Філіпп II (герцог Бургундії)

Філіпп II Сміливий, Лисий (17 січня 1342 , Понтуаз— 27 квітня 1404, Галле) — герцог Бургундії у 1363–1404 роках, визначний політичний діяч.

Філіпп II Philippe II
Філіпп II
герцог Бургундії
1363 — 1404
Наступник:	Жан I
Народження:	17 січня 1342(1342-01-17) Понтуаз
Смерть:	27 квітня 1404(1404-04-27) (62 роки) Халле
Поховання:	Champmold і Sint-Martinusbasiliekd
Країна:	Франція
Рід:	Валуа
Батько:	Іоанн II Добрий
Мати:	Бона Люксембурзька
Шлюб:	Маргарита III Фландрська
Діти:	5 синів та 4 доньки
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Молоді роки

Походив з династії Валуа. Четвертий син Іоанна II, короля Франції, та Бони Люксембурзької. На відміну від інших синів Іоанна, спочатку не отримав домену. Тому деякий час Філіппа називали «Безземельним». Навчався у Сільвества дела Сервеля, у якого студіював латину та граматику. У 1350 році його батько став королем. Впровадив Орден Зірки, кавалером якого у 1352 році став Філіпп. У 1356 році відзначився у битві при Пуатьє з англійцями. За виявлену хоробрість отримав прізвисько «Сміливий». Втім разом з батьком потрапив у полон. Спочатку перебував у Бордо, згодом Філіпа було доставлено до Лондону.

Здобув волю лише після перемир'я у Бретіньї у 1360 році. Тоді ж отримав перший свій титул — герцога Туренського. У 1361 році помер Філіп I, герцог Бургундії. Його спадкоємцем став король Франції. Згодом у 1363 році він зробив свого сина Філіппа Туренського спочатку королівським намісником Бургундії, а 6 вересня того ж року Іоанн II надав Бургундське герцогство Філіппу в апанаж, після чого Філіпп став герцогом Бургундським, але був змушений відмовитися від Туренського герцогства.

Володар Бургундії

З самого початку Філіппу II Бургундському довелося приборкувати місцевих баронів, а також боротися з численними бандами розбійників. Йому вдалося придушити заколот графів на чолі із Жаном Нефштательським. і незабаром встановити міцний мир у герцогстві.

Володіння Філіппа II

Водночас вступив у протистояння з Едумундом Плантагенетом, графом Кембриджським, за руку графині Фландрії Маргарити III. У цій справі Філіппу II допоміг його брат король Карл V та Папа Римський Урбан V. Зрештою у 1369 році відбулося весілля. Як посаг Філіп Бургундський отримав французькі графства Фландрія, Артуа, Ретель, Невер, а також Вільне Бургундське графство (Франш-Конте) в Священній Римській імперії. Спочатку Філіпп II підтримував гарні стосунки з фламандськими та брабантськими містами. Втім у 1380 році він втрутився у суперечку на боці тестя Людовіка II Мальського. Це спричинило конфлікт Бургундії із впливовими містами Гент, Брюгге, Іпр. Лише за допомогою короля Карла VI у 1382 році Філіпп здобув перемогу над бунтівними містами на чолі з Філіппом ван Артевельде. Втім незабаром за допомоги англійців фламандці знову повстали. Виснажливу боротьбу з Фландрією Філіпп II зумів завершити лише у 1385 році, уклавши мир у Турне. Згідно з договором Філіп II надавав прощення бунтівникам, визнавав їх привілеї, навзаєм фламандські міста визнали Філіппа за свого володаря.

У 1386—1388 роках намагався боротися проти англійців і фламандців у Нідерландах, втім зазнав поразки.

Зрештою, зміцнивши своє становище у графствах дружини, Філіпп II починає проводити активну зовнішню політику, сподіваючись підвищити статус Бургундії в Європі. Укладені союзи з Австрійським, Баварським, Люксембурзьким, Савойським герцогствами. У 1390 році у графів Арманьяк купив графство Шароле за 60 тисяч золотих.

Боротьба у Франції

Водночас посилився вплив Філіппа II усередині Франції. У 1380 році помер король Карл V. Разом з іншими братами Філіпп Бургундський став опікуном свого небожа Карла VI. Незабаром до 1382 року Філіпп II зумів зосередити усю владу у своїх руках. З цього моменту до 1388 року він був фактичним володарем Франції. На посаді регента він зміг придушити повстання у містах північно—західної Франції, викликане великими податками.

У 1388 році Філіпп Бургундській склав свої повноваження регента. Втім у 1392 році з королем Карлом VI трапився психічний розлад. Тоді Філіпп Бургундський за допомогою свого брата Жана Беррійського знову отримав посаду регента. Проте йому довелося боротися за посаду регента з Людовиком Орлеанським.

У 1398 році Філіпп II Бургундський спробував подолати велику схизму у католицькій церкві, проте марно.

У 1402 році становище Філіппа II як фактичного володаря Франції остаточно затвердилося. Свою владу він зберіг до самої смерті 27 квітня 1404 року.

Сім'я

Дружина

• Маргарита III (1350 — 1405) — пфальцграфиня Бургундії. Графиня Фландії, Неверу, Ретеля та Артуа

• 
  Маргарита

Діти

1. Іоанн (1371—1419), герцог Бургундії з 1404 до 1419 року
2. Карл (1372—1373)
3. Маргарита (1374—1441), дружина Вільгельма II Вітельсбаха, герцога Баварії
4. Людовик (1377—1378)
5. Катерина (1378—1425), дружина Леопольда IV Габсбурга, герцога Австрії
6. Бона (1379—1399)
7. Антуан (1384—1415) — герцог Брабанту, загинув в битві під Азенкуром
8. Марія (1386—1422), дружина Амадея VIII, герцога Савойї
9. Філіпп (1389—1415), граф Невера та Ретеля.

• 
  Іоанн
• 
  Маргарита
• 
  Катерина
• 
  Антуан

Див. також

• Анна Бургундська, герцогиня Бедфорд

Джерела

• Ernest Petit, Ducs de Bourgogne de la maison de Valois: Philippe le Hardi, 1363—1380, vol. 1, Paris, H. Champion éditeur, 1976
• Richard Vaughan, Philip the Bold. The formation of the Burgundian state, Londres, Woodbridge, 2002
• Susan Marti et al.(Hrsg.): Karl der Kühne (1433—1477): Kunst, Krieg und Hofkultur. Katalog zur Ausstellung «Karl der Kühne (1433—1477)». Mercatorfonds, Brüssel 2008.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Філіпп II (герцог Бургундії)