Невер
Неве́р (фр. Nevers) — місто та муніципалітет у Франції, у регіоні Бургундія-Франш-Конте, адміністративний центр департаменту Ньєвр. Населення — 32 830 осіб (01.01.2021)[1].
| Невер Nevers
| |
|---|---|
| |
| Країна |  Франція
|
| Регіон | Бургундія-Франш-Конте |
| Департамент | Ньєвр |
| Округ | Невер |
| Код INSEE | 58194 |
| Поштові індекси | 58000 |
| Координати | 46°59′34″ пн. ш. 3°09′42″ сх. д.H G O |
| Висота | 167 - 238 м.н.р.м. |
| Площа | 17,33 км² |
| Населення | 32 830 (01.01.2021[1]) |
| Густота | 1894,4 ос./км² |
| Розміщення | |
  | |
| Влада | |
| Мер Мандат |
LREM 2020-2026 |
| Офіційна сторінка | |
|
| |
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 220 км на південь від Парижа, 150 км на захід від Діжона.
Історія
ред.У римський час Невер був містом едуїв, під назвою Noviodunum або Nivernum. За часів Хлодвіга, 506 року, тут було засновано однойменне єпископство. Графи Неверські (або Ніверне) згадуються вперше в IX столітті. Граф Гійом з Невера брав участь в першому хрестовому поході.
Коли згасла чоловіча лінія Неверського дому (1184), графство Ніверне, шляхом шлюбу, дісталося П'єру де Куртене, колишньому латинському імператору в Константинополі. Потім протягом тривалого періоду ним володіли графи фландрські (дім Дампьєр) та герцоги бургундські (нащадки Філіпа Сміливого).
1538 року король Франциск I перетворив графство Невер у герцогство для свого тезки, Франциска Клевського. Йому наслідували один за одним сини (від шлюбу з сестрою Антуана Вандомского), після смерті останнього з яких (1564 року) Невер та Ретель відійшли до їхньої сестри — дружини Лодовіко Гонзага.
1659 року правнук останнього, мантуанський герцог Карл III Гонзага, продав Невер кардиналу Мазаріні, після якого його отримав у спадок небіж кардинала, Філіп-Жульєн Манчіні-Мазаріні (1641–1707). Його нащадки з родини Манчіні зберігали титул герцогів Неверських до самої революції (останнім був письменник Луї Жуль Манчіні).
Пам'ятки старовини
ред.- Герцогський палац XV століття, перебудований Клевською династією в епоху ренесансу. В 1980-і роки пристосований під будівлю мерії з ініціативи політика українського походження П'єра Береговуа.
- Готичний собор Сен-Сір — середньовічний храм X–XVI століття, реконструйований після пошкоджень у роки Другої світової війни.
- Романська церква Сент-Етьєн (1192) переважно збереглася, незважаючи на руйнування революційного часу.
- Паризька тріумфальна арка — споруджена на згадку про битву при Фонтенуа.
Демографія
ред.Динаміка населення (Cassini[3] і INSEE[4] ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 17 571 | 3136 | 2738 | 4389 | 4417 | 2614 | 277 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 20 926 | 3088 | 2647 | 4805 | 5252 | 4365 | 769 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Економіка
ред.2010 року серед 22 994 осіб працездатного віку (15—64 років) 15 354 були активними, 7640 — неактивними (показник активності 66,8%, у 1999 році було 69,8%). З 15 354 активних мешканців працювало 12 645 осіб (6415 чоловіків та 6230 жінок), безробітними було 2709 (1352 чоловіки та 1357 жінок). Серед 7640 неактивних 2513 осіб було учнями чи студентами, 2120 — пенсіонерами, 3007 були неактивними з інших причин[6].
У 2010 році в муніципалітеті числилось 17612 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 34300,0 особи, медіана доходів виносила 16 569 євро на одного особоспоживача[7]
Міста-побратими
ред.
Мантуя, Італія (1959)
Шарлевіль-Мезьєр, Франція (1959)
Кобленц, Німеччина (1963)
Лунд, Швеція (1967)- Neubrandenburg, Німеччина (1973)
Сент-Олбанс, Велика Британія (1974)
Хаммамет, Туніс (1984)
Куртя-де-Арджеш, Румунія (1990)
Седльце, Польща (2002)
Ставруполі, Греція (2004)
Тайчжоу, КНР (2006)
.svg){kind=small}
Відомі люди
ред.- Ян II Казимир — король Польщі, помер тут
Уродженці
ред.- Парфе Манданда (*1989) — конголезький футболіст, воротар.
Сусідні муніципалітети
ред.
Галерея зображень
ред.-
Площа Республіки -
Романські хори собору в Невері -
Герцогський палац -
Башта Ґоґен -
Залишки старих валів (12-17 ст.), Рю де ля Фонтен -
Капела Сент-Марі в Невері -
Вищий автомобільний і транспортний інститут
_-_49147450546.jpg)
Посилання
ред.Див. також
ред.Примітки
ред.
- ↑ а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ http://cassini.ehess.fr/ Population par commune avant 1962 (résultats publiés au journal officiel ou conservés aux archives départementales), наведено за французькою вікіпедією
- ↑ INSEE : Population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
|
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |