Вікіпедія

Марія Французька (1145-1198)

Марія Французька (фр. Marie de France; 1145 — 11 березня 1198) — французька принцеса, графиня Шампані.

Марія Французька
фр. Marie de France
Народилася1145
Французьке королівство
Померла11 березня 1198(1198-03-11)[1][2]
Мо
ПохованняMeaux Cathedrald
Країна Франція
Діяльністьаристократка
Знання мовфранцузька
Титулграф[d]
Посадарегент
РідCapet familyd
БатькоЛюдовик VII
МатиАлієнор Аквітанська
Брати, сестриМаргарита Французька[d], Елеонора Англійська, королева Кастилії, Агнеса Французька, Joan of Englandd, Alys, Countess of the Vexind, Матильда Плантагенет, Alice of Franced, Іоанн Безземельний, Генріх Молодий, Жоффруа II, Філіп II Август, Річард I Левове Серце і William IX, Count of Poitiersd
У шлюбі зГенріх I
ДітиГенріх II, Scholastique of Champagned, Марія Шампанська і Теобальд III

Старша дочка короля Франції Людовика VII і Алієнор Аквітанської, єдинокровна сестра Філіппа II Августа і єдиноутробна — Річарда Левове Серце.

Біографія

ред.

У 1164 році була видана за Генріха I Щедрого, графа Шампані та Брі.

Три рази здійснювала регентство: у червні 1179 — лютому 1181 років, коли її чоловік був у паломництві до Святої землі; у березні 1181 — травні 1187 років, поки старший син Генріх II не досяг повноліття; і в травні 1190 — березні 1198 років, коли той брав участь у Третьому Хрестовому поході і залишився в Святій землі, ставши номінальним королем Єрусалима, а потім під час неповноліття молодшого сина Теобальда III до своєї смерті[3].

Немає жодних свідчень, що Марія залучалася до будь-якої участі в управлінні графством до 1179 року. Документи свідчать лише про невеликі дари монастирям з її особистого майна. У 1179 році її чоловік граф Генріх I ухвалив рішення вирушити в паломництво в місця, де проходив Другий Хрестовий похід, в якому він брав участь в молодості. Регентом було призначено Марію. Граф Генріх був узятий у полон сельджукським султаном, викуплений візантійським імператором Мануїлом і повернувся до Шампані у лютому 1181 року, мабуть, із сильно підірваним здоров'ям. Він помер 17 березня 1181 року і Марія вдруге стала регентом[4].

У період другого регентства в 1181—1182 роках або в 1183 разом з діверами брала участь у Феодальної війни у Франції (1181—1187) проти брата, короля Франції, остаточно примирилася з ним на конференції в Жизорі у 1186 році[5][6].

Після другого регентства в 1187 році залишила двір і пішла в монастир на околицях міста Мо, не приймаючи, однак, постриг. Рішення її сина Генріха вирушити в Хрестовий похід повернуло її до управління Шампанню втретє (1190).[7]

Марія була відома як цінителька поезії та меценатка; при її блискучому дворі були: Кретьєн де Труа, Гас Брюле, Готьє Аррасський, Гійо де Провен, Гюон д'Уазі, Жоффрей де Віллардуен і, можливо, Андрій Капеллан[8].

Вважається, що саме Марії адресована знаменита сірвента Річарда Левине Серце, в якій полонений король ганьбить васалів, які не поспішають збирати викуп.

Марія Шампанська опікувалася Кретьєном де Труа. З прологу до роману у віршах «Ланселот, або Лицар Воза» випливає, що твір був замовлений графинею.

Діти

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Find a Grave — 1996.
  2. ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
  3. ↑ Evergates, Theodore, pp. 77-79
  4. ↑ Evergates, Theodore, p. 77
  5. ↑ Luchaire, p. 100
  6. ↑ Arbois de Jubainville, pp. 6
  7. ↑ Evergates, Theodore, p. 79
  8. ↑ Брюнель-Лобришон, Дюамель-Амадо, с. 60

Література

ред.
  • d'Arbois de Jubainville M.-H. Histoire des ducs et comtes de Champagne. T. IV, premiére partie. — P., 1865
  • Luchaire A. Philippe Auguste et son temps. — Paris.: Tallandier, 1980. — ISBN 978-2235008594
  • Брюнель-Лобришон Ж., Дюамель-Амадо К. Повседневная жизнь во времена трубадуров XII—XIII веков. — М.: Молодая гвардия, Палимпсест. — ISBN 5-235-02477-X
  • Evergates, Theodore. Aristocratic Women in Medieval France. — University of Pennsylvania Press, 1999. — ISBN 9780812217001

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марія_Французька_(1145-1198)&oldid=43435595