Невер
Неве́р (фр. Nevers) — місто та муніципалітет у Франції, у регіоні Бургундія-Франш-Конте, адміністративний центр департаменту Ньєвр. Населення — 32 830 осіб (01.01.2021)[1].
| Невер Nevers
| |
|---|---|
| |
| Країна |  Франція
|
| Регіон | Бургундія-Франш-Конте |
| Департамент | Ньєвр |
| Округ | Невер |
| Код INSEE | 58194 |
| Поштові індекси | 58000 |
| Координати | 46°59′34″ пн. ш. 3°09′42″ сх. д.H G O |
| Висота | 167 - 238 м.н.р.м. |
| Площа | 17,33 км² |
| Населення | 32 830 (01.01.2021[1]) |
| Густота | 1894,4 ос./км² |
| Розміщення | |
  | |
| Влада | |
| Мер Мандат |
LREM 2020-2026 |
| Офіційна сторінка | |
|
| |
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 220 км на південь від Парижа, 150 км на захід від Діжона.
Історія ред.
У римський час Невер був містом едуїв, під назвою Noviodunum або Nivernum. За часів Хлодвіга, 506 року, тут було засновано однойменне єпископство. Графи Неверські (або Ніверне) згадуються вперше в IX столітті. Граф Гійом з Невера брав участь в першому хрестовому поході.
Коли згасла чоловіча лінія Неверського дому (1184), графство Ніверне, шляхом шлюбу, дісталося П'єру де Куртене, колишньому латинському імператору в Константинополі. Потім протягом тривалого періоду ним володіли графи фландрські (дім Дампьєр) та герцоги бургундські (нащадки Філіпа Сміливого).
1538 року король Франциск I перетворив графство Невер у герцогство для свого тезки, Франциска Клевського. Йому наслідували один за одним сини (від шлюбу з сестрою Антуана Вандомского), після смерті останнього з яких (1564 року) Невер та Ретель відійшли до їхньої сестри — дружини Лодовіко Гонзага.
1659 року правнук останнього, мантуанський герцог Карл III Гонзага, продав Невер кардиналу Мазаріні, після якого його отримав у спадок небіж кардинала, Філіп-Жульєн Манчіні-Мазаріні (1641–1707). Його нащадки з родини Манчіні зберігали титул герцогів Неверських до самої революції (останнім був письменник Луї Жуль Манчіні).
Пам'ятки старовини ред.
- Герцогський палац XV століття, перебудований Клевською династією в епоху ренесансу. В 1980-і роки пристосований під будівлю мерії з ініціативи політика українського походження П'єра Береговуа.
- Готичний собор Сен-Сір — середньовічний храм X–XVI століття, реконструйований після пошкоджень у роки Другої світової війни.
- Романська церква Сент-Етьєн (1192) переважно збереглася, незважаючи на руйнування революційного часу.
- Паризька тріумфальна арка — споруджена на згадку про битву при Фонтенуа.
Демографія ред.
Динаміка населення (Cassini[3] і INSEE[4] ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 17 571 | 3136 | 2738 | 4389 | 4417 | 2614 | 277 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 20 926 | 3088 | 2647 | 4805 | 5252 | 4365 | 769 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Економіка ред.
2010 року серед 22 994 осіб працездатного віку (15—64 років) 15 354 були активними, 7640 — неактивними (показник активності 66,8%, у 1999 році було 69,8%). З 15 354 активних мешканців працювало 12 645 осіб (6415 чоловіків та 6230 жінок), безробітними було 2709 (1352 чоловіки та 1357 жінок). Серед 7640 неактивних 2513 осіб було учнями чи студентами, 2120 — пенсіонерами, 3007 були неактивними з інших причин[6].
У 2010 році в муніципалітеті числилось 17612 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 34300,0 особи, медіана доходів виносила 16 569 євро на одного особоспоживача[7]
Міста-побратими ред.
Мантуя, Італія (1959)
Шарлевіль-Мезьєр, Франція (1959)
Кобленц, Німеччина (1963)
Лунд, Швеція (1967)- Neubrandenburg, Німеччина (1973)
Сент-Олбанс, Велика Британія (1974)
Хаммамет, Туніс (1984)
Куртя-де-Арджеш, Румунія (1990)
Седльце, Польща (2002)
Ставруполі, Греція (2004)
Тайчжоу, КНР (2006)
.svg){kind=small}
Відомі люди ред.
- Ян II Казимир — король Польщі, помер тут
Уродженці ред.
- Парфе Манданда (*1989) — конголезький футболіст, воротар.
Сусідні муніципалітети ред.
Галерея зображень ред.
-
Площа Республіки -
Романські хори собору в Невері -
Герцогський палац -
Башта Ґоґен -
Залишки старих валів (12-17 ст.), Рю де ля Фонтен -
Капела Сент-Марі в Невері -
Вищий автомобільний і транспортний інститут
_-_49147450546.jpg)
Посилання ред.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ http://cassini.ehess.fr/ Population par commune avant 1962 (résultats publiés au journal officiel ou conservés aux archives départementales), наведено за французькою вікіпедією
- ↑ INSEE : Population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
|
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |