Характеристики
ред.Кассіопея займає 598,4 квадратного градуса і, отже, 1,451 % неба (25-те місце серед 88 сузір'їв)[3]. Кассіопея межує з Цефеєм на півночі й заході, Андромедою на півдні й заході, Персеєм на південному сході і Жирафою на сході, а також має коротку межу з Ящіркою на заході.
Трилітерне скорочення для сузір'я, прийняте Міжнародним астрономічним союзом у 1922 році, — Cas[4].
W-астеризм
ред.Кассіопея містить астеризм, який утворює впізнавану форму сузір'я, — W-астеризм. Він складається з найяскравіших зір сузір'я: ε (Сегін), δ (Рукба), γ (Наві), α (Шедар) і β (Каф)[5], які утворюють фігуру, що нагадує латинську букву W.
Зорі
ред.Незвичайною змінною зорею є γ Кассіопеї. Це новоподібна зоря. Її яскравість змінюється від 1,6m до 3m.
Зоря ρ Кассіопеї належить до класу зір-супергігантів. Вона в 40 разів масивніша і приблизно в 500 000 разів яскравіша від Сонця. Більшість часу її блиск незмінний і близький до 4m, але іноді трапляються спади блиску до 6,2m, і тоді ρ Кассіопеї стає невидимою для неозброєного ока. Причиною зміни блиску є викиди газу, що призводять до послаблення її видимої яскравості.
η Кассіопеї — подвійна зоря. Головний компонент — жовтуватий гігант з видимою величиною 3,7m, супутник (7,4m) — червоний карлик із температурою поверхні, близькою до 3000 К. Обидві зорі обертаються навколо спільного центру мас із періодом 526 років. Вони перебувають порівняно близько від Сонця — на відстані 20 світлових років.
Жовта карликова зоря μ Кассіопеї (5,3m) визначна своїм дуже швидким пересуванням. Щосекунди вона віддаляється майже на 100 км і рухається небесною сферою. За тисячоліття μ Кассіопеї долає на небосхилі відстань, удвічі більшу від поперечника Місяця. Уперше в зоряні каталоги її заніс Тихо Браге.
κ Кассіопеї — блакитний надгігант спектрального типу BC0.7Ia, який у 302 тисячі разів яскравіший за Сонце і має в 33 рази більший діаметр. Це зоря-утікач: вона рухається зі швидкістю близько 1100 кілометрів на секунду стосовно своїх сусідів. Її магнітне поле й зоряний вітер створюють видиму ударну хвилю, що рухається на відстані 4 світлових років попереду зорі, зіштовхуючись із розрідженим і зазвичай невидимим міжзоряним газом і пилом. Розміри фронту ударної хвилі величезні: близько 12 світлових років завдовжки і 1,8 світлового року завширшки.
Цікаві об'єкти
ред.- Зоря Тихо Браге — нова зоря, раптову появу якої в сузір'ї Кассіопеї неподалік κ Cassiopeiae 1572 року спостерігав данський астроном Тихо Браге. Нова зоря поступово слабшала й перестала бути видимою через шістнадцять місяців. Сьогодні відомо, що це була наднова — один з останніх спалахів, що спостерігалися в Чумацькому Шляху. Залишок наднової SN 1572, який розташований на відстані близько 7500 світлових років, має діаметр майже 20 світлових років.
- Кассіопея A — одне з найпотужніших джерел галактичного радіовипромінювання. Потік радіохвиль із цієї ділянки неба в багато разів потужніший від радіовипромінювання зорі Тихо Браге. 1951 року на фотопластинах, чутливих до червоного світла, були зафіксовані клапті невеликої радіотуманності, пов'язаної з Кассіопея А. За швидкістю розширення туманності визначили, що її виникнення спричинив вибух, що стався близько 1667 року. На небі цей об'єкт розташований між β Кассіопеї і δ Цефея.
Серед інших цікавих об'єктів сузір'я:
- Розсіяні зоряні скупчення M52 (NGC 7654), M 103, NGC 457 і NGC 7789;
- Карликові еліптичні галактики NGC 147 і NGC 185 — супутники Туманності Андромеди;
- Дифузна туманність NGC 281;
- Гігантська газова сфера — туманність Пузир (NGC 7635).
Походження назви
ред.Сузір'я названо ім'ям Кассіопеї (грец. Кɑσσιόπειɑ) — героїні давньогрецьких міфів, дружини ефіопського царя Кефея, матері Андромеди.
Араби частину зір Кассіопеї називали «руками Плеяд».
В українській культурі сузір'я називали «Бороною»[6] або «Пасікою»[7]. Також «Пасікою» називали Малу Ведмедицю, в Україні традиційно відому як Малий Віз. Сузір'я Малої Ведмедиці на зоряній карті 1699 р. І. Ф. Копієвського називається «Меншыи Воз» [29, с. 148—149]. Ця назва пов'язана з астронімами Віз, Великий Віз і досить поширена в народному вжитку. Однак назва Пасіка семантично не пов'язується з жодною з назв Великої Ведмедиці[8].
Пошук на небі
ред.Найкращі умови для спостереження Кассіопеї — листопад-грудень. Її видно на всій території України цілий рік. Якщо через ζ Великої Ведмедиці і Полярну зорю провести пряму лінію, вона вкаже на сузір'я Кассіопеї.
Велика Ведмедиця і Кассіопея — сузір'я, які в середніх широтах Північної півкулі ніколи не заходять, однак розташовані по різні боки від Полярної зорі (майже діаметрально протилежно). Коли Велика Ведмедиця опускається низько над горизонтом (восени-взимку ввечері), Кассіопея піднімається майже до зеніту, і навпаки.
Цікаві факти
ред.- Якщо дивитися на Сонце з Альфи Центавра, однієї з найближчих до нас зір, воно розташовуватиметься в сузір'ї Кассіопеї і буде видне як зоря 0,5 величини. Кассіопея в цьому розі матиме форму /\/\/, з Сонцем неподалік від ε Кассіопеї[джерело?].
- У романі Стівена Кінга «Зелена миля» герой роману Джон Коффі називає сузір'я «Кассі — леді в кріслі-качалці», що є відображенням міфу в американському фольклорі[джерело?].
- У фільмі «Інтуїція» (2001) головний герой Джонатан (Джон К'юсак) розповідає міф про сузір'я дівчині на ім'я Сара (Кейт Бекінсейл).
- Москва — Кассіопея — радянський науково-фантастичний фільм-дилогія, знятий на кіностудії ім. Горького.
- Кассіопея — назва фан-клубу південнокорейського гурту TVXQ.
Джерела
ред.- ↑ Кассіопея // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 208. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ Словник чужомовних слів. І. Войків 1955
- ↑ Ian Ridpath. Constellations: Andromeda–Indus. Star Tales. self-published. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 2 December 2016.
- ↑ Russell, Henry Norris (1922). The New International Symbols for the Constellations. Popular Astronomy. 30: 469. Bibcode:1922PA.....30..469R.
- ↑ Кассіопея // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 208. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ Ірина ПРОЦИК. Словник власних астрономічних назв української мови // Українське небо. Студії над історією астрономії в Україні : збірник наукових праць / за заг. ред. О. Петрука. — Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Під-стригача НАН України. — Львів, 2014. — С. 318—335. — 767 с.
- ↑ І. А. Климишин, І. П. Крячко, Астрономія. Підручник для 11 класу. 2002 р.
- ↑ ФЕДОРОВИЧ, Надія. Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача (PDF). http://www.iapmm.lviv.ua (українською) . Архів оригіналу (PDF) за 26 листопада 2019.
Посилання
ред.- WIKISKY.ORG: Кассіопея [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- The clickable Cassiopeia
- Cassiopeia (ASTRONOMY) [Архівовано 24 травня 2020 у Wayback Machine.] / Encyclopædia Britannica (англ.)
- Кассиопея (созвездие) / Galactic-name [Архівовано 23 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Див. також
ред.| 88 сучасних сузір'їв |
| Андромеда • Близнята • Велика Ведмедиця • Великий Пес • Візничий • Вітрила • Вовк • Водолій • Волопас • Волосся Вероніки • Ворон • Геркулес • Гідра • Годинник • Голуб • Гончі Пси • Дельфін • Діва • Дракон • Ерідан • Єдиноріг • Жертовник • Живописець • Жираф • Журавель • Заєць • Змієносець • Змія • Золота Риба • Індіанець • Кассіопея • Кит • Кіль • Козоріг • Компас • Корма • Косинець • Лебідь • Лев • Летюча Риба • Лисичка • Ліра • Мала Ведмедиця • Малий Кінь • Малий Лев • Малий Пес • Мікроскоп • Муха • Насос • Овен • Октант • Орел • Оріон • Павич • Пегас • Персей • Південна Гідра • Південна Корона • Південна Риба • Південний Трикутник • Південний Хрест • Північна Корона • Піч • Райський Птах • Рак • Риби • Рись • Різець • Секстант • Сітка • Скорпіон • Скульптор • Столова Гора • Стріла • Стрілець • Телескоп • Телець • Терези • Трикутник • Тукан • Фенікс • Хамелеон • Центавр • Цефей • Циркуль • Чаша • Щит • Ящірка |
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |