Агнеса Французька

Агнеса (Анна) Французька (1171 — бл. 1220) — візантійська імператриця.

Агнеса Французька
Agnès de France
Псевдо Анна
Народилася 1171
Померла 1220[1] або 1240
Громадянство
(підданство)
Byzantine imperial flag, 14th century.svg Візантійська імперія
Pavillon royal de la France.svg Королівство Франція
Національність француженка
Діяльність дружина імператора
Знання мов французька[2]
Титул імператриця
Посада Byzantine empress consortd
Рід Капетинги
Батько Людовик VII
Мати Адель Шампанська
Брати, сестри
У шлюбі з Олексій II
Андронік I
Феодор Врана
Діти 1 донька

ЖиттєписРедагувати

Походила з династії Капетингів. Була молодшою дитиною від шлюбу Людовика VII, короля Франції, з Адель Шампанською. Народилася 1171 року в Парижі, отримавши ім'я Агнеса. У 1178 році до Франції прибуло візантійське посольство щодо укладання союзу, який повинен був зміцнити шлюб між представниками династій Капетингів і Комнінів. Папа римський Олександр III підтримав такі дії. На початку 1179 року Агнесу з почтом було відправлено до Константинополя. Вона пересувалася морем на генуезьких галерах, прибувши до Візантії влітку 1179 року. 2 травня 1180 року прийняла православне хрещення, ставши Анною, а потім відбулося весілля зі спадкоємцем трону Олексієм. Втім, шлюб залишився формальним через малий вік молодят.

У вересні 1180 року після смерті імператора Мануїла I трон здобув чоловік Агнеси-Анни. Проте фактична влада опинилася у свекрухи Марії Антіохійської. Невдовзі проти останньої виникло декілька заколотів. У 1182 році владу перебрав Андронік Комнін, який у 1183 році наказав вбити свого співволодаря Олексія II, після чого одружився з його вдовою — Агнесою-Анною. Це було суто політичне рішення, оскільки Андронік I мав численних коханок.

У 1185 році під час повстання проти імператора, чоловік Агнеси-Анни намагався втекти з нею до Малої Азії, але Андроніка I було схоплено й страчено. Після цього деякий час мешкала в Константинополі — спочатку в палаці Олексія Врани, друга її другого чоловіка. Потім оселилася в палаці, де мешкали колишні імператриці. У 1187 році після поразки заколоту загинув Олексій Врана.

У 1188 році ближче познайомилася з Феодором, сином Олексія Врани, а 1193 року стала його коханкою. У 1195 році Врана був учасником заколоту проти імператора Ісаака II, якого було повалено. З цього часу Агнеса-Анна опинилася при імператорському дворі.

У 1204 році вони оженилися після захоплення Константинополя учасниками Четвертого хрестового походу. Її чоловік отримав у володіння місто Апри, але невдовзі болгари його захопили. У 1206 році за підтримки грецького населення Врана зайняв місто Адріанополь, яке приєднав до Латинської імперії. Слідом за цим Агнеса переселилася до Адріанополя, де й померла близько 1220 року, хоча висувається версія, що Агнеса була жива принаймні до 1240 року.

РодинаРедагувати

1. Чоловік — Олексій II, візантійський імператор.

Дітей не було.

2. Чоловік — Андронік I, візантійський імператор.

дітей не було.

3. Чоловік — Феодор Врана, цезар та сеньйор Адріанополя.

Діти:

  • Бранаїна (1205—1239), дружина Наржота де Тукі

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Charles M. Brand, Byzantium confronts the West 1180—1204, Cambridge, MPublishing, University of Michigan Library, 1968, 394 p.
  • Barbara Hill, Imperial Women in Byzantium 1025—1204, Singapore, Pearson Education Limited, 1999, 245 p.
  • Lynda Garland, Byzantine Empresses: Women and Power in Byzantium AD 527—1204, first edition (1999), Routledge, ISBN 0-415-14688-7, pages 180—186.
  • Magdalino, Paul. The Empire of Manuel I Komnenos. 2002.