Відкрити головне меню

Війна арманьяків і бургіньйонів

Кабош'єни на вулицях Парижу

Війна арманьяків і бургіньйонів (фр. La guerre civile entre Armagnacs et Bourguignons) — громадянська війна на території Франції між феодальними угрупованнями арманьяків і бургіньйонів, яка відбувалася з 1407 по 1435 на тлі Столітньої війни і конфліктів, до яких привела Велика західна схизма.

До партії арманьяків належали прихильники Орлеанської гілки династії Валуа, так званий Орлеанський дім, на чолі з графом Бернаром VII д'Арманьяком; до партії бургіньйонів входили прихильники Бургундської гілки тієї ж династії Валуа, так званий Молодший Бургундський дім (герцоги Бургундії — нащадки Філіпа II Сміливого).

Після вбивства в 1407 році герцога Людовика Орлеанського, організованого Жаном Безстрашним, керівництво урядовими справами перейшло до бургіньйонів; однак арманьяки на чолі збройних загонів у 1413 році ввірвалися в Париж і захопили владу, яку утримували до 1419 року. В 1413 Жан Безстрашний намагався використовувати в боротьбі з арманьяками рух кабош'єнів, яких зрадив у вирішальний момент.

Війна зіграла на руку англійцям, які відновили військові дії. Після битви при Азенкурі (1415) та договору в Труа (1420) англійці уклали союз з бургіньйонами. Це дозволило арманьякам виступити як захисники національних інтересів.

Кінець війні поклав договір в Аррасі 1435 року. За умовами договору герцог Бургундії Філіп III Добрий визнав короля Франції Карла VII своїм сюзереном, натомість отримавши незалежність і приєднавши до своїх володінь Пікардію.

Емблемами сторін були білий (арманьяки) та червоний (бургіньйони) кольори.

ПосиланняРедагувати