Вікіпедія

Марія Шампанська

Марія Шампанська (бл. 1174 — 29 серпня 1204[4]) — перша імператриця Латинської імперії, як дружина Балдуїна I Фландрського. Була регентом Фландріїпід час відсутності свого чоловіка в 1202—1204 роках.

Марія Шампанська
фр. Marie de Champagne
Народилася 1174[2][3][1]
Померла 9 серпня 1204(1204-08-09)[1][2]
Акко, Єрусалимське королівство
·чума
Країна  Франція
Діяльність консортка, консортка, консортка
Знання мов французька
Титул граф[d]
Рід Тібальдіни
Батько Генріх I
Мати Марія Французька (1145-1198)
Брати, сестри Scholastique of Champagned, Генріх II і Теобальд III
У шлюбі з Болдуїн I Фландрський
Діти Жанна I Фландрська, Маргарита II Фландрська і Маргарита II Фландрська[2]

Життя ред.

Марія Шампанська була дочкою графа Шампані Генріха I і принцеси Марії [5], дочки короля Франції Людовика VII[6].

13 травня 1179 року вона була офіційно заручена з Балдуїном I Фландрським, якому вже була обіцяна у дружини в 1171 році [7].

Графиня Фландрії ред.

6 січня 1186 року Марія і Балдуїн одружилися у Валансьєнні[8].

Молода графиня випускала від свого імені хартії й, схоже, любила міста Фландрії [9]. У 1200 році вона та її чоловік звільнили абатства Нінове і Богеріс від усіх податей на їх території[9]. У тому ж році вона та її чоловік приєдналися до хрестового походу в Брюгге[10]. 14 квітня 1202 року її чоловік залишив Фландрію, щоб взяти участь в Четвертому хрестовому поході. [11]. Під час відсутності чоловіка Марія була регентом Фландрії[9].

Марія покинула Фландрію, щоб приєднатися до свого чоловіка в Утремері. Згідно з Жоффрей де Віллардуен та іншими авторами, вона не могла приєднатися до нього в хрестовому поході раніше, оскільки була вагітна під час його від'їзду[12]. Коли вона народила дитину, дочку Маргариту і достатньо оговталася від пологів, вона вирішила приєднатися до нього [13].

Вона відпливла з порту Марселя і висадилася в Акко[12]. Там її зустрів Боемунд IV Антіохійський [14].

Імператриця Латинської імперії ред.

 
Балдуїн I Фландрський прощається з дружиною Марією Шампанською та дочкою Жанною, вирушаючи у хрестовий похід.

Під час хрестового походу її чоловік вирушив у Константинополь, столицю Візантії, де хрестоносці захопили та пограбували місто. Тоді вони вирішили створити Латинську імперію замість занепалої грецької. 9 травня 1204 року Балдуїн був обраний першим імператором, що зробило Марію імператрицею. Тільки коли вона прибула в Акко, до неї дійшли новини про падіння Константинополя і проголошення Балдуїна новим імператором[13]. Вона хотіла відплисти до Константинополя, але захворіла і померла на Святій Землі [12].

Звістка про її смерть досягла Константинополя з підкріпленням із Сирії. Балдуїн сильно переживав смерть своєї дружини. Віллардуен пише, що Марія «була милостивою і доброчесною жінкою, яку всі шанували» [13].

Діти ред.

Відомо про двох дочок Марії:

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
  2. ↑ а б в г Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
  3. ↑ Find a Grave — 1996.
  4. ↑ Alberic of Trois-Fontaines, Chronica s.a. 1204 (= L. Weiland (ed.), Monumenta Germaniae Historica, Scriptores XXIII, Hannover, 1874, p. 884 [Архівовано 2018-02-01 у Wayback Machine.]), Ralph of Coggeshall, Chronicon Anglicanum s.a. 1204 (= Monumenta Germaniae Historica, Scriptores XXVII, Hannover, 1885, p. 354 [Архівовано 2018-02-02 у Wayback Machine.]), Renier of St Laurent, Annales s.a. 1204 (= G.H. Pertz (ed.), Monumenta Germaniae Historica, Scriptores XVI, Hannover, 1858, p. 658 [Архівовано 2018-02-02 у Wayback Machine.]), Sigebert of Gembloux, Continuatio Bergensis s.a. 1203 (= G.H. Pertz (ed.), Monumenta Germaniae Historica, Scriptores VI, Hannover, 1844, p. 438 [Архівовано 2018-02-02 у Wayback Machine.]), Flandria generosa (Continuatio Claromariscensis) 12 (= L.C. Bethmann (ed.), Monumenta Germania Historica, Scriptores IX, Hannover, 1861, p. 330 [Архівовано 2018-02-01 у Wayback Machine.]), Liber Obituum Ecclesie Beati Petri Insulensis (= É. Hautcœur (ed.), Documents liturgiques et nécrologiques de l'église collégiale de Saint-Pierre de Lille, Lille — Paris, 1895, p. 177), Necrologium Ecclesiæ Collegiatæ Beati Petri Insulensis (= É. Hautcœur (ed.), Documents liturgiques et nécrologiques de l'église collégiale de Saint-Pierre de Lille, Lille — Paris, 1895, p. 313). Philippe Mouskes, Chronique rimée vv. 20375-20380 (= F.A.F.T. de Reiffenberg (ed.), Chronique rimée de Philippe Mouskes, II, Brussels, 1838, p. 305 [Архівовано 2018-10-14 у Wayback Machine.]).
  5. ↑ Alberic of Trois-Fontaines, Chronica s.a. 1198 (= L. Weiland (ed.), Monumenta Germaniae Historica, Scriptores XXIII, Hannover, 1874, p. 876 [Архівовано 2018-02-01 у Wayback Machine.]).
  6. ↑ John F. Benton. 36, No. 4 (Oct., 1961), p. 551.
  7. ↑ Gislebert of Mons, Chronicon Hanoniense 89 (= W. Arndt (ed.), Monumenta Germaniae Historica, Scriptores XXIX, Hannover, 1869, pp. 97 [Архівовано 2018-02-01 у Wayback Machine.], 117 [Архівовано 2018-02-01 у Wayback Machine.]; L. Napran (introd. trad. annot.), Gilbert of Mons, Chronicle of Hainaut, Woodbridge, 2005, pp. 60 [Архівовано 2018-10-14 у Wayback Machine.], 72 [Архівовано 2018-10-14 у Wayback Machine.]).
  8. ↑ Gislebert of Mons, Chronicon Hanoniense (= W. Arndt (ed.), Monumenta Germaniae Historica, Scriptores XXIX, Hannover, 1869, pp. 171 [Архівовано 2018-02-01 у Wayback Machine.]-172 [Архівовано 2018-02-01 у Wayback Machine.]). Karen S. Nicholas, Countesses as Rulers in Flanders, in Theodore Evergates (ed.), Aristocratic Women in Medieval France, (University of Pennsylvania Press, 1999), pp. 127 [Архівовано 2018-12-31 у Wayback Machine.]-128 [Архівовано 2018-07-26 у Wayback Machine.].
  9. ↑ а б в Karen S. Nicholas, Countesses as Rulers in Flanders, in Theodore Evergates (ed.), Aristocratic Women in Medieval France, (University of Pennsylvania Press, 1999), p. 128 [Архівовано 2018-07-26 у Wayback Machine.].
  10. ↑ Flandria generosa (Continuatio Gislenensis) s.a. 1200 (= L.C. Bethmann (ed.), Monumenta Germania Historica, Scriptores IX, Hannover, 1861, p. 326 [Архівовано 2018-02-01 у Wayback Machine.]).
  11. ↑ Geoffrey of Villehardouin, De la Conquête de Constantinople VI (= Paulin Paris (ed.), La Conquête de Constantinople, Paris, 1838, pp. 3 [Архівовано 2018-07-26 у Wayback Machine.]-4 [Архівовано 2018-07-26 у Wayback Machine.]; F.T. Marzials (trad.), Memoirs or Chronicle of The Fourth Crusade and The Conquest of Constantinople, London, 1908 [Архівовано 2013-10-11 у Wayback Machine.]).
  12. ↑ а б в Geoffrey of Villehardouin, De la Conquête de Constantinople CXXX (= Paulin Paris (ed.), La Conquête de Constantinople, Paris, 1838, pp. 104 [Архівовано 2018-12-31 у Wayback Machine.]-105 [Архівовано 2018-12-31 у Wayback Machine.]; F.T. Marzials (trad.), Memoirs or Chronicle of The Fourth Crusade and The Conquest of Constantinople, London, 1908 [Архівовано 2013-10-11 у Wayback Machine.]). Cfr. Alberic of Trois-Fontaines, Chronica s.a. 1204 (= L. Weiland (ed.), Monumenta Germaniae Historica, Scriptores XXIII, Hannover, 1874, p. 884 [Архівовано 2018-02-01 у Wayback Machine.]), Flandria generosa (Continuatio Claromariscensis) 12 (= L.C. Bethmann (ed.), Monumenta Germania Historica, Scriptores IX, Hannover, 1861, p. 330 [Архівовано 2018-02-01 у Wayback Machine.]), Baldwin of Avesnes, Chronicon Hanoniense quod dicitur Balduini Avennensis (= J. Heller (ed.), Monumenta Germaniae Historica, Scriptores XXV, Hannover, 1880, p. 448 [Архівовано 2018-02-02 у Wayback Machine.]-449 [Архівовано 2018-02-02 у Wayback Machine.]).
  13. ↑ а б в Geoffrey of Villehardouin, De la Conquête de Constantinople CXXX (= Paulin Paris (ed.), La Conquête de Constantinople, Paris, 1838, pp. 104 [Архівовано 2018-12-31 у Wayback Machine.]-105 [Архівовано 2018-12-31 у Wayback Machine.]; F.T. Marzials (trad.), Memoirs or Chronicle of The Fourth Crusade and The Conquest of Constantinople, London, 1908 [Архівовано 2013-10-11 у Wayback Machine.])
  14. ↑ Alberic of Trois-Fontaines, Chronica s.a. 1204 (= L. Weiland (ed.), Monumenta Germaniae Historica, Scriptores XXIII, Hannover, 1874, p. 884 [Архівовано 2018-02-01 у Wayback Machine.])

Джерела ред.

Бібліографія ред.

  • Karen S. Nicholas, Countesses as Rulers in Flanders, in Theodore Evergates (ed.), Aristocratic Women in Medieval France, (University of Pennsylvania Press, 1999), pp. 111—137 (especially pp. 127—129).

Посилання ред.

  • Cawley, Charles, Her profile. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |title-date= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |external links= (довідка), Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марія_Шампанська&oldid=42408609