Центавр (сузір'я)
Цента́вр[1], або Кентавр[1] (лат. Centaurus) — сузір'я південної півкулі неба. Найкращі умови для спостережень у квітні-травні.
Центавр | |
---|---|
Латинська назва | Centaurus |
Род. відмінок | Centauri |
Скорочення | Cen |
Пряме піднесення | 13год хв |
межі | від 11год 00хв до 14год 55хв |
Схилення | -50° ' |
межі | від -64° ' до -29° 30' |
Площа | 1060 кв.град.(9) |
Зорі | 10 яскравіших від 3m 92 яскравіших від 5,5m |
Найяскравіша зоря | Альфа Центавра А -0,01m |
Суміжні сузір'я | |
Спостерігається в широтах між +26° i −90° Увечері найкраще спостерігати протягом квітня | |
Існує з античності. Запропоноване |
Історія
ред.Це одне з найпівденніших сузір'їв, відомих у давнину[2]. Спочатку[коли?] до нього включали деякі[джерело?] зорі, з яких пізніше[коли?] утворене сузір'я Південний Хрест. За грецьким міфом, кентавр, який потрапив на небо, — це безсмертний мудрий кентавр Хірон, син Кроноса і німфи Філіри, знавець науки і мистецтва, вихователь грецьких героїв — Ахілла, Асклепія, Ясона. Інший міфологічний кандидат у прототипи сузір'я — кентавр Фол, випадково підстрелений Гераклом отруєною стрілою під час його п'ятого подвигу.
Сузір'я включене до каталогу зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест».
Зорі
ред.У Центаврі знаходиться потрійна зоряна система Альфа Центавра, яка складається з яскравої подвійної зорі та гравітаційно пов'язаного з нею червоного карлика Проксима Центавра. Проксима є найближчою до Сонця зорею.
Друга за яскравістю зоря сузір'я — Ходар (β Центавра) 0,6 m.
Об'єкти далекого космосу
ред.Центавр містить ω Центавра (NGC 5139) — об'єкт, який має позначення зорі, але нею не є. Насправді, це найяскравіше і найбільше у Чумацькому Шляху кулясте скупчення.
Близька до нас лінзоподібна галактика, радіоджерело Центавр А (NGC 5128), еліптична галактика ESO 325-G004, і спіральна галактика NGC 4444 всі розташовані в цьому сузір'ї. У цьому сузір'ї розташована також Туманність Бумеранг.
Див. також
ред.Джерела
ред.- ↑ а б Центавр // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 517. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ В. Г. Сурдин, А.А.Белинский. Созвездие Кентавр. Астронет. Архів оригіналу за 23 листопада 2018. Процитовано 17.12.2015.
Література
ред.Центавр // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 517. — ISBN 966-613-263-X.
Посилання
ред.Див. також
ред.88 сучасних сузір'їв |
Андромеда • Близнята • Велика Ведмедиця • Великий Пес • Візничий • Вітрила • Вовк • Водолій • Волопас • Волосся Вероніки • Ворон • Геркулес • Гідра • Годинник • Голуб • Гончі Пси • Дельфін • Діва • Дракон • Ерідан • Єдиноріг • Жертовник • Живописець • Жираф • Журавель • Заєць • Змієносець • Змія • Золота Риба • Індіанець • Кассіопея • Кит • Кіль • Козоріг • Компас • Корма • Косинець • Лебідь • Лев • Летюча Риба • Лисичка • Ліра • Мала Ведмедиця • Малий Кінь • Малий Лев • Малий Пес • Мікроскоп • Муха • Насос • Овен • Октант • Орел • Оріон • Павич • Пегас • Персей • Південна Гідра • Південна Корона • Південна Риба • Південний Трикутник • Південний Хрест • Північна Корона • Піч • Райський Птах • Рак • Риби • Рись • Різець • Секстант • Сітка • Скорпіон • Скульптор • Столова Гора • Стріла • Стрілець • Телескоп • Телець • Терези • Трикутник • Тукан • Фенікс • Хамелеон • Центавр • Цефей • Циркуль • Чаша • Щит • Ящірка |
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |