Грейзен
Гре́йзен, Ґрейзен (застаріла назва, частіше використовується термін гранітна порода) (рос. грейзен, англ. greisen, нім. Greisen m) — метасоматична гірська порода, що складається переважно з кварцу та світлих слюд — лепідоліту і мусковіту. Іноді присутні турмалін, топаз, флюорит.
.jpg) | ||||
| Загальні відомості | ||||
|---|---|---|---|---|
| Мінеральний склад | кварц, лепідоліт, мусковіт | |||
| Генезис | метасоматична гірська порода | |||
| Кислотність | кисла | |||
| Ідентифікація | ||||
| Колір | білий, світло-сірий, зеленуватий | |||
| Структура | крупнокристалічна | |||
| Текстура | масивна, невпорядкована | |||
| Різновиди | грейзен польовошпатовий, грезенізований граніт | |||
|
| ||||
 Грейзен у Вікісховищі | ||||
Грейзен — гірська порода, яка утворилась в результаті високотемпературного (300—550 °С) метасоматозу й перекристалізації гранітоїдів з участю летких компонентів (F, H, O, Cl).
Етимологія та історія
ред.Грейзен — це термін із саксонської шахтарської говірки і означає зернисті, переважно сірі породи, які складаються переважно з кварцу.
Описаний німецьким геологом Бернгардом фон Котта у 1867 році.[1]
Загальний опис
ред.Грейзен — продукт пневматоліто-гідротермальної зміни інтрузивних, ефузивних осадових та метаморфічних гірських порід переважно кислого складу. Складається переважно з кварцу та слюди (мусковіт, біотит, літієва слюда). Крім гол. мінералів Ґ. містить: топаз, флюорит, турмалін, берил, рутил. Зустрічаються також мікроклін, альбіт, андалузит, ґранати, гематит, апатит, графіт, фенакіт, гельвін, бертрандит. Рудні мінерали Ґ. — вольфраміт, молібденіт, бісмутин, танталіт, пірит і інш. нерідко містяться в пром. кількостях. Серед Ґ. відомі родов. руд вольфраму, олова, берилію, молібдену, арсену.
Часто містисть у вигляді вкраплень цінні рудні мінерали (каситерит, вольфраміт, танталіт) в промислових кількостях; в такому випадку розглядається як рудне тіло.
Залягають грейзени звичайно у вигляді неправильних за формою ділянок у гранітних масивах, переважно у крайових частинах та іноді в оточуючих породах.
Грейзени утворюються внаслідок так званої грейзенізації порід, часто по периферії рудних жил і є основною пошуковою ознакою родовищ руд рідкісних металів і кольорового каміння (топаз, берил та ін.). При грейзенізації гранітне, ріолітове або інше кисле кристалічне гірське тіло (слюдяний сланець, гнейс) трансформується у своїх найвищих частинах високотемпературним магматично-гідротермальним, пневматолітичним метасоматом.[2] Багаті газом рідини, що містять флуор, вольфрам, олово та літій, проникають у канали та щілини та перетворюють присутні там польові шпати на кварц, різні типи слюди та каситерит.
Виділяють
- е н д о ґ р е й з е н и, що залягають серед гранітів і розповсюджуються углиб від гранітної покрівлі до 300—500 м та
- е к з о ґ р е й з е н и, що розташовані серед алюмосилікатних порід гранітної покрівлі.
Поширення
ред.Відомі родовища грейзену в Корнуоллі та в Рудних горах, головним чином у регіонах навколо Альтенберга, Шлаггенвальда (Горні Славков) і Циннвальда, Новий Південний Уельс, Австралія, Лотта, Тасманія, Пітінга, Бразилія, Аляска, США, Нью-Брансвік, Канада, Острів Стюарт, Нова Зеландія.
В Україні грейзен і грейзеноподібні утворення виявлені в контактових зонах лейкократових гранітів Коростеньського, Корсунь-Новомиргородського та Октябрського масивів Українського щита.
Література
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Посилання
ред.Примітки
ред.- ↑ Бернгард фон Котта: Die Geologie der Gegenwart. 2. Auflage, Verlagsbuchhandlung von J. J. Weber, Leipzig 1867, S. 94.
- ↑ Walter Pohl: Mineralische und Energie-Rohstoffe. Eine Einführung zur Entstehung und nachhaltigen Nutzung von Lagerstätten. Schweizerbart'sche Verlagsbuchhandlung 2005. ISBN 3-510-65212-6.