Відкрити головне меню

Кратер Біо (лат. Biot) — невеликий кратер на видимому боці Місяця (на південному краю Моря Достатку). Діаметр — 13 км[1], глибина — 900 м[2], координати центру — 22°42′ пд. ш. 51°05′ сх. д. / 22.70° пд. ш. 51.08° сх. д. / -22.70; 51.08[1] Названий на честь французького фізика, геодезиста й астронома Жана-Батіста Біо (1774–1862). Ця назва була затверджена Міжнародним астрономічним союзом у 1935 році[1].

Біо
лат. Biot
Мозаїка знімків Lunar Reconnaissance Orbiter
Мозаїка знімків Lunar Reconnaissance Orbiter
22°42′ пд. ш. 51°05′ сх. д. / 22.70° пд. ш. 51.08° сх. д. / -22.70; 51.08Координати: 22°42′ пд. ш. 51°05′ сх. д. / 22.70° пд. ш. 51.08° сх. д. / -22.70; 51.08
Небесне тілоМісяць
Типметеоритний
Діаметр13 км
ЕпонімЖан-Батіст Біо
У базах даних
GPN
Біо (Місяць)
Біо
Біо (Місяць, видимий бік)
Біо
Біо у Вікісховищі?
Околиці кратера Біо

ОписРедагувати

Біо — молодий та добре збережений кратер. Він має чіткий вал досить правильної колової форми, а в центрі — невелику круглу ділянку плоского дна. Внутрішні схили Біо значно яскравіші за навколишню місцевість, що притаманне більшості молодих кратерів. Разом із тим на цих схилах прослідковуються темні радіальні смуги[3]. Назовні від нього (як і від багатьох інших молодих кратерів) розходиться система яскравих променів[4].

Біо є типовим представником одного з різновидів місячних кратерів у класифікації Чарльза Вуда та Лейфа Андерссона (1978). Цей різновид — «тип BIO» — об'єднує кратери простої чашоподібної форми з невеликою ділянкою плоского дна. До нього належить багато місячних кратерів розміром до 20 км[5][6][7][8].

Сусідні кратериРедагувати

За 8 км на північ від кратера Біо знаходиться вдвічі менший кратер дещо неправильної форми — Біо C. Найближчі до них кратери, що мають власні імена, — Сантбек на захід-північний захід, Монж на північний захід, Кук на північ-північний захід, Роттслі на схід-південний схід і Снелліус на південний схід[9].

Сателітні кратериРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Biot. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 2010-10-18. Архів оригіналу за 2015-01-15. Процитовано 2015-01-15. 
  2. Digitized Lunar Crater Depths - Westfall (2000) Appendix. John E. Westfall's Atlas of the Lunar Terminator, Cambridge Univ. Press (2000). 2000. Архів оригіналу за 2014-12-18. Процитовано 2014-12-19. 
  3. а б Lunar Topographical Studies Section Banded Craters Program Архівовано 3 грудень 2013 у Wayback Machine. // Association of Lunar and Planetary Observers (ALPO)
  4. Bright Lunar Rays Project Архівовано 4 березень 2016 у Wayback Machine. // Association of Lunar and Planetary Observers (ALPO)
  5. Wood C. A., Anderson L. (1978). New morphometric data for fresh lunar craters. Proceedings of the 9th Lunar and Planetary Science Conference, Houston, Texas, March 13-17, 1978: 3669–3689. Bibcode:1978LPSC....9.3669W. 
  6. Wood C. A., Anderson L. (March 1978). Lunar Crater Morphometry: New Data. Proceedings of the 9th Lunar and Planetary Science Conference, Houston, Texas, March 13-17, 1978: 1267–1269. Bibcode:1978LPI.....9.1267W. 
  7. Wood C. (2004-09-23). Lunar Crater Types. Lunar Photo of the Day. Архів оригіналу за 2014-09-07. Процитовано 2014-09-08. 
  8. Wood C.A. and Andersson L.E. Lunar & Planetary Laboratory Catalog of Lunar Craters: Part 1: Nearside. NASA TM 79328. — 1978. (this work was never published)
  9. Лист карти LAC98(англ.)

ПосиланняРедагувати