Мікроклін (від грец. μικρός — маленький; і грец. κλίνω — нахиляю) — поширений породотвірний мінерал класу силікатів групи польових шпатів, алюмосилікат калію каркасної будови.

Мікроклін
Кристал мікрокліну з пегматитів Maricá, Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
АбревіатураMcc[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Хімічна формулаK[AlSi3O8]
Клас мінералусилікати
Підкласкаркасні
Nickel-Strunz 109.FA.30[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Dana 876.1.1.5 Редагувати інформацію у Вікіданих
Групапольові шпати
Генезисмагматичний
Ідентифікація
Коліррожевий, світло-коричневий
Форма кристалівтаблитчасті, часті двійники
Сингоніятриклінна
Просторова групакристалографічна група 2d Редагувати інформацію у Вікіданих
Спайністьдосконала по [001] та добра по [010]
Зламнерівний
Твердість6,0-6,5
Блискскляний до перламутрового
Прозорістьнепрозорий
Колір рисибілий
Густина2,54 — 2,57
Інші характеристики
Подібні мінералиортоклаз
Названо на честьпохила площина (давньогрецька мова)[4],
мікро-[d] (давньогрецька мова)[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Мікроклін у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Етимологія та історія

ред.

Мікроклін був вперше відкритий у 1830 році поблизу Ставерна в Норвегії та описаний Августом Брайтхауптом, який назвав мінерал від грецьких слів μικρός mikros, що означає «малий», та κλίνειν klin, що означає «похилий», через властивість, що площини спайності демонструють невеликі відхилення від 90° — кут між площинами спайності лише на 20' відрізняється від 90°.

Загальний опис

ред.

Хімічна формула: K[AlSi3O8].

Містить (%): К2О — 16,93; Al2O3 — 18,35; SiO2 — 64,72.

Ізоморфні домішки Na, Rb, Fe, Ba, Pb і ін.

Сингонія триклінна. Пінакоїдальний вид.

Утворює таблитчасті кристали, зернисті і крупнокристалічні агрегати.

Двійники за карлсбадським, бавенським, манебахським, альбітовим та перикліновим законом.

Густина 2,57.

Твердість 6,0-6,5.

Спайність досконала в двох напрямах. Кут між площиною спайності відхиляється від прямого кута на 20'. Колір білий, рожевий, сірий. Блиск скляний, на площинах спайності перламутровий. Крихкий. Часто містить закономірно орієнтовані вростки альбіту, що виникли при розпаді високотемпературних твердих розчинів лужного (калінатрового) польового шпату.

Варіативність: Сполука K[AlSi3O8] є диморфною та зустрічається крім триклінної кристалізації низькотемпературної модифікації мікрокліну, також як моноклінна кристалізація високотемпературної модифікації ортоклазу.

Єдиним відомим наразі різновидом є амазоніт від світло- до темно-зеленого.

Походження мікрокліну — магматичне, метаморфічне, метасоматичне, гідротермальне.

Важливий породотвірний мінерал багатьох магматичних та метаморфічних порід, пегматитів.

Поширений у плутонічних фельзитових породах, таких як граніти, гранітні пегматити, сієніти; у метаморфічних породах зеленосланцевої та амфіболітової фацій; у гідротермальних жилах. Детритний компонент в осадових породах та як аутигенні нарости.

Асоціація: кварц, натрієвий плагіоклаз, мусковіт, біотит, рогова обманка. Диморфний з ортоклазом.


Використовують у фарфоро-фаянсовій промисловості.

Різновиди

ред.

Розрізняють:

  • мікроклін-альбіт (анортоклаз);
  • мікроклін бериліїстий (те саме, що шпат польовий бериліїстий);
  • мікроклін зелений (те саме, що амазоніт);
  • мікроклін максимальний (мікроклін з найбільшим ступенем косокутності кристалічної ґратки);
  • мікроклін натріїстий (анортоклаз);
  • мікроклін-олігоклаз (зайва назва анортоклазу);
  • мікроклін-пертит (взаємне проростання мікрокліну альбітом, яке утворюється внаслідок розпаду твердого розчину);
  • мікроклін рубідіїстий (різновид мікрокліну, який містить до 3 % Rb2O3).

Поширення

ред.

Знахідки: Мюден (ФРН), Стригом (Польща), Хундхольмен та Івеланд (Норвегія), шт. Арканзас, Колорадо (США), Кентау (Казахстан), Урал, Мадагаскар, Японія і ін.

Серед помітних знахідок: у Фредріксверні, Арендалі та Ларвіку, Норвегія. В Ільменських горах, Уральських горах та на Кольському півострові, РФ. У Санкт-Готарді, Тічино, р. Верцаска Тессін, Швейцарія. На горі Грайнер, Ціллерталь, Тіроль, Австрія. У Бавено, П'ємонт, Італія. У США, штати Вірджинія, Коннектикут, Арканзас, Колорадо, Південна Дакота. У Банкрофті, провінція Онтаріо, Канада. З Кляйн-Шпіцкоп'є, Намібія. У Бразилії, з Мінас-Жерайс, на Мадагаскарі. З Кімпусана, префектура Ямансі та Танакаміяма, Оцу, префектура Сіга, Японія. У родовищі Брокен-Гілл, Новий Південний Уельс, Австралія.

На території України є на Волині та в Приазов'ї.

Цікаво

ред.

Мікроклін використовується як харчова добавка. Хімічна сполука має назву калій-алюмінійсилікат, відома як E-номер E555. У 2018 році вона була предметом запиту на технічні та токсикологічні дані від Європейського агентства з безпеки харчових продуктів.[5]

У 2008 році вона (разом з іншими сполуками алюмінію) була предметом Наукового висновку Комісії з харчових добавок, ароматизаторів, технологічних допоміжних речовин та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, від EFSA.[6]

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database[Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  4. а б Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and EtymologyForgotten Books.
  5. Call for technical and toxicological data on sodium aluminium silicate (E 554) and potassium aluminium silicate (E 555) authorised as food additives in the EU. EFSA. 7 листопада 2018.
  6. F. Aguilar, H. Autrup, S. Barlow, L. Castle, R. Crebelli, W. Dekant, K.-H. Engel, N. Gontard, D. Gott, S. Grilli, R. Gürtler, J.-C. Larsen, C. Leclercq, J.-C. Leblanc, F.-X. Malcata, W. Mennes, M.-R. Milana, I. Pratt, I. Rietjens, P. Tobback, F. Toldrá. (2008). Safety of aluminium from dietary intake[1] – Scientific Opinion of the Panel on Food Additives, Flavourings, Processing Aids and Food Contact Materials (AFC). EFSA Journal. 6 (7): 754. doi:10.2903/j.efsa.2008.754. PMC 10193631. PMID 37213837.

Література

ред.

Посилання

ред.