Мікроклін (від грец. μικρός — маленький; і грец. κλίνω — нахиляю) — поширений породотвірний мінерал класу силікатів групи польових шпатів, алюмосилікат калію каркасної будови.

Мікроклін
Кристал мікрокліну з пегматитів Maricá, Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура Mcc[2]
Хімічна формула K[AlSi3O8]
Клас мінералу силікати
Підклас каркасні
Nickel-Strunz 10 9.FA.30[3]
Dana 8 76.1.1.5
Група польові шпати
Генезис магматичний
Ідентифікація
Колір рожевий, світло-коричневий
Форма кристалів таблитчасті, часті двійники
Сингонія триклінна
Просторова група кристалографічна група 2d
Спайність досконала по [001] та добра по [010]
Злам нерівний
Твердість 6,0-6,5
Блиск скляний до перламутрового
Прозорість непрозорий
Колір риси білий
Густина 2,54 — 2,57
Інші характеристики
Подібні мінерали ортоклаз
Названо на честь Похила площина (давньогрецька мова)[4],
micro-d (давньогрецька мова)[4]
CMNS: Мікроклін у Вікісховищі

Етимологія та історія ред.

Назва мінералу дана через малий кут між площинами спайності, який лише на 20' відрізняється від 90°. Вперше описаний мінералогом Августом Брайтгауптом у 1830 році.

Загальний опис ред.

Хімічна формула: K[AlSi3O8].

Містить (%): К2О — 16,93; Al2O3 — 18,35; SiO2 — 64,72.

Ізоморфні домішки Na, Rb, Fe, Ba, Pb і ін.

Сингонія триклінна. Пінакоїдальний клас.

Утворює таблитчасті кристали, зернисті і крупнокристалічні агрегати.

Двійники по карлсбадському, бавенському, манебахському, альбітовому та перикліновому законах.

Густина 2,57.

Твердість 6,0-6,5.

Спайність досконала в двох напрямах. Кут між площиною спайності відхиляється від прямого кута на 20'. Колір білий, рожевий, сірий. Блиск скляний, на площинах спайності перламутровий. Крихкий. Часто містить закономірно орієнтовані вростки альбіту, що виникли при розпаді високотемпературних твердих розчинів лужного (калінатрового) польового шпату.

Походження мікрокліну — магматичне, метаморфічне, метасоматичне, гідротермальне.

Важливий породоутворювальний мінерал багатьох магматичних та метаморфічних порід, пегматитів.

Знахідки: Мюден (ФРН), р. Верцаска (Тессін, Швейцарія), Стригом (Польща), Хундхольмен та Івеланд (Норвегія), шт. Арканзас, Колорадо (США), Кентау (Казахстан), Урал, Карелія (РФ), Мадагаскар, Японія і ін.

На території України є на Волині та в Приазов'ї.

Використовують у фарфоро-фаянсовій промисловості.

Різновиди ред.

Розрізняють:

  • мікроклін-альбіт (анортоклаз);
  • мікроклін бериліїстий (те саме, що шпат польовий бериліїстий);
  • мікроклін зелений (те саме, що амазоніт);
  • мікроклін максимальний (мікроклін з найбільшим ступенем косокутності кристалічної ґратки);
  • мікроклін натріїстий (анортоклаз);
  • мікроклін-олігоклаз (зайва назва анортоклазу);
  • мікроклін-пертит (взаємне проростання мікрокліну альбітом, яке утворюється внаслідок розпаду твердого розчину);
  • мікроклін рубідіїстий (різновид мікрокліну, який містить до 3 % Rb2O3).

Див. також ред.

Примітки ред.

Література ред.

Посилання ред.