Дуліби (Чортківський район)

село у Бучацькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області, Україна
(Перенаправлено з Дуліби (Бучацький район))

Дулі́би — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Розташоване у південно-східній частині району. Знаходиться за 20 км від центру громади. Розташоване на лівому березі річки Стрипа, неподалік межиріччя Дністра та Стрипи.

село Дуліби
Дуліби на фрагменті спеціальної мапи України Боплана, 1650
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Бучацька міська громада
Код КАТОТТГ UA61060070090029034
Основні дані
Населення 800
Поштовий індекс 48461
Телефонний код +380 3544
Географічні дані
Географічні координати 48°55′49″ пн. ш. 25°25′55″ сх. д. / 48.93028° пн. ш. 25.43194° сх. д. / 48.93028; 25.43194Координати: 48°55′49″ пн. ш. 25°25′55″ сх. д. / 48.93028° пн. ш. 25.43194° сх. д. / 48.93028; 25.43194
Водойми Стрипа
Місцева влада
Адреса ради 48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1
Староста Василечко Мар’ян Мар’янович
Карта
Дуліби. Карта розташування: Україна
Дуліби
Дуліби
Дуліби. Карта розташування: Тернопільська область
Дуліби
Дуліби
Мапа
Мапа

CMNS: Дуліби у Вікісховищі

Межує з селами: Жнибороди, Новосілка, через Стрипу зі Скоморохами. На північному-сході із Заліщицьким районом. Західні околиці села межують з лісом.
2001 р. проживало 855 осіб.[1]

Історія ред.

Поблизу розкопано поховання доби міді.

Знайдено уламок давньоруського орнаментованого горщика.[2]

28 липня 1373/1379 року — перша письмова згадка про село; в фундаційній грамоті власника Бучача Міхала Авданця (лат. Michael Hawdank heres de Buczacz)[3] на спорудження у цьому місті нового парафіяльного костелу серед свідків фігурує Мільцішконе з Дулібів (лат. Milciszkone de Duliby)[4].

Згідно поборового реєстру Подільського воєводства 1563—1564 років власником села був шляхтич Мацей Влодек, у селі була православна церква[5].

За часів ЗУНР в місцевій державній адміністрації було немало поляків (як і у Підзамочку)[6].

До виселення у 19441946 роках переважну кількість мешканців села становили поляки: близько 80 % населення, євреїв 17 %, а українців лише 3 %. Після переселення з Польщі прибули українці переважно з-під Перемишля.

В шематизмі за 1912 рік подано, церква Св. Покрови Пречистої Діви Марії розібрана, українці належать до парохії у Язлівці.[7]
Зараз тут проживає близько 800 мешканців.

До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району[8].

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[9].

Релігія ред.

Населення ред.

  • 1841 р. 26 українців (даних про інші етнічні громади немає)
  • 1880 р. всього 985 осіб; 29 (2,9 %) українців, 945 (96,0 %) поляків, 11 (1,1 %) жидів
  • 1900 р. всього 1081 особа; 28 (2,6 %) українців, 1007 (93,2 %) поляків, 46 (4,2 %) жидів
  • 1939 р. всього 1350 осіб; 15 (1,2 %) українців, 1315 (97,3 %) поляків, 20 (1,5 %) жидів
  • 1921 р. 215 мешкальних домів, 1931 р. — 264.[7]

Пам'ятки ред.

У центрі села знаходиться скульптура Марії Діви, з-під якої б'є джерело.

Соціальна сфера ред.

На території села діяла сільська рада, дві школи (молодшого та середнього шкільного віку), дві церкви (православна і греко-католицька), будинок культури, дитячий садок, медпункт. Також є 3 торгові точки.

Відомі мешканці ред.

Уродженці ред.

Примітки ред.

  1. Я. Красій, М. Мацала. Дуліби… — С. 544.
  2. admin. Археологія та стародавня історія Бучацького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 23 березня 2021. 
  3. Barącz S. Pamiątki buczackie. [Архівовано 19 листопада 2015 у Wayback Machine.] — Lwów: Drukarnia «Gazety Narodowej», 1882. — S. 155. (лат.)
  4. Там само
  5. Михайловський В. Православні парафії Подільського воєводства за матеріалами поборових реєстрів 1560-х рр. [Архівовано 27 травня 2015 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал № 6 (507) за листопад-грудень 2012. — С. 139. — ISSN 0130-5247.
  6. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів: Інститут українознавства НАНУ, видавнича фірма «Олір»,1995. — іл. — С. 89. — ISBN 5-7707-7867-9.
  7. а б Калейдоскоп минулого. Дуліби… — С. 514.
  8. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  9. Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.]»

Література ред.

Посилання ред.

  Зовнішні відеофайли
    Як Берем’яни, Дуліби і Жнибороди гуляли на весіллі на YouTube // Відеоканал с. Жнибороди.