Людовик I (граф Фландрії)

Людовик (Луї) I Неверський (1304 — 26 серпня 1346) — граф Фландрський з 1322 р, граф Неверський (Людовик II) з 1322 р, граф Ретельський з 1328 року з династії Дамп'єр. Син Людовика I (графа Неверу) та його дружини Іоанни (графині Ретеля).

Людовик I фр. Louis Ier de Flandre
Людовик I Уявне зображення Людовика. Фландрська ілюстрація 1641 року.
Прапор граф Неверу
22 липня 1322 — 26 серпня 1346
(під іменем Людовик II)
Попередник:	Людовик I
Наступник:	Людовик III
Прапор граф Фландрії
17 вересня 1322 — 26 серпня 1346
(під іменем Людовик I)
Попередник:	Роберт III
Наступник:	Людовик II
Прапор граф Ретеля
12 березня 1328 — 26 серпня 1346
(під іменем Людовик II)
Попередник:	Іоанна
Наступник:	Людовик III
Народження:	1304[…] Невер
Смерть:	26 серпня 1346 Битва при Кресі, Кресі, Франція
Причина смерті:	загиблий у бою
Поховання:	Абатство Сен-Рик'є → Собор святого Доната
Країна:	Французьке королівство
Релігія:	Католицтво (Християнство)
Рід:	Дамп'єрр
Батько:	Людовик I (граф Неверу)
Мати:	Іоанна (графиня Ретеля)
Шлюб:	Маргарита I (пфальцграфиня Бургундії)
Діти:	Людовик II (граф Фландрії)
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Виховувався при французькому дворі. Після смерті батька Людовик успадкував Неверське графство, а після смерті діда, Роберта III Бетюнського — Фландрське графство.

Ставши графом Фландрії, Людовик орієнтував свою політику на Францію, васалом якої він був. При ньому Фландрія фактично стала французькою провінцією. Він закінчив довгу династичну війну з графами Геннегау (Ено) через Зеландію, уклавши 6 березня 1323 договір, за яким Західна Зеландія відійшла до Віллему III, графу Геннегау, а інша частина — Фландрії.

В 1325 його піддані повстали, в результаті чого Людовик був змушений втекти до Франції. Повернувся він до влади тільки в 1328 році за підтримки французької армії.

Він продовжував дотримуватися профранцузької політики і тоді, коли в 1336 король Англії Едуард III наклав ембарго на експорт вовни у Фландрію, в результаті чого суконна промисловість опинилася на межі розвалу. Фламандські торговці міст Гент, Брюгге і Іпр об'єдналися під проводом Якоба ван Артевельде і вступили в союз з Англією. В результаті в 1339 Людовик був вигнаний з Фландрії.

Після початку Столітньої війни Людовик бився з англійцями в рядах французької армії. Він загинув 26 серпня 1346 в битві при Кресі.

Шлюб та діти

Дружина: з 27 липня 1320 Маргарита I (пфальцграфиня Бургундії) (1309 — 9 травня 1382), пфальцграфиня Бургундії та графиня Артуа з 1361, дочка Філіппа V (короля Франції) та його дружини Іоанни II (пфальцграфині Бургундії).

• Людовик II Мальський (29 листопада 1330 — 30 січня 1384), граф Фландрії (Людовик II), Невера (Людовик III) і Ретеля (Людовик II) з 1346, пфальцграф Бургундії (Людовик I) і граф Артуа (Людовик II) з 1382.

Крім того, Людовик мав 15 незаконних дітей:

• Людовик le Haze (уб. 28 вересня 1396).
• Людовик le Friese (уб. 28 вересня 1396).
• (Від Ів де Ліу) Іоанн I Безземельний (уб. 28 вересня 1396), сеньйор де Дрінхам.
• Роберт (пом. 21 квітня 1434), сеньйор d'Everdinghe.
• (Від Маргарити Хасельшутс) Віктор (пом. 1442), сеньйор Урсель, адмірал Бургундії.
• Петер (пом. 3 березня 1376).
• Реннекін (пом. Після 1394).
• Геннекін (пом. Після 1394).
• Маргарита (пом. 28 квітня 1415; 1-й чоловік: з Грудня 1373 Флоріс ван Мелдегем (пом. 10 листопада 1374); 2-й чоловік: Гектор ван Воорхаут; 3-й чоловік :. з бл. 1391 Зігер ван Гент.
• Іоанна; чоловік: Тьєррі де Хондесхотт (уб. 25 жовтня 1415).
• Беатриса; чол.: Роберт Тенков, сеньйор де Блесвельт.
• Маргарита (пом. березень 1388.); чол.: Роберт, сеньйор де Ваврин і de Lilers (уб. 25 жовтня 1415).
• Маргарита, аббатиса Педегема 1414.
• Катерина; чоловік: з 1390.
• Катерина, монахиня.

Література

• Устинов В. Г. Столетняя война и войны Роз. — М.: АСТ: Астрел; Хранитель, 2007. — С. 637. — ISBN 978-5-17-042765-9

Посилання

• Сайт Мирослава Марека [Архівовано 16 листопада 2015 у Wayback Machine.]
• Людовик I в Allgemeine Deutsche Biographie