Заліщицький район

Заліщи́цький райо́н, Заліщанщина — район у південній частині Тернопільської області. Утворений 1940. Площа — 683,91 км². Населення — 46,5 тисяч осіб (2017).

Заліщицький район
Район на карті області
Основні дані
Країна:	Україна
Область/АРК:	Тернопільська область
Код КОАТУУ:	6122000000
Утворений:	1940
Населення:	▼ 45 541 (01.01.2019)
Площа:	684 км²
Густота:	66.580409356725 осіб/км²
Тел. код:	+380-3554
Поштові індекси:	48600—48686
Населені пункти та ради
Районний центр:	м. Заліщики
Міські ради:	1
Селищні ради:	1
Сільські ради:	35
Міста:	1
Смт:	1
Села:	53
Мапа району
Районна влада
Адреса:	48600, Тернопільська обл., м. Заліщики, вул. С. Бандери, 15-Б, 2-16-31
Вебсторінка:	Сторінка на сайті ОДА Заліщицька райрада
Голова РДА:	Краснюк Роман Петрович (перший заступник голови)
Голова ради:	Дрозд Іван Петрович
Мапа
Заліщицький район у Вікісховищі

Етнічний склад

• українці — 98,2%,
• росіяни, поляки, молдавани та ін. — 0,8%.

Адміністративний поділ

У районі — місто Заліщики (райцентр), смт Товсте та 53 сільських населених пункти.

Географія

Територія району становить хвилясту рівнину, порізану долинами рік Дністер, Серет і Джурин (притоки Дністра), Дупла (Тупа) і Громова (притоки Серету), Поросячка (притока Джурина).

За кліматичними умовами придатний для вирощування всіх сільськогосподарських культур, садівництва (включаючи абрикоси, айву та персики), виноградарства, городництва (ранні сорти помідорів, баклажанів і кавунів), розвитку промислового та житлового будівництва, а також для тривалого і короткочасного відпочинку людей.

Історія

Територія Заліщицького району заселена в період середнього палеоліту (100 — 38 тисяч років до нашої ери).

В часи Київської Русі та Галицько-Волинської держави тут було 25 поселень (міста Червоне і Городок, 5 городищ, 18 селищ).

Найінтенсивніше заселення припадає на 14-15 ст. Центром краю було м. Червоногород (не існує від 1970; нині Урочище «Червоне»).

1362–1434 територія нинішнього Заліщицького району належала до Великого князівства Литовського, 1434–1772 — володіння Польщі, 1772–1918 — під владою Австрії. Вересень 1914 — липень 1917 — під окупацією російської армії. Листопад 1918 — липень 1919 належала до ЗУНР. 1919–1939 — Польщі. 1939–1991 — УРСР.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Заліщицького району було створено 57 виборчих дільниць. Явка на виборах складала 78,98% (проголосували 29 845 із 37 787 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 62,40% (18 623 виборців); Юлія Тимошенко — 16,88% (5 039 виборців), Олег Ляшко — 8,82% (2 632 виборців), Анатолій Гриценко — 6,05% (1 806 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,62%.

Мінеральні ресурси

Заліщанщина має родовища будівельних матеріалів (гіпсу, гравію, суглинків, глини) та джерела мінеральних вод (сульфатні води). Є рудо-прояви міді й фосфоритів.

Ґрунти

Найпоширеніший тип ґрунтів — чорноземи.

Промисловість

У районі працюють 11 промислових підприємств, на яких виробляють плодоовочеві консерви, хліб і хлібобулочні вироби, масло тваринне, продукцію з незбираного молока, швейні та пластмасові вироби, поліетиленову плівку, мінеральну воду, безалкогольні напої, оцет, вироби з оцинкованої бляхи, гумове взуття, ковбаси та інше.

Серед підприємств:

• «Арма»
• «Піон»
• «DF Agro» (Синьків)
• «Молочні дари»
• агробуд

Сільське господарство

Сільське господарство спеціалізується на вирощуванні зернових і технічних культур.

Діють 23 приватних підприємства, 51 фермерське господарство, 17 ТОВ та 1 державне підприємство аграрного коледжу.

Транспорт

Основне транспортне навантаження — на шляхи загальнодержавного значення: E85 (Брест — Кишинів — Одеса), Могилів-Подільський — Коломия — Делятин.

Заповідний фонд

Відповідно до Указу Президента України від 03.02.2010 № 96/2010 на території Заліщицького району утворено національний природний парк «Дністровський каньйон».

На околицях Заліщиків обабіч Дністра є державні ботанічні заказники Жежавський (155 га), Обіжевський (168 га) та урочище «Криве» (56 га).

В районі Касперівського водосховища на річці Серет — державний ландшафтний заказник (656 га).

Діють база відпочинку «Росинка» поблизу села Касперівці та шкільний табір «Ромашка» в урочищі «Червоне» біля села Нирків.

Соціальна сфера

Є 48 загальноосвітніх шкіл, художня і 2 музичних школи, школа-інтернат, гімназія, дитячий ревматологічний санаторій, ДЮСШ, 4 позашкільні заклади, ПТУ № 7, СПТУ № 22, аграрний коледж, 2 лікарні, 36 ФАПів, 15 амбулаторій, 3 фельдшерських здоровпунктів, обласний тубдиспансер, 23 будинки народної творчості, 29 народних домів, 2 кінотеатри, 54 бібліотеки, 1 державний і 13 громадських музеїв, стадіони, готель.

Культура

18 художнім колективам присвоєно звання «народний», серед них:

• капела «Гомін»,
• хор «Добровляни»,
• ансамбль пісні й танцю «Дністер»,
• «Хлібодари»,
• «Синьківчанка»,
• аматорський театр РБНТ,
• хорова капела 3аліщицької музичної школи та інші.

Релігія

Діють релігійні громади:

• 46 — УГКЦ,
• 29 — ПЦУ,
• 2 — РКЦ,
• 1 — ЦХВЄ
• 1 — А7Д.

Дерев'яні храми

Село	Назва церкви	Рік побудови
Блищанка	святого Іоанна Богослова	1867
Зелений Гай	святої Параскеви	1784
Кулаківці	святого Димитрія	1862
Кошилівці
Солоне	Святого Духа	1860

Археологічні пам'ятки

На території району — пізньопалеолітична стоянка в урочищі «Балки» (с. Лисичники), трипільські поселення в урочищах «Обоз» (с. Кошилівці), «Садище», «Ущилівка» (м. Заліщики), «Горби» (с. Блищанка), поховання культури кулястих амфор (села Слобідка, Угриньківці, Хартонівці), поселення культури «Ноа» в урочищі «Городище» (с. Лисичники), поселення культури Гава-Голігради в урочищах «Вигошів» (с. Голігради), «Під валом» (с. Лисичники), «Лучка-на-Горбі» (с. Бедриківці), скіфські кургани (села Городок, 3озулинці, Дуплиська), поселення липицької культури (села Касперівці, Лисичники і Блищанка), черняхівської (села Слобідка, Дзвиняч, Шипівці, смт Товсте), давньослов'янська (села 3елений Гай, Касперівці), давньоруська (села Синьків, Городок, 3елений Гай, Слобідка, Голігради, Дунів і Нирків, м. 3аліщики).

Ці пам'ятки в радянський час досліджували археологи Ю. Малєєв, В. Конопля, В. Олійник.

Відомі люди

Уродженці району

• краєзнавець, засновник повітового музею в 3аліщиках (1929) Й. Шварц
• поет, священик Г. Савчинський.
• Денис Анатолій Михайлович
• архітектор Я. 3убжицький
• педагог і літератор М. Бзова
• краєзнавець Л. Скибіцький
• митець Г. Шабатура
• правозахисниця, килимарниця С. Шабатура
• бізнесмен Д. Фірташ
• композитор і диригент М. Гайворонський
• актор і режисер Є. Коханенко
• громадсько-політичний діяч Р. Яросевич
• кооперативний діяч, професор Є. Храпливий
• агроном-помолог Роман Коцик
• етнограф і фольклорист Е. Коритко
• доктор філології о. С. Кархут
• мовознавець М. Пушкар
• громадський діяч і журналіст Василь Верига
• педагог, доктор філософії Т. Ляхович
• письменники
  • В. Барна
  • М. Куземко (Гуменюк)
  • Василь Тракало
• Герой Радянського Союзу Степан Кошель
• Герої Соціалістичної Праці
  • Мотрук Петро Костянтинович (1905—1990) — депутат Верховної Ради УРСР, Тернопільської обласної ради, Герой соціалістичної праці (1966)
  • Середа Марія Степанівна (нар. 1939) — Герой соціалістичної праці (1971)
  • Юрчишин Ганна Степанівна (нар. 1941) — депутат Верховної Ради УРСР у 1975—1990 роках (9, 10 та 11-те скликання), Герой соціалістичної праці.

Парламентські посли

• Дволінський Степан

Пам'ятники

У населених пунктах району встановлено пам'ятники:

• полеглим у 2-й світовій війні землякам і воїнам РА
• діячам ОУН
• воякам УГА і УПА
• споруджено символічні могили Борцям за волю України.

Література

• В. Олійник. Заліщицький район Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6. — С. 611-612.