Підзамочок

село в Україні, в Бучацькому районі Тернопільської області.

Підза́мочок — село Бучацького району Тернопільської області. Розташоване в центрі району, на річці Стрипа.

село Підзамочок
Podzameczek.Zamek14.jpg
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Бучацький район
Громада Підзамочківська сільська рада
Код КОАТУУ 6121285401
Облікова картка Підзамочок 
Основні дані
Населення 1541
Територія 1,050 км²
Густота населення 1467,62 осіб/км²
Поштовий індекс 48423
Телефонний код +380 3544
Географічні дані
Географічні координати 49°04′38″ пн. ш. 25°23′53″ сх. д. / 49.07722° пн. ш. 25.39806° сх. д. / 49.07722; 25.39806Координати: 49°04′38″ пн. ш. 25°23′53″ сх. д. / 49.07722° пн. ш. 25.39806° сх. д. / 49.07722; 25.39806
Водойми Стрипа
Місцева влада
Адреса ради 48423, с. Підзамочок
Сільський голова Лепак Іван Іванович[1]
Карта
Підзамочок. Карта розташування: Україна
Підзамочок
Підзамочок
Підзамочок. Карта розташування: Тернопільська область
Підзамочок
Підзамочок
Мапа

CMNS: Підзамочок у Вікісховищі

У селі є геологічна пам'ятка природи — відслонення міоценових відкладів.

НазваРедагувати

Польське видання «Encyklopedja powszechna» (Том 4) стверджувало, що назва села також була Підзамче.[2]

ІсторіяРедагувати

8 листопада 1764 року у Львові було оформлено акт дарування «Миколая на Бучачі, Потоці, Городенці, Печеніжині Потоцького воєводича белзького» (відпис знаходиться в архіві домініканів у Кракові). За ним:

  • місто Бучач з палацом, передмістями, селом Підзамочок та 14 сіл, належних до цього Бучацького ключа, отримували Міхал Антоній Потоцький (†1766) і його брат — львівський каштелян Юзеф.[3]
 
Підзамочок на мапі фон Міґа, XVIII ст.
 
Ігор Дуда, Ореста Синенька, Микола Козак (читає) у читальній залі Бучацької РБ

Наступна писемна згадка — 1785.

Працювали папірня, філія Варшавської ткацької фабрики, млин.

Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та інших.

У 1830-х роках перебував художник, етнограф Глоговський Єжи (Юрій), який намалював зображення селян Підзамочка.[4]

Римо-католицька громада села належала до парафії в м. Бучач наприкінці ХІХ ст.[5] Кількість римо-католиків (поляків): 1880 р. — 1344 особи, 1900 р. — 1731 ос.[6]

За часів ЗУНР у місцевій державній адміністрації було немало поляків (як і в Дулібах).[7]

За даними на 1932 р., всіх мешканців 2320 осіб; з них: українців 40, поляків 2190 (94,4 %[6]), жидів 90.[8]

В селі проживають багато родин, виселених у результаті депортації лемків у 1944—1947 роках.

4 жовтня 2015 року відбувся перший фестиваль «Свято в старому замку», який, за словами сільського голови Івана Лепака, має стати традиційним.[9][10] Під час фестивалю відбулась реконструкція бою захисників замку з турецько-татарським військом 1676 року.[11]

Пам'яткиРедагувати

 
Пам'ятник св. Антонію на західній околиці села

Соціальна сфераРедагувати

Діють загальноосвітня школа 1-2 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, дошкільний заклад, народний аматорський обрядово-фольклорний лемківський хор, торгові заклади,автомийки, ресторани та готелі, Станція технічного обслуговування "СТО Експерт" надає послуги із ремонту авто, шиномонтажу, при сто працює автомагазин! від 2007 — насіннєвий завод «Бучачагрохлібпрому».

Відомі людиРедагувати

НародилисяРедагувати

Проживання, працяРедагувати

Власники селаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 вересень 2012. Процитовано 27 вересень 2010. 
  2. Encyklopedja powszechna. — T. 4. — S. 540. (пол.)
  3. T. H. Skrzypecki. Potok Złoty… — S. 78.
  4. І. Дуда. Глоговський Юрій // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 364-365. — ISBN 966-528-197-6.
  5. С. Шипилявий. Римо-католицька церква в Бучаччині // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 418.
  6. а б С. Шипилявий. Римо-католики (поляки) в Бучаччині (на основі статистики В. Кубійовича) // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 428.
  7. М. Литвин, К. Науменко. Історія ЗУНР. — Львів: Інститут українознавства НАН України, видавнича фірма «Олір», 1995. — С. 89. — ISBN 5-7707-7867-9
  8. Проф. д-р В. Кубійович. Статистика Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 424.
  9. Фестиваль «Свято в старому замку» — у с. Підзамочок
  10. Лицарські бої, ярмарка та концерт — у замку на Тернопільщині
  11. В замку на Тернопільщині реконструюють битву з турками 1676 року
  12. Реставратори врятували скульптуру св. Антонія з Бучача: розгадані секрети / Б. а. // galinfo. — 2017. — 28 червня.
  13. - Енциклопедія Сучасної України. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=11412 (ua). Процитовано 2018-08-07. 
  14. T. H. Skrzypecki. Potok Złoty… — S. 77.
  15. П. Слюсарчук, В. Уніят. Підзамочок… — С. 82.
  16. М. Василечко. Козак Микола Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 291. — ISBN 978-966-528-318-8.
  17. Указ Президента України від 22 січня 2016 року № 18/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
  18. Л. Легкий, Г. Яворський. Колос (Колгоспник) // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 145-146. — ISBN 966-528-199-2.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

  Зовнішні відеофайли
    Подорожні Замальовки — Підзамочок на сайті YouTube // ТТБ. — 2015. — 12 жовтня.