Біотит

Два фрагменти біотиту

Біоти́т (рос. биотит, англ. biotite, нім. Biotit) — мінерал класу силікатів (алюмосилікат шаруватої будови). Магнезіально-залізиста слюда — К(Mg, Fe)₃(ОН, F)_а [AlSi₃О₁₀]. Названий на честь французького геодезиста Жана-Батіста Біо.

Зміст

Загальний описРедагувати

Збагачений залізом член ізоморфного ряду KFe₃ (OH, F)₂ [AlSi₃O₁₀], який належить до групи триоктаедричних слюд (залізисто-магнезіальна слюда). Колір від жовтого, бурого до чорного, іноді буруватозелений. Склад і властивості змінюються від залізистого різновиду — лепідомелану до магніїстого різновиду — флогопіту. Сингонія частіше моноклінна. Густина 3,02-3,12. Твердість 2-3,5. Блиск скляний.

Добре утворені кристали зустрічаються рідко, переважно спостерігаються в пластинчастих лускуватих агрегатах. Важливий породотвірний мінерал магматичних, метаморфічних і метасоматичних порід. Породотвірний мінерал гранітів, сієнітів, діоритів, гнейсів, слюдяних сланців.

В Україні зустрічається в багатьох кристалічних породах. Промислове значення має тільки гідратизований біотит — вермікуліт.

Використовують як електроізоляційний матеріал, для виготовлення фарби.

РізновидиРедагувати

Розрізняють:

біотит 1М (політипна модифікація біотиту, елементарна комірка якої складається з одного тришарового пакета і шару калієвих октаедрів);
біотит 1Md (те саме, що біотит 1М, але невпорядкований);
біотит 2М1 (політипна модифікація біотиту, яка має в елементарній комірці пакети двох орієнтацій, і тому шари повторюються через один);
біотит 2М2 (політипна модифікація біотиту, яка відрізняється від біотиту 2М1 іншим мотивом упакування атомів);
біотит 3Т (політипна триг. модифікація біотиту, в якій у загальній упаковці по осі закономірно чергуються пакети трьох орієнтацій);
біотит баріїстий (відміна біотиту, яка містить до 7 % ВаО);
біотит залізно-титановий (відміна біотиту, яка містить до 4 % ТіО₂);
біотит кальціїстий (відміна біотиту, яка містить до 14,3 % СаО);
біотит магнезіальний (зайва назва флогопіту);
біотит марганцевий (відміна біотиту, яка містить до 21,5 % MnO i Mn₂O₃);
біотит нормальний (біотит, у якого Mg>Fe);
біотит титановий (відміна біотиту, яка містить до 13 % ТіО₂);
біотит хромистий (гіпотетичний біотит з вмістом Cr₂O₃);
біотит цезіїстий (відміна біотиту, яка містить до 3 % Cs₂O).

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.

ПосиланняРедагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Біотит