Список правителів Фландрії
Графство Фландрія виникло у 862 році, коли король західних франків Карл II Лисий передав область на захід від Шельди своєму зятю Балдуїну Залізній Руці, який став першим маркграфом Фландрії. Його нащадки з різних династій правили Фландрією до Великої французької революції. Правителі з XII століття носили титул графа Фландрії. Первинно вони були васалами королів Франції, допоки у 1526 році Франциск I не поступився сюзеренітетом над Фландрією імператору Священної Римської імперії. У 1405 році Фландрія увійшла до складу володінь Бургундської монархії й разом із ними у 1482 році була успадкована Габсбургами. Під владою останніх країна лишалась до 1790 року. Під час Великої французької революції Фландрію було анексовано Францією, а з 1815 до 1830 року перебувала у складі королівства Нідерландів. З 1831 року Фландрія входить до складу Бельгії, а титул графа Фландрського носять молодші діти бельгійських королів.
Фландрський дім (Бодуеніди)Редагувати
- 864—879 : Бодуен (Балдуїн) I Залізна Рука (пом. 879), граф Арраса з 862 року;
- 879—918 : Бодуен (Балдуїн) II Лисий (бл. 863—918), син попереднього;
- 918—964 : Арнульф I Старший (бл. 888—964), син попереднього;
- 958—962 : Бодуен (Балдуїн) III Юний (бл. 940—961), син попереднього;
- 965—988 : Арнульф II Молодший (бл. 961—988), син попереднього;
- 988—1035 : Бодуен (Балдуїн) IV Бородатий (бл. 980—1035), син попереднього;
- 1035—1067 : Бодуен (Балдуїн) V Благочестивий (бл. 1012—1067), син попереднього;
- 1067—1070 : Бодуен (Балдуїн) VI де Монс (бл. 1030—1070), граф Ено з 1051 року, син попереднього;
- 1070—1071 : Арнульф III Нещасливий (бл. 1055—1071), син попереднього;
- 1071—1093 : Роберт I Фризький (бл. 1031—1093), регент графства Голландія у 1063, син Балдуїна V;
- 1093—1111 : Роберт II Єрусалимський (бл. 1065—1111), син попереднього;
- 1111—1119 : Бодуен (Балдуїн) VII Сокира (бл. 1093—1119), син попереднього.
Династія ЕстрідсенівРедагувати
Нормандська династіяРедагувати
- 1127—1128 : Вільгельм Клітон (1101—1128), правнук Балдуїна V, син Роберта Куртгьоза, герцога Нормандії.
Лотарингський дімРедагувати
- 1128—1168 : Тьєрі Ельзаський (бл. 1100—1168), онук Роберта I, син Тьєрі II, герцога Лотарингії;
- 1168—1191 : Філіп I Ельзаський (бл. 1143—1191), син попереднього;
- 1191—1194 : Маргарита I Ельзаська (1145—1194), сестра попереднього;
- 1191—1194 : Бодуен (Балдуїн) VIII (1150—1195), граф Ено (Бодуен V) з 1171, маркграф Намюра (Бодуен I) з 1187, чоловік попередньої.
Фландрський дім, лінія ЕноРедагувати
- 1194—1205 : Бодуен (Балдуїн) IX (1171—1205), граф Ено (Бодуен VI) з 1195, імператор Латинської імперії (Балдуїн I) з 1204, син попередніх;
- 1205—1244 : Жанна I (1188—1244), графиня Ено, дочка попереднього;
- 1211—1233 : Фернанду Фландрський (1188—1233), перший чоловік Жанни I, син Саншу I, короля Португалії;
- 1237—1244 : Томас II Савойський (1199—1259), сеньйор П'ємонта, другий чоловік Жанни I, син Томаса I, графа Савойї;
- 1244—1280 : Маргарита II (бл. 1202—1280), графиня Ено, дочка Балдуїна IX.
Дім Дамп'єрРедагувати
- 1246—1251 : Вільгельм II (1224—1251), син Маргарити II і Гійома II де Дамп'єра;
- 1278—1305 : Гі де Дамп'єр (1225—1305), маркграф Намюра (з 1264), брат попереднього;
- 1305—1322 : Роберт III Бетюнський (бл. 1247—1322), граф Неверський (1272—1280), син попереднього;
- 1322—1346 : Людовік I Неверський (бл. 1304—1346), граф Неверський (з 1322), граф де Ретель (з 1328), онук попереднього;
- 1346—1384 : Людовік II Мальський (1330—1384), граф Неверський і граф де Ретель, пфальцграф Бургундії і граф Артуа (з 1382), син попереднього;
- 1384—1405 : Маргарита III Фландрська (1350—1405), графиня Неверська (1384), графиня де Ретель (1384—1402), пфальцграфиня Бургундії і графиня Артуа, дочка попереднього.
Династія Валуа, Бургундський дімРедагувати
- 1384—1404 : Філіп II Хоробрий (1342—1404), герцог Бургундії (з 1363), чоловік попередньої, син Іоанна II, короля Франції;
- 1405—1419 : Жан Безстрашний (1371—1419), герцог Бургундії (з 1404), граф Бургундії та Артуа (з 1405), граф Неверський (1384—1404), син попередніх;
- 1419—1467 : Філіп III Добрий (1396—1467), герцог Бургундії, граф Бургундії та Артуа (з 1419), маркграф Намюра (з 1429), герцог Брабанта й Лімбурга (з 1430), граф Геннегау, Голландії та Зеландії (з 1432), герцог Люксембурга (з 1443), син попереднього;
- 1467—1477 : Карл Сміливий (1433—1477), герцог Бургундії, Брабанта, Лімбурга, Люксембурга, граф Бургундії, Артуа, Геннегау, Голландії, Зеландії, маркграф Намюра (з 1467), герцог Гелдерна (з 1473), син попереднього;
- 1477—1482 : Марія Бургундська (1457—1482), герцогиня Бургундії, Брабанта, Лімбурга, Люксембурга, Гелдерна, графиня Бургундії, Артуа, Геннегау, Голландії, Зеландії, маркграфиня Намюра, дочка попереднього;
- 1477—1482 : Максиміліан I (1459—1519), імператор Священної Римської імперії (1486—1519), ерцгерцог Австрії, герцог Штирії, Каринтії та Крайни (1493—1519), чоловік попередньої.
Династія ГабсбургівРедагувати
- 1482—1506 : Філіп I Красивий (1478—1506), король Кастилії (з 1504), герцог Бургундії тощо, син попередніх;
- 1506—1555 : Карл V (1500—1558), імператор Священної Римської імперії (1519—1556), король Іспанії (1516—1556), ерцгерцог Австрії, герцог Штирії, Каринтії та Крайни, граф Тіролю (1519—1521), герцог Бургундії тощо, син попереднього;
- 1555—1598 : Філіп II (1527—1598), король Іспанії (з 1556), король Португалії, герцог Бургундії тощо, син попереднього;
- 1598—1621 : Ізабелла Клара Євгенія (1566—1633), герцогиня Брабанта, Лімбурга, Гелдерна й Люксембурга, графиня Бургундії, Артуа, Геннегау, маркграфиня Намюра, дочка попереднього;
- 1598—1621 : Альбрехт VII Австрійський (1559—1621), чоловік попередньої;
- 1621—1665 : Філіп IV (1605—1598), король Іспанії, герцог Брабанта тощо (з 1621), король Португалії (1621—1640), онук Філіпа II;
- 1665—1700 : Карл II (1661—1700), король Іспанії, герцог Брабанта тощо, син попереднього.
Династія БурбонівРедагувати
- 1700—1713 : Філіп V Анжуйський (1683—1746), король Іспанії, король Неаполя й Сицилії, герцог Брабанта тощо, правнук Філіпа IV.
- 1713: передача Фландрії австрійській гілці Габсбургів за Утрехтською угодою.
Династія ГабсбургівРедагувати
- 1713—1740 : Карл VI (1685—1740), імператор Священної Римської імперії, король Угорщини й Чехії, ерцгерцог Австрії, герцог Брабанта тощо, правнук Філіпа IV;
- 1740—1780 : Марія Терезія (1717—1780), королева Угорщини й Чехії, ерцгерцогиня Австрії, герцогиня Брабанта тощо, дочка попереднього;
- 1780—1790 : Йосип II (1741—1790), імператор Священної Римської імперії, король Угорщини й Чехії, ерцгерцог Австрії, герцог Брабанта тощо, син попередніх.
- 1795: Фландрію анексовано Францією;
- 1815: Фландрія увійшла до складу королівства Нідерланди;
- 1831: Фландрія увійшла до складу королівства Бельгія.
Графи Фландрські у сучасну добуРедагувати
Саксен-Кобург-Готська династіяРедагувати
- 1840—1905 : Філіп Бельгійський (1837—1905), принц Бельгії, син Леопольда I, короля Бельгії;
- 1905—1909 : Альберт I (1875—1934), король Бельгії (з 1909), син попереднього;
- 1910—1983 : Карл Бельгійський (1903—1983), принц Бельгії, регент Бельгії (1944—1950), син попереднього.