Відкрити головне меню

Бісмути́н — мінерал класу сульфідів, підкласу простих сульфідів, сірчистий бісмут.

Бісмутин
Bismuthinite.jpg
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1],
чинний (успадкований, G)[d][2]
Хімічна формула Bi₂S₃
Клас мінералу прості сульфіди
Nickel-Strunz 10 2.DB.05[3]
Ідентифікація
Колір олов'яно-білого до свинцево-сірого, іноді з жовтуватими або синюватими розводами
Сингонія ромбічна
Твердість 3,5
Блиск металічний
Питома вага 6,8
CMNS: Бісмутин на Вікісховищі

Склад і властивостіРедагувати

Склад Bi2S3.

Непрозорий, сріблясто-білий з металічним блиском.

Вміст Bi до 81 %. Часто присутні домішки Pb (до 5 %), Cu (до 3,2 %), іноді Sb (до 2,4 %), Se (до 8,8 % в селенобісмутині). Сингонія ромбічна.

Колір від олов'яно-білого до свинцево-сірого, іноді з жовтуватими або синюватими розводами. Блиск металічний. Ріжеться ножем. Спайність довершена в одному напрямі. Твердість 3,5. Густина 6,8. Бісмутин — напівпровідник n-типу. Питомий електричний опір становить в середньому 5,7х102 Ом м.

Бісмутин — гідротермальний мінерал; зустрічається в жильних олов'яно-вольфрамових родовищах і ґрейзенах, в скарнах, в арсено-вісмутових, мідно-вісмутових, золото-вісмутових родовищах, іноді в пегматитах.

Характерний для олов'яних родовищ Болівії і олов'яно-свинцево-цинкових родовищ Японії.

Бісмутин — головний мінерал бісмутових руд, але великі скупчення бісмутину зустрічаються рідко.

Основний метод збагачення — флотація.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати