Спітцер (космічний телескоп)

Космічний телескоп «Спітцер»
Загальна інформація
Інші назви	Space InfraRed Telescope Facility (SIRTF)
Код NSSDC	2003-038A
Організація	NASA / JPL / Каліфорнійський технологічний інститут
Виготовлено з участю	Lockheed Martin; Ball Aerospace
Дата запуску	25 серпня 2003
Тривалість місії	заплановано від 2.5 до 5 років, ; фактично 6 років, 5 місяців, 6 днів
Маса	950 кг
Тип орбіти	Геліоцентрична
Орбітальний період	1 рік
Розташування	обертається навколо Сонця
Тип телескопа	Річі-Крітьєн
Довжина хвилі	від 3 до 180 мікрометрів
Діаметр	0.85 м
Фокальна відстань	10.2 м
Інструменти
IRAC	інфрачервона камера
IRS	інфрачервоний спектрометер
MIPS	детектор далекого інфрачервоного випромінювання
Зовнішні посилання
Інтернет-сторінка	http://www.spitzer.caltech.edu/

Космічний телескоп «Спітцер» (перша назва Space Infrared Telescope Facility, SIRTF), (англ. Spitzer; код обсерваторії «245») — космічний апарат наукового призначення, запущений NASA 25 серпня 2003 року (за допомогою ракети «Дельта») і призначений для спостереження космосу в інфрачервоному діапазоні. Став четвертим і останнім апаратом із серії «Великі обсерваторії» (англ. Great Observatories). Телескоп став попередником космічного телескопа Вебб.

Історія Редагувати

Як відомо, саме в інфрачервоній (тепловій) області знаходиться максимум випромінювання слабосвітної речовини Всесвіту — тьмяних остиглих зірок, позасонячних планет і гігантських молекулярних хмар. Інфрачервоні промені поглинаються земною атмосферою і практично не потрапляють з космосу на поверхню, що робить неможливою їхню реєстрацію наземними телескопами. І навпаки, для інфрачервоних променів прозорі космічні пилові хмари, які приховують від нас багато цікавого, наприклад, галактичний центр.

Саме тому, космічний телескоп «Спітцер» був обладнаний трьома основними приладами: інфрачервоним спектрографом (IRS), детектором далекого інфрачервоного діапазону (MIPS) та модулем інфрачервоної камери (IRAC).

За існуючою в NASA традицією, телескоп було перейменовано після вдалого випробування 18 грудня 2003 року. На відміну від попередніх випадків, ім'я для SIRTF було обране не науковцями, а внаслідок обговорення широкою громадськістю. В результаті телескоп було названо на честь Лаймана Спітцера (Lyman Spitzer), одного з найславетніших астрофізиків XX ст. Телескоп став попередником космічного телескопа Вебб.

Телескоп було запущено в космос на геліоцентричну орбіту 25 серпня 2003 року. Офіційно «Спітцер» пропрацював у космосі 17 років і тільки 30 січня 2020 року NASA вивело його з експлуатації^[1].

На початку травня 2023 року, Космічні сили США вирішили повернути до життя телескоп «Спітцер» та виділили грант на розробку унікальної місії з його відродження. Згідно повідомлення в Space^[2], вчені вважають, якщо телескоп повернути до роботи, це дозволить отримати новий погляд на Всесвіт в інфрачервоному діапазоні. Для розробки місії щодо повернення до роботи телескопа «Спітцер» Космічні сили США виділили перший грант у розмірі 250 тис. доларів для компанії Rhea Space Activity. Вона буде працювати над створенням проєкту унікальної місії разом з компаніями Blue Sun Enterprises та Lockheed Martin, у співпраці з вченими зі Смітсонівської астрофізичної обсерваторії та Університету Джона Гопкінса. Однією зі складностей майбутньої місії з відновлення працездатності телескопу «Спітцер» є той момент, що він знаходиться в космічному просторі на дуже великій відстані від Землі. А саме, на відстані приблизно 300 млн км, як дві відстані від Землі до Сонця, в той час, коли, наприклад, телескоп Габбл знаходиться на відстані всього 550 км від Землі. Так далеко бути в космосі «Спітцеру» було потрібно для того, щоб його наукові прилади постійно перебували в охолодженому стані, інакше б вони не змогли спостерігати за космосом в інфрачервоному діапазоні^[3].

Дослідження Редагувати

Область зореутворення W5 в сузір'ї Кассіопея. Інфрачервона фотографія, зроблена телескопом «Спітцер»

Космічний телескоп «Спітцер» вперше зафіксував достатньо світла від планет поза нашою Сонячною системою, відомих як екзопланети, аби ідентифікувати молекули в їхніх атмосферах^[4]. «Спітцер» зміг виділити спектри зі слабкого світіння двох планет за допомогою прийому, відомого під назвою «вторинне затемнення». За цим методом — вперше використаному «Спітцером» в 2005 році, щоб безпосередньо виявити світло від екзопланети — за так званою прохідною планетою ведеться спостереження під час її проходження за своєю зіркою, коли вона тимчасово зникає з нашого земного поля зору. Вимірюючи перепад в інфрачервоному світлі, яке виникає, коли планета зникає, «Спітцер» може зафіксувати випромінювання, що йде саме від планети. Цей прийом працюватиме лише в інфрачервоному діапазони, в якому планета яскравіша, ніж у видимих хвилях, і чітко помітна поряд зі сліпучим сяйвом своєї зірки.

В 2023 році, згідно повідомлення NASA, за даними, що були отримані з космічного телескопу «Спітцер» і космічного телескопу TESS, а також досліджень низки наземних обсерваторій, була виявлена екзопланета, яка отримала назву LP 791-18 d. Зазначена екзопланета знаходиться у південному сузір’ї Кратера за 90 світлових років від нас та на переконання вчених, має досить значну вулканічну активність. Цілком можливо, ця вулканічна діяльність може підтримувати атмосферу, що в свою чергу, може дозволити воді конденсуватися на нічній стороні припливно заблокованої екзопланети^[5]^[6].

Завершення місії Редагувати

Оскільки телескоп працює в інфрачервоному діапазоні, його температура має бути близька до абсолютного нуля, бо, якщо телескоп нагріється, його детектори вже не будуть працювати. Тому телескоп було обладнано контейнерами з рідким гелієм, який охолоджував телескоп майже до абсолютного нуля — 5,5 К. Запланований номінальний термін роботи телескопу дорівнював 2,5 рокам з можливим подовженням до п'яти чи трохи більше років, аж поки не вичерпається весь бортовий запас гелію.

8 травня 2009 року з'явилася інформація, що запаси рідкого гелію на «Спітцері» буде вичерпано 12 травня^[7]. 15 травня 2009 року гелій таки скінчився і перестали працювати два з трьох приладів телескопа — інфрачервоний спектрограф (IRS) та детектор далекого інфрачервоного діапазону (MIPS), модуль інфрачервоної камери (IRAC) — ще продовжував працювати^[1].

Офіційно, космічний телескоп «Спітцер» був виведений NASA з експлуатації тільки 30 січня 2020 року.