Альберт I (король Бельгії)

3-й Король Бельгії

Альберт I (Albert I) (8 квітня 1875 — 17 лютого 1934) — король Бельґії з 1909 з династії Заксен-Кобурґ-Ґота. Його коронували 23 грудня 1909 року після смерті дядька Леопольда ІІ. У зв'язку з погіршенням міжнародної ситуації в 1914 році схвалив закон про загальну військову повинність. Під час Першої світової війни головнокомандувач бельгійської армії, що воювала на боці Антанти.

Альберт I
Albert I
Альберт I
Альберт I
Прапор
Прапор
3-й Король Бельгії
23 грудня 1909 — 17 лютого 1934 року
Попередник: Леопольд II
Спадкоємець: Леопольд III
Прапор
Прапор
Спадкоємець бельгійського престолу
23 січня 1891 — 23 грудня 1909 року
Попередник: Бодуен
Спадкоємець: Леопольд III
 
Народження: 8 квітня 1875(1875-04-08)[1][2][…]
Palace of the Count of Flandersd, Брюссель, Бельгія
Смерть: 17 лютого 1934(1934-02-17)[1][4][…] (58 років)
Marche-les-Damesd, Намюр, Бельгія
Причина смерті: climbing accidentd
Поховання: Royal Cryptd
Країна: Бельгія[5]
Релігія: католицька церква
Рід: Саксен-Кобург-Готська
Батько: Філіп Бельгійський, граф Фландрський
Мати: Марія Гогенцоллерн-Зігмарінген
Шлюб: Єлизавета фон Віттельсбах
Діти: Леопольд III, Карл Бельгійський і Марія Жозе Бельгійська[3]
Автограф:
Монограма: Монограма
Нагороди:
Орден Трьох зірок
Орден Трьох зірок
ордена Лазні Королівський Вікторіанський орден
Вищий орден Святого Благовіщення
Вищий орден Святого Благовіщення
Кавалер Великого хреста ордена Леопольда I
Орден Білого Лева I ступеня
Орден Білого Лева I ступеня
Орден Білого Орла
Орден Білого Орла
Орден Слона
Орден Слона
Великий хрест ордена Вежі й Меча
Кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа
Орден Підв'язки
Орден Підв'язки
Кавалер ордена Золотого руна
Кавалер ордена Золотого руна
Шаблон:Лицар (Дама) Справедливості Ордена Святого Іоанна (Велика Британія)
Кавалер Великого Хреста Савойського військового ордена
Кавалер Великого Хреста Савойського військового ордена
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Орден Святого Олександра Невського
Орден Святого Олександра Невського
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Верховний орден Христа
Верховний орден Христа

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Спадкоємець

ред.

1891 року після смерті старшого брата, принца Бодуена, Альберта проголосили спадкоємцем престолу. Здобув приватну освіту; закінчив 1892 року Королівську військову школу. До вступу на престол мав титул графа Фландрського. 2 жовтня 1900 року одружився з герцогинею Єлизаветою Баварською, дочкою герцога Карла Фрідріха.

Початок правління

ред.

На відміну від дядька, був дуже популярним як монарх із самого початку правління. Уникав розкоші двору, полюбляв приймати гостей, багато подорожував. У 1898 та 1919 роках відвідав США. 1900 року здійснив поїздку «Вільною державою Конго» (особистим володінням та «концесією» його дядька, короля Леопольда II) й після повернення до Бельгії наполягав на зміні відносин з африканцями. Як король він значно гуманізував управління колонією (стала державним, а не приватним володінням).

У 19091910 роках у Бельгії відбулись суттєві реформи: були прийняті закони про обов'язкову військову службу та про шкільну освіту, тривалість якої було збільшено до 14 років.

Перша світова війна

ред.

Альберт I набув найбільшої відомості й популярності в Європі (країни Антанти) під час Першої світової війни.

Про плани Німеччини розпочати війну Альберт дізнався 1913 року в Берліні від Вільгельма II. Король попередив Францію. Невдовзі після Сараєвського убивства, 3 липня 1914 року, в особистому листі Вільгельму Альберт повідомив його про нейтралітет своєї країни. Однак німецькі війська порушили нейтралітет Бельгії та вторглись на її територію. Альберт став, відповідно до 68-ї статті Конституції, головнокомандувачем бельгійської армії. Начальником штабу був генерал Салльєр де Моранвіль.

За великої переваги супротивника бельгійцям довелось відступити й залишити Брюссель. Однак Альберту вдалось перегрупувати свою армію й затопити низовинний берег Ізера водою, відкривши шлюзи дамби (пораду дав французький генерал Фердинанд Фош). До кінця війни бельгійці на чолі з королем, незважаючи на рівність сил, утримували невеликий плацдарм на своїй території.

Слава «короля-солдата» й «короля-лицаря» у всіх країнах Антанти була величезною. Англійські письменники та поети видали збірку «Книга короля Альберта», присвячену королю й народу Бельгії. По війні Альберта продовжували вважати національним героєм.

Повоєнний період

ред.

Після завершення Першої світової війни Альберт зробив внесок до відновлення країни, що постраждала від німецької окупації. Він підтримував розвиток промисловості й торгового флоту. 1921 року йому надали звання фельдмаршала англійської армії.

З молодості король захоплювався спортом, їздою верхи, альпінізмом та природничими науками. Щоденно читав праці з різних галузей — з літератури, військової справи, медицини, авіації. Водив мотоцикл і навчився пілотувати літак.

Король, як альпініст, багато часу проводив у горах. У результаті нещасного випадку, зірвавшись зі скелі під час одного зі сходжень поблизу Марш-Ле-Дам, він загинув 17 лютого 1934 року у віці 58 років.

 
Поштові марки Бельгії різних кольорів із зображенням Альберта I, які друкувало поштове відомство протягом 1922—1927 років.

Дружина й діти

ред.

2 жовтня 1900 року він одружився з Єлизаветою фон Віттельсбах, герцогинею Баварською (18761965), дочкою герцога Карла Фрідріха Баварського та племінницею імператриці Австрії Єлизавети. У них народились:

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б http://sdei.senckenberg.de/biographies/information.php?id=263
  2. Find a Grave — 1996.
  3. а б в Lundy D. R. The Peerage
  4. Альберт I // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. LIBRIS — 2012.
  6. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3. (англ.)

Джерела

ред.

Література

ред.

Посилання

ред.