Заєць (сузір'я)

За́єць (лат. Lepus) — сузір'я південної півкулі неба, розміщене на південь від Оріона. Містить 51 зорю, видиму неозброєним оком. Спостерігається на території України, на півдні видиме найкраще.

Заєць
Заєць
Латинська назва	Lepus
Род. відмінок	Leporis
Скорочення	Lep
Пряме піднесення	6год 00хв
межі	від 4год 50хв до 6год 07хв
Схилення	-20° 00'
межі	від -27° 15' до -11° '
Площа	290 кв.град.(51)
Зорі	2 яскравіших від 3m 24 яскравіших від 5,5m
Найяскравіша зоря	Арнеб 2,58m
Метеорні потоки	немає
Суміжні сузір'я	Оріон Єдиноріг Великий Пес Голуб Різець Ерідан
Спостерігається в широтах між +63° i −90° Увечері найкраще спостерігати протягом січня-лютого
Існує з античності. Запропоноване

Заєць неозброєним оком.

Сузір'я Зайця відоме з стародавніх часів, включене до каталогу зоряного неба Альмагест давньогрецького астронома Клавдія Птолемея. Проте точне походження назви невідоме. Існує непідтверджена версія, що Заєць є здобиччю мисливця Оріона.

Астеризм

Головні зірки сузір'я (α, β, γ, δ) утворюють чотирикутник, відомий під назвами: Трон Оріона і Верблюди, що гамують спрагу.

Зорі та інші цікаві об'єкти

• Зоря R Зайця — змінна зоря типу мірид, також відома під назвою Малинова зоря Гайнда.
• Тьмяне кулясте скупчення M 70 — єдиний об'єкт з каталогу Мессьє, який міститься у сузір'ї Зайця.

Сузір'я Зайця, Великого Пса, Ноєвої Голубки та Скульпторового Різця із «Дзеркала Уранії», набору карток сузір'їв опублікованого в Лондоні, бл. 1825 року.

Джерела

• Заєць // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 162. — ISBN 966-613-263-X.

Див. також

Список зірок сузір'я Зайця

Посилання

• WIKISKY.ORG: Заяц [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]