Мікроклін
Мікроклін (від грец. μικρός — маленький; і грец. κλίνω — нахиляю) — поширений породотвірний мінерал класу силікатів групи польових шпатів, алюмосилікат калію каркасної будови.
| Мікроклін | |
|---|---|
 Кристал мікрокліну з пегматитів Maricá, Ріо-де-Жанейро, Бразилія | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1]  |
| Абревіатура | Mcc[2] |
| Хімічна формула | K[AlSi3O8] |
| Клас мінералу | силікати |
| Підклас | каркасні |
| Nickel-Strunz 10 | 9.FA.30[3] |
| Dana 8 | 76.1.1.5 |
| Група | польові шпати |
| Генезис | магматичний |
| Ідентифікація | |
| Колір | рожевий, світло-коричневий |
| Форма кристалів | таблитчасті, часті двійники |
| Сингонія | триклінна |
| Просторова група | кристалографічна група 2d |
| Спайність | досконала по [001] та добра по [010] |
| Злам | нерівний |
| Твердість | 6,0-6,5 |
| Блиск | скляний до перламутрового |
| Прозорість | непрозорий |
| Колір риси | білий |
| Густина | 2,54 — 2,57 |
| Інші характеристики | |
| Подібні мінерали | ортоклаз |
| Названо на честь | похила площина (давньогрецька мова)[4], мікро-[d] (давньогрецька мова)[4] |
 Мікроклін у Вікісховищі | |
Етимологія та історія
ред.Мікроклін був вперше відкритий у 1830 році поблизу Ставерна в Норвегії та описаний Августом Брайтхауптом, який назвав мінерал від грецьких слів μικρός mikros, що означає «малий», та κλίνειν klin, що означає «похилий», через властивість, що площини спайності демонструють невеликі відхилення від 90° — кут між площинами спайності лише на 20' відрізняється від 90°.
Загальний опис
ред.Хімічна формула: K[AlSi3O8].
Містить (%): К2О — 16,93; Al2O3 — 18,35; SiO2 — 64,72.
Ізоморфні домішки Na, Rb, Fe, Ba, Pb і ін.
Сингонія триклінна. Пінакоїдальний вид.
Утворює таблитчасті кристали, зернисті і крупнокристалічні агрегати.
Двійники за карлсбадським, бавенським, манебахським, альбітовим та перикліновим законом.
Густина 2,57.
Твердість 6,0-6,5.
Спайність досконала в двох напрямах. Кут між площиною спайності відхиляється від прямого кута на 20'. Колір білий, рожевий, сірий. Блиск скляний, на площинах спайності перламутровий. Крихкий. Часто містить закономірно орієнтовані вростки альбіту, що виникли при розпаді високотемпературних твердих розчинів лужного (калінатрового) польового шпату.
Варіативність: Сполука K[AlSi3O8] є диморфною та зустрічається крім триклінної кристалізації низькотемпературної модифікації мікрокліну, також як моноклінна кристалізація високотемпературної модифікації ортоклазу.
Єдиним відомим наразі різновидом є амазоніт від світло- до темно-зеленого.
Походження мікрокліну — магматичне, метаморфічне, метасоматичне, гідротермальне.
Важливий породотвірний мінерал багатьох магматичних та метаморфічних порід, пегматитів.
Поширений у плутонічних фельзитових породах, таких як граніти, гранітні пегматити, сієніти; у метаморфічних породах зеленосланцевої та амфіболітової фацій; у гідротермальних жилах. Детритний компонент в осадових породах та як аутигенні нарости.
Асоціація: кварц, натрієвий плагіоклаз, мусковіт, біотит, рогова обманка. Диморфний з ортоклазом.
Використовують у фарфоро-фаянсовій промисловості.
Різновиди
ред.Розрізняють:
- мікроклін-альбіт (анортоклаз);
- мікроклін бериліїстий (те саме, що шпат польовий бериліїстий);
- мікроклін зелений (те саме, що амазоніт);
- мікроклін максимальний (мікроклін з найбільшим ступенем косокутності кристалічної ґратки);
- мікроклін натріїстий (анортоклаз);
- мікроклін-олігоклаз (зайва назва анортоклазу);
- мікроклін-пертит (взаємне проростання мікрокліну альбітом, яке утворюється внаслідок розпаду твердого розчину);
- мікроклін рубідіїстий (різновид мікрокліну, який містить до 3 % Rb2O3).
- Мікроклін
-
-
-
-
Шліф мікрокліну
USGOV.jpg)
Поширення
ред.Знахідки: Мюден (ФРН), Стригом (Польща), Хундхольмен та Івеланд (Норвегія), шт. Арканзас, Колорадо (США), Кентау (Казахстан), Урал, Мадагаскар, Японія і ін.
Серед помітних знахідок: у Фредріксверні, Арендалі та Ларвіку, Норвегія. В Ільменських горах, Уральських горах та на Кольському півострові, РФ. У Санкт-Готарді, Тічино, р. Верцаска Тессін, Швейцарія. На горі Грайнер, Ціллерталь, Тіроль, Австрія. У Бавено, П'ємонт, Італія. У США, штати Вірджинія, Коннектикут, Арканзас, Колорадо, Південна Дакота. У Банкрофті, провінція Онтаріо, Канада. З Кляйн-Шпіцкоп'є, Намібія. У Бразилії, з Мінас-Жерайс, на Мадагаскарі. З Кімпусана, префектура Ямансі та Танакаміяма, Оцу, префектура Сіга, Японія. У родовищі Брокен-Гілл, Новий Південний Уельс, Австралія.
Цікаво
ред.Мікроклін використовується як харчова добавка. Хімічна сполука має назву калій-алюмінійсилікат, відома як E-номер E555. У 2018 році вона була предметом запиту на технічні та токсикологічні дані від Європейського агентства з безпеки харчових продуктів.[5]
У 2008 році вона (разом з іншими сполуками алюмінію) була предметом Наукового висновку Комісії з харчових добавок, ароматизаторів, технологічних допоміжних речовин та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, від EFSA.[6]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books.
- ↑ Call for technical and toxicological data on sodium aluminium silicate (E 554) and potassium aluminium silicate (E 555) authorised as food additives in the EU. EFSA. 7 листопада 2018.
- ↑ F. Aguilar, H. Autrup, S. Barlow, L. Castle, R. Crebelli, W. Dekant, K.-H. Engel, N. Gontard, D. Gott, S. Grilli, R. Gürtler, J.-C. Larsen, C. Leclercq, J.-C. Leblanc, F.-X. Malcata, W. Mennes, M.-R. Milana, I. Pratt, I. Rietjens, P. Tobback, F. Toldrá. (2008). Safety of aluminium from dietary intake[1] – Scientific Opinion of the Panel on Food Additives, Flavourings, Processing Aids and Food Contact Materials (AFC). EFSA Journal. 6 (7): 754. doi:10.2903/j.efsa.2008.754. PMC 10193631. PMID 37213837.
Література
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мікроклін // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Мікроклін // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Microcline \ Handbook of Mineralogy \\ https://rruff.geo.arizona.edu/doclib/hom/microcline.pdf
- Dana, E.S. (1892) Dana's system of mineralogy, (6th edition), 322—324.