Відкрити головне меню

Волопа́с (лат. Boötes від грец. Βοώτης, «орач (на волах)») — сузір'я північної півкулі неба. Спостерігається на всій території України, найкращі умови спостереження з лютого по серпень.

Волопас
Волопас
Латинська назва Boötes
Род. відмінок Boötis
Скорочення Boo
Пряме піднесення 15h m
межі від 13h 30m до 15h 45m
Схилення 30° '
межі від 8° ' до 55° 30'
Площа 907 кв.град. (13)
Зорі 4 яскравіше 3m
44 яскравіше 5,5m
Найяскравіша зоря Арктур -0,05m
Метеорні потоки Січневі Бутіди, Червневі Бутіди, Квадрантиди
Суміжні сузір’я
Спостерігається у широтах між +90° i −34°
Ввечері найкраще спостерігати протягом травня.
Вечірня (21:00) кульмінація
Існує з античності, запропоноване

Формується великим астеризмом, який є визначальним для вигляду сузір'я. Астеризм має різні назви — Ескімо, Повітряний Змій або Парашут. Астеризм включає зорі α (Арктур), ε (Іцар), δ, β (Мерез), γ (Харіс) і ρ.

Зорі μ², β, γ и δ формують чотирикутник неправильної форми — так званий Трапецієподібний астеризм, що частково збігається з астеризмом Ескімо.

Сузір'я Волопас, Гончі Пси, Волосся Вероніки та Стінний Квадрант (заст.) із «Дзеркала Уранії», набору тематичних карток опублікованого у Лондоні, бл. 1825

Зміст

Історія і міфиРедагувати

Стародавнє сузір'я. Альтернативна назва у Стародавній Греції — Арктофілакс («Сторож Ведмедиці», мається на увазі сузір'я Велика Ведмедиця). Включено в каталог зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест».

Сузір'я асоціюється з Аркадом, сином німфи Каллісто, який помилково зацькував на полюванні власну матір, перетворену Герою на ведмедицю.

У небесному атласі Уранографія Ян Гевелій запропонував створення сузір'я Гора Менала, що зображало гору, на якій стоїть волопас. Однак ця пропозиція астрономічним товариством не була прийнята.

Цікаві об'єктиРедагувати

Зоря Тау Волопаса має планету класу Гарячий Юпітер. Одна з найбільш досліджуваних екзопланет.

У сузір'ї міститься багато подвійних зір, які можна досліджувати любительським телескопом.

NGC 5466 — широке кульове скупчення, яке можна бачити у земний телескоп.

Карликова галактика Волопас I — тьмяна галактика, супутник Чумацького Шляху. Міститься в межах сузір'я Волопаса, знаходиться на відстані 197 000 світлових років від Землі.

Зорі з власними іменамиРедагувати

Позначення
Байєра
Назва Значення
α Арктур грец. сторож ведмедів
β Неккар араб. погонич волів
γ Сегінус невстан.
ε Іцар араб. пояс
η Муфрід араб. самотня
μ Алькалюропс араб. палиця погонича
h Мерга лат. сапа або мотика
ψ Надлат араб. маленька

ДжерелаРедагувати

Волопас // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 84. — ISBN 966-613-263-X.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

WIKISKY.ORG: Волопас



88 сучасних сузір’їв
АндромедаБлизнятаВелика ВедмедицяВеликий ПесВізничийВітрилаВовкВодолійВолопасВолосся ВеронікиВоронГеркулесГідраГодинникГолубГончі ПсиДельфінДіваДраконЕріданЄдинорігЖертовникЖивописецьЖирафаЖуравельЗаєцьЗмієносецьЗміяЗолота РибаІндіанецьКассіопеяКитКільКозорігКомпасКормаКосинецьЛебідьЛевЛетюча РибаЛисичкаЛіраМала ВедмедицяМалий КіньМалий ЛевМалий ПесМікроскопМухаНасосОвенОктантОрелОріонПавичПегасПерсейПівденна ГідраПівденна КоронаПівденна РибаПівденний ТрикутникПівденний ХрестПівнічна КоронаПічРайський ПтахРакРибиРисьРізецьСекстантСіткаСкорпіонСкульпторСтолова ГораСтрілаСтрілецьТелескопТелецьТерезиТрикутникТуканФеніксХамелеон ЦентаврЦефейЦиркульЧашаЩитЯщірка