Відкрити головне меню
Фенакіт

Фенакі́т (англ. phenakite, phenacite; нім. Phenakit m) — мінерал класу силікатів. Ортосилікат берилію острівної будови. Фенакіт — порівняно рідкісний мінерал, що містить цінний метал берилій, який легко з нього дістають, тому фенакіт являє інтерес для промисловості; використовують як дорогоцінний камінь.

Фенакіт
Fenacitas.jpg
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Хімічна формула Be₂SiO₄
Nickel-Strunz 10 9.AA.05
Ідентифікація
Сингонія Тригональна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь обман[2]
CMNS: Фенакіт на Вікісховищі

Назва — від грецьк. «фенакс» — обманщик (помилково може бути прийнятий за кварц), N.Nordenskiöld, 1833.

Історія відкриттяРедагувати

Вперше фенакіт виявлений у Росії, на Уралі, в XIX ст. директором Катеринбурзької гранильної фабрики Яковом Коковіним. Опис мінералу виконаний у 1833 р. шведським геологом Н. Норденшельдом.

Загальний описРедагувати

 
Кристал фенакіту (довжина близько 3 см)
 
Кристалічна структура фенакіту

Хімічна формула: Be2SiO4.

Містить (%): ВеО — 45,55; SiO2 — 54,45, незначні домішки Al2О3, MgО, СаО, Na2O, також Fe, Ge, В, TR.

Сингонія — тригональна. Ромбоедричний вид. Утворює ромбоедричні, короткопризматичні кристали, зростки кристалів, друзи, вростки у породу.

Риса — біла.

Густина — 2,93-3,00 . Твердість 7,5-8,0.

В природі фенакіт зустрічається у вигляді кристалів ромбоедричної або призматичної форми, часті друзи, щітки то голчасті агрегати фенакіту. Безбарвний або білий, жовтий, рожевий, бурий. Блиск скляний, масний. Прозорий. Кристали білі та безбарвні. Домішка магнію надає мінералу червоного, винно-жовтого, рожевого кольору. Твердість 7,5-8. Крихкий.

ПоширенняРедагувати

Поширений мінерал пегматитів, де зустрічається разом з берилом, топазом, амазонітом, адуляром, гематитом, а також у гідротермальних жилах.

Знахідки: кантон Валліс (Швейцарія), Крагерьо (Норвегія), Урал (РФ), Узагара (Сх. Африка), ПАР, шт. Мінас-Жерайс (Бразилія), округ Чаффі, шт. Колорадо; Оксфорд, шт. Мен; Керол, шт. Нью-Гемпшир; Амелія, шт. Вірджинія (США).

Родовища фенакіту відкриті у Норвегії, Бразилії, Намібії, Зімбабве.

Є на території України (зокрема, на Волині, у Кривому Розі).

Переробка і застосуванняРедагувати

Збагачується флотацією з послідовним гідрометалургійним переділом.

Фенакіт — берилієва руда, деякі прозорі відміни фенакіту використовують у ювелірній справі.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати