Жан-Батіст Біо
Жан-Баті́ст Біо́ (фр. Jean-Baptiste Biot; 21 квітня 1774 — 3 лютого 1862) — французький фізик, геодезист і астроном.
Жан-Батіст Біо | |
---|---|
фр. Jean-Baptiste Biot | |
Народився |
21 квітня 1774[1][2][…] Париж, Королівство Франція[4] |
Помер |
3 лютого 1862[1][2][…] (87 років) Париж[4] |
Поховання | цвинтар Монпарнас |
Країна | Франція[6] |
Діяльність | математик, фізик, астроном, інженер-будівельник, інженер, професор, астролог |
Alma mater | Політехнічна школа |
Галузь | фізика, астрономія, математика |
Заклад | Колеж де Франс[7] |
Посада | seat 12 of the Académie françaised[8] |
Науковий керівник | Гаспар Монж |
Аспіранти, докторанти |
Шарль Ежен Делоне Альфред-Луї-Олів'є Легран Деклуазо |
Членство |
Лондонське королівське товариство Паризьке філоматичне товариствоd Французька академія[8] Шведська королівська академія наук Французька академія наук Американська академія мистецтв і наук Російська академія наук Прусська академія наук Національна академія наук Італіїd Баварська академія наук Академія надписів та красного письменства[9] Туринська академія наук[4] |
Відомий завдяки: |
Число Біо, Закон Біо-Савара-Лапласа |
Діти | Едуар Біоd |
Нагороди | |
Автограф | |
Жан-Батіст Біо у Вікісховищі |
Член Паризької АН (з 1803). З 1800 року — професор Колеж де Франс, з 1809 року — професор Паризького університету. Основні його наукові праці присвячені дослідженню поляризації світла, магнітного поля електричного струму і акустиці. В 1815 році відкрив явище обертання площини поляризації в рідинах і розчинах. У 1820 році разом із Ф. Саваром дослідами встановив залежність напруженості магнітного поля від величини струму у прямолінійному провіднику, відомий як закон Біо-Савара.
На честь Біо названий мінерал біотит, число Біо та місячний кратер Біо.
Перші роботи Біо були присвячені дослідженню властивостей газів (вимірюванню їхньої густини й показників заломлення). В 1804 році Біо разом з Гей-Люссаком здійнявся на повітряній кулі у верхні шари атмосфери, щоб визначити склад повітря на різних висотах і виміряти магнітне поле Землі. У 1808 та 1809 роках він визначив довжину секундного маятника у Бордо та Дюнкірхені. У 1809 році Біо був призначений професором астрономії.
В 1811 році Біо відкрив поляризацію при заломленні (незалежно від Е. Малюса), в 1815 році — кругову поляризацію (незалежно від Д. Араго й Д. Брюстера), у тому ж році встановив закон обертання площини поляризації (закон Біо) і відкрив існування право- і лівообертальних речовин. Виявив оптичну активність у деяких органічних сполук, зокрема в розчину цукру. Показав, що кут повороту площини поляризації пропорційний концентрації розчину, заклавши тим самим основу недеструктивного методу визначення концентрації цукру — цукрометрії. За цю роботу Біо був нагороджений в 1840 році медаллю Румфорда. В 1820 році разом з Ф. Саваром відкрив закон, що визначає напруженість магнітного поля провідника зі струмом (закон Біо — Савара).
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
- ↑ а б в www.accademiadellescienze.it
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ RKDartists
- ↑ Список професорів Колеж де Франс
- ↑ а б Французька академія — 1635.
- ↑ https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
Джерела ред.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Коротка біографія та бібліографія на сайті Французької академії (фр.)
Це незавершена стаття про особу Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про фізика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |