Відкрити головне меню

Еріда́н лат. Eridanusсузір'я південної півкулі неба. Простягається від небесного екватора на південь до схилення –58°. Займає на небі площу в 1137,9 квадратного градуса (6-те за площею сузір'я), містить 187 зірок, видимих неозброєним оком.

Ерідан
Ерідан
Латинська назва Eridanus
Род. відмінок Eridani
Скорочення Eri
Пряме піднесення 17h m
межі від 1h 20m до 5h 05m
Схилення 65° '
межі від -58° 30' до 0° '
Площа 1083 кв.град. (6)
Зорі 4 яскравіше 3m
77 яскравіше 5,5m
Найяскравіша зоря Ахернар 0,45m
Метеорні потоки
Суміжні сузір’я
Спостерігається у широтах між +32° i −90°
Ввечері найкраще спостерігати протягом листопада.
Вечірня (21:00) кульмінація
Існує з античності, запропоноване
Зображення сузір'я Ерідана в Уранографії Яна Гевелія

Назва сузір'я має давньогрецьке походження. У давньогрецькій міфології Еріданом називалася річка, яку іноді ідентифікують з Нілом або з По. На давньогрецьких картах сузір'я малювали як потік, що ллється із глека Водолія. Під цим іменем сузір'я включено до зоряного каталогу Птолемея «Альмагест».

Зміст

Зорі та інші цікаві об'єктиРедагувати

Назва найяскравішої зорі сузір'я Ерідана — Ахернар — означає «кінець річки» (араб. آخر النهر ākhir an-nahr). Ахернар має найбільш відмінну від сферичної форму серед відомих зір нашої галактики. Завдяки великій швидкості обертання навколо своєї вісі, її екваторіальний діаметр на 50 % більший, ніж полярний.

Зоря ε Ерідана, близька за характеристиками до Сонця. На кінець 2009 року підтверджена наявність планетної системи навколо цієї зорі.

Зоря η Ерідана — одна з найближчих до Сонця зір, знаходиться на відстані 10,7 світлових років.

Варто згадати потрійну систему ο² Ерідана, яка складається з помаранчевого карлика 4-ї зоряної величини, білого карлика 9-ї величини і червоного карлика 11-ї величини. Білий карлик у цій системі — другий за яскравістю білий карлик на земному небі (поступається лише Сіріусу B) і єдиний, який можна побачити у невеликий телескоп.

ЛітератураРедагувати

Ерідан // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 153. — ISBN 966-613-263-X.

ПосиланняРедагувати

Див. такожРедагувати



88 сучасних сузір’їв
АндромедаБлизнятаВелика ВедмедицяВеликий ПесВізничийВітрилаВовкВодолійВолопасВолосся ВеронікиВоронГеркулесГідраГодинникГолубГончі ПсиДельфінДіваДраконЕріданЄдинорігЖертовникЖивописецьЖирафаЖуравельЗаєцьЗмієносецьЗміяЗолота РибаІндіанецьКассіопеяКитКільКозорігКомпасКормаКосинецьЛебідьЛевЛетюча РибаЛисичкаЛіраМала ВедмедицяМалий КіньМалий ЛевМалий ПесМікроскопМухаНасосОвенОктантОрелОріонПавичПегасПерсейПівденна ГідраПівденна КоронаПівденна РибаПівденний ТрикутникПівденний ХрестПівнічна КоронаПічРайський ПтахРакРибиРисьРізецьСекстантСіткаСкорпіонСкульпторСтолова ГораСтрілаСтрілецьТелескопТелецьТерезиТрикутникТуканФеніксХамелеон ЦентаврЦефейЦиркульЧашаЩитЯщірка